Свобода від матеріального

ВС запропонували письмово визнати доцільність зменшення зарплат. Колектив відмовився

Пленум Верховного Суду розглянув 3 проекти подань до Конституційного Суду щодо захисту матеріальних інтересів законників. Проте 2 з них були відхилені як такі, що втратили актуальність. Водночас колектив не визначився, чи варто звертатись на вул. Жилянську стосовно норми закону, яка зменшує оклад на 5 мінімальних зарплат.

П’ятнадцять і не більше

Серед норм, які пропонувалося перевірити на конституційність, — зміни до закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік», а саме — положення, яким було обмежено максимальну суддівську винагороду 15-ма мінімальними зарплатами. Природно, що зменшення заробітку викликало невдоволення окремих законників, які вирішили оскаржити його в судах. У свою чергу Київський апеляційний адміністративний та Кіровоградський окружний адміністративний суди попросили ВС унести подання до єдиного органу конституційної юрисдикції, аби той сказав, чи не суперечать новації Основному Закону.

Ініціатори подання зазначали, що на вул. Жилянській вже неодноразово наголошували: зниження рівня матеріальної незалежності суддів суперечить Конституції. За таких умов вони, очевидно, розраховували на позитивний вердикт і цього разу. Водночас учасники Пленуму зійшлися на тому, що закон про кошторис діє тільки рік, після чого втрачає чинність. У свою чергу КС повноважний відкрити провадження лише щодо чинних законів. Тому у ВС вирішили, що надсилати подання до КС немає жодного сенсу.

Разом з тим Голова ВС Ярослав Романюк зазначив, що в постанові варто пояснити, чому не було внесено відповідного подання в минулому році, коли це мало б практичне значення. Очільник установи повідомив, що можливість звернення до єдиного органу конституційної юрисдикції розглядалась у ВС неод-норазово: спочатку на нараді, а потім і на зборах. Тоді, розповів Я.Романюк, колектив дійшов думки, що зміни до бюджету було внесено вимушено — через проведення антитерористичної операції.

«АТО потребувала величезних витрат із бюджету, і держава була змушена вдатись до таких кроків. До того ж зміни мали тимчасовий характер і обмежували розмір зарплати не тільки суддів, а й різних категорій держслужбовців», — відзначив Я.Романюк. За його словами, за таких умов судді мали б із розумінням ставитися до обмежень. Адже вони також є частиною суспільства і повинні разом з ним «переживати не тільки щасливі, а й трагічні моменти».

Доцільність відмови від внесення подання до КС не була поставлена під сумнів. Водночас суддя Валентин Косарєв звернув увагу, що в проекті відразу 9 абзаців присвячено поясненню, чому до позиції парламенту потрібно ставитись «із розумінням». Коли ВС відмовляється від звернення через процедурні обставини, додаткові пояснення виглядають зайвими, переконаний законник.

До того ж очевидно, що, не дочекавшись рішення єдиного органу конституційної юрисдикції, питання розміру суддівської винагороди вирішуватимуть адміністративні суди. Чи не вважатимуть вони позицію ВС дороговказом для трактування обмежень? До того ж ці справи можуть дійти і до найвищого судового органу, представники якого матимуть повне право не погодитись із постановою Пленуму. Як наслідок, виникне суперечність позицій, викладених у Суді за різних умов. Тому переважна більшість суддів підтримала вилучення «роз’яснювальних» абзаців.

Скасована «мінімалка»

Так само через втрату чинності ВС вирішив не вносити подання щодо конституційності ч.9 ст.129 закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII. Цією нормою було встановлено, що судді з моменту закінчення повноважень і до прийняття рішення про його звільнення чи відставку виплачується винагорода в розмірі однієї мінімальної зарплати.

Зважаючи на те, що ця норма була ухвалена в той час, коли Вища рада юстиції не виконувала своїх обов’язків, дозволити законникам піти у відставку ніхто не міг. До того ж стало очевидним, що цю норму може використовувати парламент як інструмент помсти неугодним суддям, раз у раз провалюючи голосування про звільнення. Та й прецеденти, коли законників «не відпускали» впродовж кількох років, уже траплялись.

Водночас навіть самі нардепи досить швидко зрозуміли, що зі змінами погарячкували. Ухвалений у лютому цього року закон «Про забезпечення права на справедливий суд» змінив правила матеріального забезпечення законників, котрі очікують на відставку. Відповідно до новацій такі судді не мають права на отримання доплат до посадового окладу, але сам оклад принаймні не зменшується.

Є про що подумати

Найбільше ж дискусій викликала пропозиція внести подання щодо відповідності Конституції ч.3 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції вже згадуваного закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Відповідно до цієї норми посадовий оклад судді місцевого суду становить 10 «мінімалок».

«Якщо держава дала законні очікування, а потім відмовилася від того, що обіцяла, то це розцінюється як урізання існуючих гарантій», — наголосив Я.Романюк. Закон же на момент ухвалення передбачав, що посадовий оклад суддів цього року мав сягнути 15 мінімальних зарплат.

Зважаючи на те, що держава своїх обіцянок не дотрималась, а матеріальне забезпечення вважається однією зі складових незалежності третьої гілки влади, ставали очевидними підстави для звернення до КС.

Разом з тим, переконаний Голова ВС, звертатись з поданням щодо цієї норми теж немає сенсу. Адже якщо КС визнає дану норму неконституційною, він «поверне до життя» попереднє положення, яким регулювався розмір окладу суддів. При цьому «старша» норма міститься в законі «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (№76-VIII), тобто… йдеться про ті самі 10 мінімальних зарплат. Тому Я.Романюк запропонував не звертатись до КС. Замість цього порадив почекати на розв’язання проблеми законодавцем. Мовляв, якщо для патрульної поліції та працівників Антикорупційного бюро нардепи погодились установити достойний оклад, то на черзі мають бути й судді.

Якби ВС пристав на таку позицію, то міг би спровокувати появу неодно-значного прецеденту: варто парламентарям унести кілька разів подібні, а то й однакові зміни до закону, оскаржувати їх уже нібито не буде сенсу.

Водночас проти відмови від подання виступив суддя Іван Шицький. За його словами, потрібно не моделювати дії КС, а звертатись до нього, якщо норма законодавства не відповідає Конституції. В такому випадку на вул. Жилянській принаймні вкажуть на невідповідність Основному Закону того чи іншого нововведення.

До того ж очевидно: коли КС відновить попередню норму, яка так само видаватиметься неконституційною, ніхто не заборонятиме підготувати ще одне подання. Після обговорень учасники Пленуму вирішили відкласти це питання. Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції ще має шанс указати парламентарям на неприпустимість обмеження посадового окладу. А судді — відстояти його збільшення.