Закон і Бізнес


Законодавчі новації очима практиків


№23 (1062) 02.06—08.06.2012
14724

Які нововведення проекту найбільше зацікавили адвокатів, а також як в їхньому середовищі оцінюють заяву голови ВККА Володимира Висоцького? З такими запитаннями «ЗіБ» звернувся до провідних українських адвокатів.


Микола СОЛЬСЬКИЙ, адвокат, партнер ЮФ «Сольський, Процик та партнери»:

— У нашій країні існує кілька об’єднань, але жодне з них не представляє всіх адвокатів. Правники вже давно потребують дієвого та ефективного самоврядування. Вони довели, що можуть та повинні здійснювати саморегулювання професії.

Утворення єдиної Національної асоціації адвокатів, що пропонується проектом, відповідає європейським стандартам адвокатського самоврядування. Ця організація об’єднає правників навколо єдиних органів самоврядування, які представлятимуть і відстоюватимуть інтереси всіх представників цієї професії.

Тому я не можу погодитися з думкою голови ВККА В.Висоцьким, який уважає, що «в законопроекті не визначено ні соціальної ролі, ні цілей, ні завдань» асоціації, а органи самоврядування «формуються вкрай непрозоро».

Юрій ПЕТРЕНКО, адвокат, партнер ЮФ «Спенсер і Кауфман»:

— Оцінки проекту нового закону про адвокатуру, оприлюднені в заяві В.Висоцького, на мою думку, є надуманими. Жодних загроз для незалежної діяльності окремого адвоката документ не несе, так само, як не містить і підстав для пересторог стосовно недемократичності та надмірної централізації системи органів адвокатського самоврядування.

Спілка адвокатів України, Союз юристів України, Асоціація правників України, інші всеукраїнські об’єднання мають подібну систему органів управління. Вона складається з вищих представницьких органів, представницьких органів регіонів, виконавчих та контролюючих органів тощо. Усі вони формуються на засадах виборності, підзвітності та відповідальності за свою діяльність. Жоден не втручається в діяльність іншого органу або в діяльність члена об’єднання.

Переконаний, що в разі прийняття парламентом цього закону адвокатура обере до складу рад адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарних комісій гідних представників. Адже саме від їхньої діяльності залежатиме професійний рівень адвокатів, представництво інтересів адвокатури України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Не виключаю, що критика з боку В.Висоцького спричинена наявністю в проекті обов’язкового звітування Вищої кваліфікаційної та кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури за останні 3 роки. Адже багатьох адвокатів цікавить «інформація щодо основних показників роботи відповідної комісії, а також відомості про кількість коштів, отриманих та витрачених нею, з визначенням джерел їх отримання та видатків комісії», як це встановлено проектом.

Роман МАРЧЕНКО, адвокат, старший партнер ЮФ «Ілляшев та партнери»:

— Особливу цікавість у мене викликали норми, що стосуються прав і обов’язків адвоката, гарантій його діяльності. Проект розширює та конкретизує їх, що є безумовною перевагою порівняно з чинним законом «Про адвокатуру».

Наприклад, у правника з’являється гарантоване право на отримання відповіді на адвокатський запит. Законом вирішено питання конфлікту інтересів, яке періодично виникає під час здійснення адвокатської діяльності.

Посадова особа, яка затримала адвоката або застосувала до нього запобіжний захід, буде негайно повідомляти про це відповідну раду регіону. Представник останньої зможе бути присутнім під час проведення обшуку чи огляду житла адвоката, приміщень, де він здійснює діяльність, а також ставити питання, висловлювати зауваження та заперечення щодо порядку проведення таких дій стосовно адвоката.

Крім того, адвокат отримає можливість більш ефективно захищати себе від претензій з боку клієнта. Наприклад, він звільняється від обов’язку збереження адвокатської таємниці перед судом, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, якщо це необхідно для захисту його прав та інтересів.

Денис БУГАЙ, адвокат, партнер ЮК «Ващенко, Бугай та партнери»:

— Проект приділяє значну увагу доступу до професії та дисциплінарній відповідальності адвокатів. І в цьому питанні я погоджуюся з тим, що органи адвокатського самоврядування повинні самостійно регулювати процедури складення кваліфікаційного іспиту, прийняття присяги, дисциплінарного провадження тощо.

Натомість, голова ВККА В.Висоцький уважає, що «питання дисциплінарної відповідальності та складання іспиту є надто деталізованими». Та що в цьому поганого? Така законодавча деталізація є перш за все гарантією недопущення зловживань з боку кваліфікаційних і дисциплінарних органів для осіб, які прагнуть стати адвокатами.

Так само корисним буде стажування для осіб, які склали кваліфікаційний іспит. Стажисти отримуватимуть практичні навички адвокатської діяльності. Від такої ініціативи однаково виграють і адвокати, і їх клієнти.

Дисциплінарні стягнення накладатимуть комісії, до складу яких входитимуть тільки адвокати. Крім того, додатковою гарантією стане змагальність дисциплінарного провадження та можливість оскаржити його результати до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.