Білі й чорні смуги реформи

Американські судді позаздрили і водночас поспівчували українським колегам

Після венеціанської оцінки вітчизняний ре-формений продукт подали на розсуд американських експертів.

Останні, як і їхні європейські попередники, оцінили новації в третій гілці влади двояко: з одного боку, привітали прогресивні норми закону «Про судоустрій і статус суддів», з другого — засудили положення, в яких ідеться про звуження повноважень Верховного Суду і посилення ролі Вищої ради юстиції. А от який колір превалює в «смугастих» відгуках — білий чи чорний — вирішували учасники круглого столу, який провели в столиці.

Крізь іноземну призму

Захід, який проходив у київському готелі наприкінці жовтня, викликав неабиякий інтерес не лише у вітчизняних, а й у закордонних правників. Останні допомогли українським законникам поглянути на вітчизняну систему судоуст¬рою крізь призму світового досвіду.
Коментуючи подію, представник Федерального окружного суду США Вільям Даффі заявив, що в нього на батьківщині такого бути не могло: тобто, аби представники різних гілок влади обговорювали питання судочинства. «В Америці все зовсім по-іншому», — зауважив він.
У своїй доповіді заокеанський гість зупинився й на основних позитивах акта «Про судоустрій і статус суддів». За його словами, українське законодавство визначає «унікальний симбіоз між усіма гілками влади». На переконання В.Даф¬фі, забезпечити ефективну діяльність обителей Феміди мають представники законодавчої та виконавчої гілок влади.
Позитивну оцінку від американського законника отримала і процедура призначення суддів, яка, за його словами, стала ретельнішою. «Ваш процес призначення є більш досконалим, ніж у США», — апелював він до українських колег. В.Даффі звернув увагу і на високий рівень нашого суддівського самоврядування, а також на те, що законодавець дав змогу судам самим розпоряджатися своїми коштами.
На переконання доповідача, попри те, що новий закон містить багато прогресивних положень, усе ж існують норми, які потребують удосконалення. На думку іноземного експерта, необхідно прояснити роль ВС і ВРЮ, яка нечітко прописана. За словами В.Даффі, в законі потрібно відновити керівні позиції вищого судового органу. «Я не заздрю ВС», — заявив американський законник. За його словами, ВС повинен мати можливість «відбирати справи», щоб можна було проводити узагальнення судової практики.
А ось адвокат Мері-Ноель Пепіс зосередила увагу й на інших аспектах судової реформи. За її словами, вона «аплодує» україн¬ським законотворцям, які внесли норму про автоматизовану систему розподілу справ у судах. При цьому, на переконання правниці, потрібно враховувати наявні в обителях Феміди ресурси, матеріально-технічну базу, необхідну для реалізації цих новацій.

Шикування на Конституцію

Представник Федерального суду претензій США Богдан Футей зробив акцент на положеннях реформеного продукту, які, на його переконання, не узгоджуються з Основним Законом. «Перш за все необхідно привести закон у від¬по¬відність до Конституції, а не навпаки», — заявив він. За словами іноземного гостя, в ст. 19 нового закону прописано, що Президент може ліквідовувати суди, однак Конституція не наділяє його такими повноваженнями. «Надання таких широких повноважень виконавчій гілці влади може бути небезпечним прецедентом», — зауважив Б.Футей.
Ще одним прикладом невідповідності Основному Закону, за словами допо¬відача, є положення щодо ВС. «Необхідно зберегти позицію ВС як суду найвищої інстанції в системі судів загальної юрисдикції, як це передбачено в Конституції», — підкреслив американський законник.
Водночас він звернув увагу на те, що згідно з ст.124 акта найвищої юридичної сили громадяни мають право на суд присяжних, однак його досі не сформували. «В Україні ще не відбулося жодного процесу за участі суду присяжних», — констатував Б.Футей, наголосивши при цьому на необхідності практичної реалізації конституційних гарантій.
Також експерт зосередив увагу і на нормі, яка регламентує складання суддею присяги. На переконання американця, цей ритуал не слід обмежувати наявністю певних осіб, зо¬крема Президента і парламентарів. Для порівняння Б.Футей розповів: у США присягу можна скласти в присутності, наприклад, нотаріуса чи мера.
Коректив, на його думку, потребує і положення стосовно діяльності ВРЮ, але для цього потрібно внести зміни до Конституції. Було б добре, за словами іноземного гостя, щоб ВРЮ складалася із суддів, яких би призначали їхні колеги. Негативно оцінив він і призначення до складу Ради очільника Служби безпеки. «Ймовірно, існує конфлікт інтересів, коли такі суто по¬літичні фігури будуть залучатися до процесу призначення суддів. Це не відпові¬дає європейським і міжнародним стандартам», — резюмував доповідач.
Побіжно Б.Футей дав оцінку і старому-новому варіанту Конституції. На його переконання, Основний Закон 1996 року є «добре продуманим установчим актом волі народу», а президент¬сько-парламентська форма правління — найкращою для України. За інформацією американського судді, цей головний юридичний документ був позитивно оцінений і міжнародними експертами, зокрема Венеціанською комісією. На думку Б.Футея, незважаючи на необхідність удосконалення Конституції, перш за все увагу слід приділити виконанню її положень.

Куди йти далі?

Солідарним з американським колегою був і суддя Конституційного Суду у відставці Микола Козюбра. На його переконання, без унесення змін до Основного Закону реформа приречена на те, що стан справ у третій гілці владі залишиться таким же. На думку вітчизняного фахівця, в законі є чимало «щілин, які дають змогу використовувати їх в інтересах впливу на судову владу з боку владних структур». Також допо¬відач наголосив на необхідності унеможливити будь-який політичний вплив на суддю.
М.Козюбра приділив увагу і становищу ВС у нових реаліях. «Те, що зроблено з ВС, на моє переконання, перекреслює дуже багато позитивних рис цього закону», — відзначив він.
На переконання судді КС у відставці, найвищий судовий орган країни позбавлено не лише статусу касаційної інстанції, а й, «по суті, органу правосуддя». Також, за словами М.Козюбри, ВС фактично стає «заручником вищих спе¬ціалізованих судів», тому йому потрібно повернути ті важелі, які б могли забезпечувати єдність судової практики.
До дискусії долучився і нинішній суддя КС Віктор Шишкін. У своїй доповіді він приділив увагу проблемі реформування третьої гілки влади в цілому. «Сказати, що це реформа, я не можу», — заявив законник. Посилаючись на тлумачний словник він зауважив: реформа — це кардинальна зміна чогось у суспільстві або в певній системі. «Я запитую себе і вас: що такого кардинального відбулося?» — наголосив В.Шишкін. На його переконання, найбільш реформаторським можна вважати 2001 рік. «Тоді це була не мала, а основна судова реформа», — зазначив представник КС, посилаючись на те, що в той час була зруйнована радянська система судочинства.
Наразі ж, на думку доповідача, «певні вкраплення» до законів є не реформою, а тільки елементами новацій. «Це пихатість — називати те, що зараз відбувається, реформою», — резюмував знаний в Україні юрист.
Також В.Шишкін зробив акцент на порядку формування і повноваженнях ВРЮ. За його словами, дискусія щодо останніх не лише «не вщухає, а навпаки: із семибального шторму переходить у дев’ятибальний». Доповідач зосередив увагу на праві Ради призначати суддів на адміністративні посади. Він зауважив: фун¬к¬ції конституційних органів, зокрема і ВРЮ, чітко виписані в Основному Законі. «Виходячи із загальної теорії конституціоналізму, ці повноваження не можуть бути ні збільшені, ні зменшені ніякими законами, — нагадав представник КС. — Усі повноваження ВРЮ виписані в ст.131 Конституції, інших повноважень я не знаю. А тепер самі думайте про те, що міститься в новому законі».
А от подумати законодавцям, схоже, буде над чим. Адже серед розмаїття думок вітчизняних та іноземних експертів їм доведеться відшукати необхідний для складення законодавчої мозаїки фрагмент.

Олександра Піонтківська

Опитування

Чи потрібен Комітет з питань правосуддя?

Після того як у Комітету Верховної Ради з питань правосуддя забрали важелі впливу на формування суддівського корпусу, в кулуарах ходять чутки, що його взагалі ліквідують або об’єднають з Комітетом з питань правової полі¬тики. Так чи інакше, а протягом останніх місяців у членів парламентського підрозділу дедалі частіше виникали проблеми з кворумом. Через брак більшості депутати не змогли зібратись і 3 листопада. Кореспондентка нашого тижневика попросила володарів мандатів спростувати чи підтвердити інформацію про можливу реорганізацію, а також поцікавилася: чи потрібен цей парламентський підрозділ узагалі?

Леонід ГРАЧ, фракція КП:
— Сьогодні правосуддя взагалі не потрібне, бо воно стало залежним і керованим. Можна констатувати: в Україні відсутні майже всі гілки влади. Зокрема, виконавча, яка нині в руках Президента, судова, котра після проведення так званої реформи судить «під козирок». Стосовно можливості об’єднати два комітети, то, думаю, на це «регіонали» не підуть, оскільки не захочуть забирати крісла у своїх же людей.

Юрій КАРМАЗІН, фракція блоку «НУНС»:
— У нас залишається чинною норма статті Конституції, яка передбачає, що комітети готують проекти законів та інші документи. До повноважень парламенту згідно з Основним Законом належить і ви¬рішення питання щодо призначення і звільнення суддів. Окрім цього, є багато речей, які потрібно законодавчо врегульовувати, тому ні про яке знищення чи об’єднання комітету мови йти не може.

Дмитро ШПЕНОВ, фракція ПР:
— Наразі на наш комітет розписана значна кількість законопроектів, тільки в мене у провадженні їх понад 15. З огляду на великий обсяг законотворчої роботи вважаю розмови про можливу реорганізацію Комітету з питань правосуддя дещо передчасними.

Сергій ВЛАСЕНКО, фракція БЮТ:
— До повноважень комітету належать не тільки питання щодо  призначення або звільнення суддів, а й розгляд законопроектів, пов’язаних, зокрема, із судовою реформою. Тому говорити про те, що комітет ліквідують чи об’єднають з іншим, мені здається дещо передчасним. З другого боку, саме цей парламентський підрозділ готуватиме частину подань щодо проходження публічної служби суддів. Оскільки, відповідно до Конституції, призначати суддів має саме ВР, представники якої працюють не тільки в сесійній залі, а й на засіданнях комітету.

Юлія НОВІКОВА, фракція ПР:
— Як ви знаєте, багато законопроектів проходить саме через Комітет з питань правосуддя. Ці документи стосуються насамперед матеріального і процесуального права в цивільному, адміністративному, господарському і частково кримінальному процесах. Як на мене, комітет здійснює значний обсяг законотворчої роботи, якої йому вистачить надовго, не кажучи вже про призначення суддів.