Сполучна ланка

Київ хоче стати мостом на «шовковому шляху» Старого світу

Після «встановлення контактів» із Західною Європою та Росією український Президент спрямував свій геополітичний погляд на середземноморські й азійські країни. Він відвідав Грецію, де зустрівся з главою країни Каролосом Папульясом, і Туреччину, де взяв участь у третьому саміті Наради із взаємодії та заходів довіри в Азії.

Політика з аспектом релігії

Всю офіціозність візитів у обидві країни Віктор Янукович розбавив «релігійною фарбою». В Греції український гарант здійснив паломництво на святу гору Афон, а в Туреччині — поспілкувався з Вселенським патріархом Варфоломеєм, який побажав Президентові плідного перебування на посаді. В.Янукович подякував патріархові за напутні слова, додавши, що без віри не можна побудувати сильну державу.
7 червня Віктора Федоровича зустрічала візан¬тійська столиця, де наступного дня після приїзду він виступив на Нараді із взаємодії та заходів довіри в Азії. Цей міжнародний форум — азійський аналог ОБСЄ. До нього входять майже 20 країн, які географічно представляють приблизно половину суші, а економічно — третину всього світового ВВП. Україна в нараді має статус спосте¬рігача.
Крім того, в Стамбулі В.Янукович зустрівся зі своїми колегами з Казахстану, Азербайджану, Туреччини, а також з російським і турецьким прем’єр-міністрами. Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі глави держави, посадові особи з деяких країн незабаром відвідають Україну.
З Володимиром Путіним, як, утім, і завжди, В.Янукович говорив на «високі» теми (про космос, кораблі й літаки) і повсякденні (про газ, нафту й торгівлю). З іншими президентами поспілкувався про економічне співробітництво, боротьбу з тероризмом і створення зони безпеки в Чорному морі.

Транспортний коридор

До порядку денного «азійського саміту» були внесені найважливіші для цього регіону питання: заходи щодо посилення безпеки в Азії, ядерне роззброєння, використання ядерної енергії з мирною метою, видобуток нафти та газу.
«Організація безпеки, яка об’єднує країни Азії, дуже важлива для збереження стабільності не тільки в державах цього регіону, а й на всьому євразійському просторі. Україна зацікавлена в тому, щоб були поставлені ефективні перешкоди тероризму, розповсюдженню ядерних мате¬ріалів», — поділився своїми думками В.Янукович з гостями форуму.
Він також заявив, що Україна відкрита для по¬літичного діалогу й готова бути посередником у вирішенні актуальних проблем азійського регіону. «Ми хотіли б брати активну участь у здійсненні масштабних проектів, що обговорюються і в рамках вашого форуму, — розвитку транспортних коридорів, пошуку нових маршрутів для експорту енергоносіїв з Азії до Європи. Адже саме через Україну пролягають найбільш короткі й надійні транзитні маршрути», — додав український гарант.

Оновлений «шовковий шлях»

Всіх присутніх на саміті В.Янукович переконав у тому, що «Україна — гарний сусід, надійний партнер і друг». За його словами, київська делегація прибула на цей форум, щоб установити «нормальні відносини з країнами Азії».
Президент підкреслив, що налагодження конструктивних і плідних зв’язків зі східними державами, безумовно, буде Україні на користь. «Ми тут тому, що наш національний інтерес — відкрити дійсно «шовковий шлях» з України до Азії», — сказав В.Янукович.
Він також відзначив, що Київ зацікавлений у значному посиленні торговельно-економічних взаємин з країнами Азії. «У цьому контексті хочу акцентувати вашу увагу і на потенціалі спільних економічних проектів у рамках Чорноморського регіону. Нарешті, ми хотіли б долучитися до процесів розвитку і зміцнення в рамках наради співпраці в галузі культури, міжна¬ціональної і міжконфесійної взаємодії», — додав В.Янукович.

Міст довіри

«На підтвердження» необхідності проведення такого роду самітів у розпал конференції у віддаленій частині Стамбулу невідомі висадили в повітря бомбу, зачепивши автобус з поліцією. За попередніми даними, постраждало 15 чоловік.
«Наш обов’язок — діставати урок з воєн і сутичок, що наражають на небезпеку щастя і спокій майбутніх поколінь, запобігати конфліктам. Не можна вирішувати проблеми, порушуючи норми міжнародного права, піддаючи ризику життя цивільних осіб, застосовуючи насильство. Я щиро вірю в необхідність позбавлення від застарілої ворожнечі, в необхідність вироблення спільного підходу до вирішення конфліктів», — закликав до миру президент Туреччини Абдулла Гюль.
Тому в Декларації третього саміту Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії, яка складається з 41-ї тези, під другим пунктом записано: «Ми рішуче й однозначно засуджуємо тероризм у всіх його формах і проявах. Ми вважаємо, що ефективну боротьбу з тероризмом можна вести тільки спільними зусиллями всіх країн, спрямованими на викоренення умов, які сприяють поширенню тероризму, уникаючи подвійних стандартів».
Також у цьому документі йдеться про реалізацію заходів довіри. Держави повинні заручитися під¬тримкою одна одної в складних ситуаціях. Допомогти їм у цьому готовий Київ, який у перспективі хоче стати своєрідним мостом довіри між двома частинами світу — Європою й Азією.

Марина ЗАКАБЛУК

Думки експертів

Чи зможе Україна «відкрити Великий шовковий шлях» у країни Азії?

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— Якщо Президент думає, що Україні потрібно повернутися в Середньовіччя, то, враховуючи його стиль управління, це може стати цілком реальним. Що стосується економічних перспектив відновлення «шовкового шляху», то варто відзначити, що Україна не є пріоритетною з погляду транзитності країною, адже основні потоки йдуть в обхід. Проте в перспективі, враховуючи потенційну нестабільність південного шляху, де велика ймовірність терористичних атак, Київ може стати одним з ключових транзитерів з Азії в ЄС. Але, як відомо, перш ніж щось отримати, потрібно зробити величезні вкладення. Питання: хто ж захоче вкладати в Україну інвестиції? Тому ідея «шовкового шляху» сьогодні утопічна.

Володимир КОРНІЛОВ:
— Чесно кажучи, мені здається, що ідею відкриття «шовкового шляху» Віктору Януковичу «підклав» хтось у його Адміністрації, хто залишився ще з часів Секретаріату Віктора Ющенка. Екс-президент з ідеєю відтворення «шовкового шляху» «носився» по всьому світу, а на енергетичному конгресі в Прибалтиці навіть показував карту цього шляху. Але він не врахував, правда, одну історичну особливість: Великий шовковий шлях через територію нинішньої України не проходив. Можна пропонувати багато таких амбітних проектів, але коли говорять про великі шляхи через Україну, непогано було б запитати, що ми зробили всередині країни (це стосується, наприклад, стану наших доріг). Нині потрібно мислити не глобальними проектами, а налагодити внутрішню інфраструктуру, щоб пропонувати себе як країну-транзитера.