На лінії вогню
Сьогодні, коли побажання «Мирного неба» лунають частіше, ніж традиційні, кожен українець повинен пам’ятати, кому ми маємо дякувати за спокій. . .
Події, що їх переживає у своєму житті Україна, по праву можна вважати трагічними. І це не трагедія окремих громадян чи окремих регіонів, - це горе усієї нації, кожного свідомого українця, кожної людини, яка має душу та серце.
Молоді хлопці, які лише вчора міркували про райдужне майбутнє, сьогодні - мужні воїни, готові віддати своє життя за Україну. Вони, знаходячись на лінії вогню, як ніколи потребують підтримки: добрим словом та добрим ділом.
Саме для них, наших захисників, волонтерські організації та добровольці-волонтери з усіх куточків України намагаються зібрати та передати усе, що необхідно кожному, хто став на шлях захисту Вітчизни від збройної агресії.
Одним із добровольців-волонтерів є працівник Апеляційного суду міста Києва, помічник судді відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Денис Ломанов.
Нещодавно цей хлопець повернувся з міста бойової слави Слов’янська, де знову майорить український прапор, встановлений силами АТО.
Та навіть у звільнених містах продовжують лунати поодинокі постріли ворожих снайперів . . .
Денис поїхав у зону проведення антитерористичної операції до друга, з яким товаришує ще зі столиці, а повернувся додому, маючи у друзях кожного із воїнів сил АТО: із Півночі до Півдня, із Заходу до Сходу, кожного, хто, воюючи, прагне миру для себе та своєї держави.
Денис ділився враженнями про АТО словами очевидця:
«Волонтерські організації та окремі громадяни допомагають, чим можуть: провізією, одягом, обладунком. Тішить те, що бронежилетами, яких ще донедавна потребували хлопці, на сьогодні забезпечені усі. Але потреби армії на цьому, звичайно, не вичерпуються. Для ведення бою воїнам потрібні коліматорний приціл, прилади нічного бачення, каски, активні навушники, тактичні ножі, тепловізор. Так, волонтерська місія у зоні АТО була та залишається ризиковою. Але хто, як не ми?».
Сьогодні Денис Ломанов виявляє свою активну громадянську позицію і в стінах рідної державної установи – Апеляційного суду міста Києва. Хлопець займається збором коштів на потреби української армії, а саме – на тепловізор.
«Частина коштів вже є. Керівництво та колеги охоче підтримують мою ініціативу. Сподіваюсь, що незабаром наша допомога надійде до захисників, які так цього потребують», - говорить працівник Апеляційного суду міста Києва Денис Ломанов.
Із надією на мирне життя та з вірою в наших мужніх хлопців та чоловіків, тих, хто дійсно готовий покласти своє життя за майбутнє держави, ми закликаємо кожного допомогти, допомагаємо самі та просимо Бога зберегти Нашу Україну!
Записано зі слів очевидця,
Повідомляє Прес-служба Апеляційного суду міста Києва