Закон і Бізнес


Спадкова невизначеність

Громадяни не пишуть заповітів через незнання законів


Лише третина громадян самостійно вирішує, як розділити майно.

№18 (1057) 28.04—09.05.2012
2916

Статистичні звіти про роботу державних та приватних нотаріусів свідчать про те, що лише третина спадщини в нашій державі оформлюється заповітами. Причиною цього є недостатня обізнаність із законами та своїми правами.


За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, у 2011 р. свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримали лише близько 30% спадкоємців. Решта отримали право на спадщину за законом. Схожа статистика була зафіксована й у попередні роки.

У цьому контексті міністр відзначив низьку активність українців щодо юридичного захисту майнових прав, зокрема й у шлюбі. Так, згідно зі статистичним звітом нотаріусів щороку українці завіряють близько 150 тис. заповітів. При цьому заповіти подружжя становлять мізерну частку. Наприклад, у 2010 р. такі документи склали лише 0,1% від загальної кількості заповітів, у 2011-му — 0,15%.

Відповідно до чинних норм заповіт подружжя складається щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. У разі складення заповіту частка у спільній сумісній власності після смерті одного з подружжя переходить до другого. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Практично не набув популярності в нашій державі й інститут шлюбного контракту, який дозволяє юридично регулювати майнові відносини між подружжям, визначати їхні права та обов’язки, зокрема й після розірвання шлюбу. Так, наприклад, протягом восьми років дії Сімейного кодексу можливістю укласти шлюбний договір скористалося лише близько 7,5 тис. подружніх пар. З них майже 1,5 тис. — у 2011 р. При цьому, як свідчить нотаріальна практика, часто шлюбні договори укладаються тоді, коли один з подружжя є іноземцем.

Варто відзначити, що інститут шлюбного контракту з’явився в Україні в 1992 р. з внесенням доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю. На сьогодні поняття, зміст, правила укладання та розірвання шлюбного договору визначені гл. 10 СК, який набув чинності 1.01.2004.

Міністр юстиції зазначив, що статистичні показники свідчать про недостатню обізнаність громадян щодо механізмів захисту майнових прав. У зв’язку з ним О.Лавринович нагадав, що громадяни можуть отримати безоплатні правові послуги — консультації та роз’яснення з правових питань — у громадських приймальнях, що створені при територіальних управліннях юстиції. На сьогодні їх мережа нараховує близько 750 приймалень.

Після ухвалення в липні 2011 р. закону «Про безоплатну правову допомогу» юридичні консультації в таких приймальнях можуть отримувати всі без винятку громадяни.