Реформа для марафонців

Встановлення верховенства права в Україні: розбудова модерного суспільства

Свій виступ перед студентами Національного університету «Києво-Могилянська академія» посол США в Україні Джон ТЕФФТ присвятив питанням верховенства права, яке є основою не тільки демократії, а й соціальної стабільності в країні. Торкнувся він і нового Кримінального процесуального кодексу, ухваленого Верховною Радою. На його думку, цей документ відповідає європейським нормам і сприятиме створенню більш надійної та справедливої системи кримінального правосуддя, основаної на принципі змагальності. «ЗіБ» пропонує вашій увазі витяги з виступу.

Верховенство права й демократія

 Наш особистий інтерес у просуванні верховенства права з метою збереження демократії в Україні пов’язаний з тим, що це велика країна з чималим населенням, яка має значну геополітичну вагу в центрі Європи і на східному кордоні Європейського Союзу. Події останніх кількох місяців показали, наскільки важливою для подальшого розвитку демократії в Україні є справедлива, незалежна й підзвітна система судоустрою. Відсутність професійних незалежних судів або саме тільки враження, що суди не є вільними, підриває довіру до системи правосуддя.

Хоча верховенство права не може гарантувати, що не буде корупції або що лідери руху за громадянські права не стануть жертвами насильства, воно може гарантувати, що будуть наслідки для тих, хто порушує закон. Закони США не завадили колишньому губернатору Іллінойсу Роду Благоєвичу тиснути на бізнес із метою отримати пожертви або його спробі продати призначення на місце в Сенаті, звільнене Бараком Обамою, коли той став президентом, але вони дозволяють нашій системі правосуддя засудити Р.Благоєвича, до 14 років тюрми за його злочини. Він — третій губернатор штату Іллінойс за останні кілька десятиліть, визнаний винним у корупції та засуджений до тюремного ув’язнення.

«У своїй довершеності людина —

найблагородніша з тварин,

позбавлена ж закону

і справедливості вона —

найгірша з них».

Аристотель написав це 2300 років тому, але слова залишаються влучними й нині. Одна з інтерпретацій вислову Аристотеля полягає в тому, що за відсутності верховенства права немає й самого по-справжньому цивілізованого суспільства.

 Верховенство права й економічний розвиток

Томас Карозерс писав у своїй статті у «Форін ефферз»: «Зміцнення верховенства права допомагає стримувати дві важкі проблеми — корупцію і злочинність, які є звичними для багатьох країн з перехідною економікою, озлоблюють громадян і ускладнюють реформаторські зусилля».

Неможливо переоцінити важливість верховенства права для економічного розвитку. Суди повинні справедливо вирішувати спори й захищати контрактні зобов’язання чесно та послідовно, в іншому випадку підприємці та іноземні інвестори шукатимуть інших ринків, не бажаючи, щоб їхній зароблений напруженою працею прибуток був украдений конкурентами або корумпованими чиновниками.

В Україні відсутній надійний захист прав фізичної та інтелектуальної власності. Тому багато освічених громадян прагнуть залишити країну в пошуку кращого життя. Іноземні компанії подумають двічі, перш ніж інвестувати, коли мають альтернативи на більш передбачуваних ринках.

Так не повинно бути. Україна має природні та людські ресурси й можливості для досягнення того, чого домоглися сусіди, такі як Польща, яка була єдиною з країн ЄС, що уникла рецесії під час нещодавньої кризи. І в той час як верховенство права, очевидно, не щит від рецесії, воно критично важливий елемент для необхідних економічних реформ, які можуть зробити економіку більш сильною та стійкою.

^{Дуже важливо, щоб усі ініціативи в галузі судочинства зберігали й підсилювали незалежність судової влади та її інститутів.}

В індексі сприйняття корупції «Трансперенсі інтернешнл» Україна — №152 зі 182. В Індексі економічної свободи «Геритидж фаундейшн», Україна — 163-я зі 183, на кілька місць нижче за Білорусь. У глобальному рейтингу конкурентоспроможності «Світового економічного форуму» Україна — на 83-му місці зі 142. У доповіді Світового банку про простоту ведення бізнесу Україна посідає 152-ий рядок зі 183. Ці організації, які визначають прогрес економічних реформ і рівень ділового клімату, показують відступ, а не прогрес.

Проте Україна все-таки повільно досягає прогресу в деяких областях, поліпшує нормативно-правову базу для ведення бізнесу. Були прийняті деякі гарні закони, сподіватимемося, що вони будуть належно виконуватись і дотримуватись.

Новий податковий кодекс, який набрав чинності минулого року, і новий Митний кодекс, який повинен вступити в силу в січні 2013 року, — це два позитивні приклади таких украй необхідних реформ. Однак ці нові закони працюватимуть лише тоді, коли податкові й митні інспектори розумітимуть і поважатимуть закон.

 Правова реформа й виклики, що постали перед Україною

 Ніщо не є важливішим для верховенства права, ніж створення сильної, незалежної та вільної від корупції судової системи. Особлива роль тут належить надійному та справедливому кримінальному правосуддю. Воно почнеться зі вступом у дію Кримінального процесуального кодексу, що відповідає європейським нормам. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерство юстиції та інші відомства уряду США тісно співпрацювали з українською владою, Європейським Союзом і Радою Європи в розробці пропозицій для документа з міжнародними стандартами й рекомендаціями Венеціанської комісії та Ради Європи.

^{Новий КПК отримав схвалення Ради Європи й керівництва Євросоюзу за запровадження в ньому європейських стандартів.}

На серйозні проблеми вказує Європейський суд з прав людини. У 2011 році Україна посіла 3-є місце знизу зі 105 рішеннями проти країни. Вони виносилися за:

• тривалий розгляд цивільних і кримінальних справ (66 випадків);
• порушення права на свободу та особисту недоторканність (42);
• порушення права на справедливий судовий розгляд (21);
• нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження (15).

Треба зазначити, що за останні 2 роки парламент прийняв нові закони про державну службу, безоплатну правову допомогу, боротьбу з корупцією, торгівлею людьми, і відмиванням грошей. Ефективне застосування цих актів могло б допомогти Україні вирішити низку проблем, згаданих у доповіді Парламентської асамблеї Ради Європи за 2010 рік, серед яких:

• доступ до правосуддя;
• підвищення здатності бюрократичної машини управляти ефективно;
• надання захисту й допомоги найбільш соціально вразливим верствам населення.

Сподіваємось і компромісний закон про вибори (щоб отримати підтримку значної частини опозиції) допоможе проведенню вільних і справедливих виборів. Знову ж таки, якщо він правильно виконуватиметься.

Закон «Про доступ до публічної інформації» також має потенціал з часом значно збільшити прозорість роботи Уряду та, сподіваюся, його підзвітність.

У Сполучених Штатах закон про свободу інформації є надзвичайно потужним інструментом для преси й широкої громадськості в боротьбі з корупцією, зловживаннями владою. Чи матиме закон України такий же ефект — буде залежати від того, наскільки рішуче громадськість вимагатиме його дотримання та як незалежна система судоустрою домагатиметься його виконання.

 Реформа судоустрою

 Не може бути жодних сумнівів, що закон «Про судоустрій і статус суддів», прийнятий у липні 2010 року, був кроком уперед, але необхідні суттєві зміни для приведення його у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії. У законі закріплено багато важливих реформ, у тому числі справедлива, прозора система підбору суддів, дисциплінарні процедури, випадковий розподіл справ, а також розміщення дисциплінарних рішень та скарг на неналежну суддівську поведінку в Інтернеті. У царинах, де закон є недосконалим, Президент Віктор Янукович розпорядився внести подальші зміни, що буде важливим кроком у просуванні судової реформи в Україні.

На жаль, деякі із запропонованих поправок до цього закону не сприяють реформуванню судової системи відповідно до європейських та міжнародних стандартів. Зокрема, дуже важливо, щоб усі ініціативи в галузі судочинства зберігали й підсилювали незалежність судової влади та її інститутів, особливо Верховний Суд, роль і статус якого відповідно до нового закону викликають особливу стурбованість Венеціанської комісії та інших міжнародних спостерігачів, у тому числі Сполучених Штатів.

Протягом минулого року ми працювали з Комісією зі зміцнення демократії та верховенства права під керівництвом депутата й колишнього міністра юстиції Сергія Головатого над розробкою відповідних змін, які 20 грудня були направлені до Адміністрації Президента. Ми стурбовані тим, що недавно проголошені пріоритети в царині реформи судоустрою ніяк не нагадують цих пропозицій. Сподіваємося, що Адміністрація Президента розгляне їх якомога швидше й внесе до Верховної Ради. Поправки запровадили б дуже важливі покращання щодо призначень і дисциплінарних процесів, а також відновили частину повноважень та інфраструктуру Верховного Суду.

 Кримінальний процесуальний кодекс

 Новий КПК, прийнятий ВР, отримав схвалення Ради Європи й керівництва Євросоюзу за запровадження в ньому європейських стандартів. Підбадьорює те, що В.Янукович оголосив про намір надіслати остаточну редакцію кодексу до Ради Європи для аналізу — перед тим, як підписати документ. Наше Міністерство юстиції працювало разом з представниками української влади, підтримуючи розробку цього кодексу.

Він не є досконалим, і я певний, що непередбачені проблеми ще виринуть у процесі його впровадження й вимагатимуть виправлень. Утім, закон створює нову систему кримінального судочинства, основану на принципі змагальності.

Закон докорінно змінює систему, в якій домінувало обвинувачення. Посилено роль адвокатів, а суд є остаточним арбітром у питаннях, що розглядаються. У кінцевому підсумку саме суди відповідають за захист прав обвинувачених і постраждалих.

Має значення й те, що новий кодекс забороняє використання незаконно добутих показань і розширює право обвинуваченого на доступ до адвоката до допиту та протягом усього процесу.

Нарешті, з метою забезпечення захисту фундаментальних прав людини новий кодекс вимагає, щоб його інтерпретували у відповідності з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та рішеннями Європейського суду з прав людини. Ця умова є визначальною зміною для будь-якої пострадянської правової системи.

Новий КПК також дає прокурорам незамінний інструмент для ліквідації злочинних організацій і змов — використання угод про визнання винуватості. За досвідом американських обвинувачів, саме за рахунок використання таких угод стає можливим притягнути до кримінальної відповідальності керівництво злочинних організацій.

Проте, щоб усе це запрацювало, прокурори та міліція повинні діяти за законом, уключаючи й ті його приписи, що можуть ускладнювати їхню роботу. Судді ж мають примушувати дотримуватися закону.

Наприклад, підозрюваним і обвинуваченим, яких затримує міліція, потрібно буде повідомляти до того, як вони почнуть відповідати на запитання міліції, про їхнє право зберігати мовчання й про право запросити адвоката. Кодекс складено таким чином, що взяття під варту є надзвичайним, а не найбільш поширеним запобіжним заходом.

Міліція повинна буде відразу повідомляти родину про місцезнаходження затриманої особи. Якщо адвокати й суди правильно виконуватимуть свої ролі, стане дуже складно відмовити в доступі адвоката до клієнта. Для затримання й засудження людей потрібно буде здобувати справжні докази шляхом напруженої слідчої роботи.

Суди також мають відчувати більше відповідальності, бути професійними, незалежними й підзвітними, а кваліфіковані захисники повинні відігравати динамічнішу та агресивнішу роль, наполягаючи, щоб міліція, обвинувачі й суди поважали права їхніх клієнтів. Закон передбачає змагальність, відкрите слухання суддею. Це покладає на прокурора обов’язок довести, що не можна обійтися м’якшими за тримання під вартою засобами для забезпечення приходу обвинуваченого в суд і законослухняності під час слідства та суду.

Для прокурорів це буде значним тягарем. Особливо тоді, коли йдеться про осіб, обвинувачуваних у нетяжких порушеннях закону і які не мають попередніх судимостей. Суддя повинен винести обгрунтоване рішення, а період тримання під вартою не може перевищувати 6 місяців. Щоб продовжити тримання особи, прокурору потрібно знову довести, що альтернатива неприпустима. Рішення про затримання також можуть бути негайно оскаржені.

Щоб змусити цю систему працювати, підозрювані й обвинувачені повин­ні мати кваліфікованих адвокатів, які будуть наперед продумувати захист своїх клієнтів. Коли ж дозволити собі такого для людини адвоката фінансово неможливо, кваліфікованого й незалежного захисника повинні надати безоплатно.

Уряд України правильно робить, переробляючи з метою покращення закон про адвокатуру й починаючи запроваджувати відповідно до ухваленого минулого року закону систему безкоштовної юридичної допомоги.

 Зміни в менталітеті юристів

 Крім інституційних змін відносного впливу суддів, прокурорів і адвокатів потрібна також зміна культури серед юристів. Є зрушення,  про що свідчить збільшення кількості правників, які надають послуги безоплатно. Адже є особи, які інакше не можуть дозволити собі якісні юридичні послуги.

Типові правила професійної поведінки Американської асоціації юристів закликають «усіх адвокатів надати як мінімум 50 год. безкоштовних послуг щорічно», оскільки «особиста участь у проблемах знедолених може бути одним з найбільш корисних досвідів у житті адвоката». Така робота підвищує репутацію юристів та їхніх фірм, надає можливості для вивчення нових галузей права, а також розширює особисті контакти.

Доступ громадян до правосуддя по всій території Україні залишається обмеженим і непослідовним, але юристи, працюючи безоплатно, допомагають запобігти незаконному виселенню осіб із житла, неправомірному позбавленню людей роботи або насильству в сім’ї. Уряд США був гордий вручити нагороди тим, хто відзначився своїми безкоштовними послугами протягом останніх 2 років.

 Висновок

 Парафраз цитати Аристотеля, з якої я розпочав, належить 34-му президентові США й командувачу союзними військами під час Другої світової війни Дуайту-Девіду Ейзенгауеру. Він зазначив, що «найкращий спосіб показати, що верховенство права означає для нас у повсякденному житті, це згадати, що стається, коли верховенство права відсутнє». Завжди пам’ятайте: «Правова реформа — спорт не для тих, хто швидко видихається». Це слова колишнього голови Верховного суду штату Нью-Джерсі Артура Вандербільта.