Про пармезан, патентний суд і асоціацію

Інтеграція в європейське співтовариство суттєво змінить погоду на ринку інтелектуальної власності. Комфортно буде не всім

Підписання угоди про асоціацію спричинить низку бізнес-ефектів у сфері інтелектуальної власності. Умови для ведення діяльності в ІТ-індустрії стануть сприятливішими, а от харчова й алкогольна промисловість, а також телекомунікаційний бізнес можуть потрапити під удар. Непереливки будуть і патентним тролям. Про це й не тільки йшлося під час форуму з інтелектуальної власності.

Чи бути патентному суду?

У професійній юридичній спільноті вже не перший рік точаться дискусії стосовно доцільності створення спеціалізованого патентного суду, який розглядав би виключно справи «інтелектуальної» категорії. Під час заходу учасники мали змогу з перших вуст дізнатися про перспективи його появи в системі українських судів.

Так, голова Вищого господарського суду Богдан Львов зауважив, що ідея в принципі непогана, однак лише теоретично. Мовляв, на практиці створення патентного суду супроводжуватиметься низкою труднощів, які передусім пов’язані з фінансуванням. Крім того, поява спеціалізованого суду не гарантуватиме розв’язання проблеми наявності в суддів, котрі розглядатимуть справи, достатнього рівня спеціальних знань.

Поряд з тим Б.Львов наголосив, що кілька років тому Всесвітня організація інтелектуальної власності рекомендувала деяким пострадянським державам піти шляхом нашої країни в питаннях спеціалізації (йдеться про можливість виведення захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності на належний рівень без створення спеціалізованого патентного суду). Тож очільник ВГС переконаний: нині слід думати не над тим, яким судам та в якій кількості бути (мовляв, це питання похідне й має вирішуватися законодавцем), а про забезпечення реального судового захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності та наведення ладу в судовій системі загалом.

Б.Львов нагадав, що у ВГС ще з 2003 року створена палата, яка розглядає спори стосовно захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. Наразі ж на розгляді цієї категорії справ (включаючи спори щодо недобросовісної конкуренції) спеціалізуються 5 суддів вищої інстанції. Головний «господарник» запевнив: «У машину, яка розподіляє справи, закладено простий математичний алгоритм, і на даний момент це виключає можливість навіть теоретичного втручання у вирішення справи».

Водночас він зауважив, що значна тривалість строків розгляду справ «інтелектуальної» категорії, як правило, пов’язана з необхідністю проведення судових експертиз. Із якістю останніх, за словами очільника ВГС, наразі є серйозна проблема. «Ми звертаємо увагу суддів на те, що вони не повинні вірити всьому написаному, а мають дуже уважно вчитуватись у зміст, адже в експертизах інколи трапляються абсурдні речі», — констатував Б.Львов. У цьому контексті він пригадав цікавий прецедент, який мав місце в судовій практиці кілька років тому, коли телерадіокомпанії вели тяжби з приводу неправомірного використання слова «шансон» як об’єкта авторського права. При цьому сума компенсації, яку вимагав позивач, становила понад 9 млн грн. Прикметно, що знайшовся судовий експерт, який у своєму виснов­ку зазначив, що слово «шансон» має двохсотрічну історію, а права позивача дійсно були порушені. «Про що можна говорити далі?» — звернувся до аудиторії Б.Львов.

До речі, суддя висловив припущення, що в майбутньому в спорах стосовно захисту прав на торгові марки можна буде обходитися без проведення експертиз. У той же час вирішення питань, пов’язаних з винаходами, потребуватиме спеціальних висновків.

Говорячи про правові наслідки у сфері інтелектуальної власності в контексті ситуації, що склалася цьогоріч навколо Кримського півострова, Б.Львов сфокусував увагу на зміні територіальної підсудності справ, а також рекомендаціях розглядати спори, виходячи з поданих учасниками процесу документів і матеріалів, достатніх для прийняття рішення (див. інформаційний лист ВГС №01-06/615/14 від 15.05.2014, №21 «ЗіБ». — Прим. ред.). «Там, де матеріали в повному комплекті, проблем не виникає… Проблеми з’являються тоді, коли є частина матеріалів, а основні зберігаються в Криму. За законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», протягом 10 днів після набрання ним чинності кримські суди мали передати всі справи до київського регіону. На жаль, цього не зроблено, і буде вкрай оптимістично припустити, що така передача відбудеться», — констатував Б.Львов. Поряд з тим він повідомив, що наразі ведеться робота в напрямку створення умов для отримання господарськими судами Києва та області доступу до електронних баз даних кримських судів.

Бізнес-ефекти: очікувані й неочікувані

Інтеграція в європейське співтовариство після підписання угоди про асоціацію, котра закріплює умови співпраці в багатьох сферах, суттєво змінить правила гри на ринку інтелектуальної власності. Хто почуватиметься комфортно, а хто потрапить під удар? Про це розповів партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Олександр Мамуня. Складаючи своєрідний прогноз погоди для бізнесу, він відзначив, що угода має вирішити низку болючих для сфери інтелектуальної власності питань.

Зокрема, документ передбачає наділення роботодавців правами на комп’ютерні програми, створені у результаті трудових відносин із працівником (чинний Цивільний кодекс відносить такі права до суміжних прав роботодавця та співробітника, якщо іншого не передбачено договором). Оскільки наразі є певні проблеми стосовно комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, у тім числі й комп’ютерних програм, через нерозуміння того, хто володіє правами на них, зазначена вимога документа, на думку адвоката, має позитивно вплинути на розвиток ІТ-бізнесу.

Угода про асоціацію звертає також окрему увагу на необхідність підвищення рівня ефективності та прозорості діяльності організацій колективного управління. Доповідач зазначив: якщо вдасться досягти цього на практиці, «бізнес аплодуватиме», а виконання даної умови дозволить реально зблизитися з Європою, а не лише здобути асоційоване членство.

З огляду на те що в нашій державі — безліч випадків порушення прав інтелектуальної власності у всесвітній павутині, до активу документа О.Мамуня відніс вимогу щодо встановлення відповідальності сервіс-провайдерів у мережі Інтернет. За його словами, це означатиме прогрес для всіх, окрім телекомунікаційного бізнесу. Адже саме він повинен буде покласти на власні плечі додаткові зобов’язання з надання допомоги правоволодільцям щодо дотримання їх прав і вжиття відповідних заходів.

Плюсом для великого системного бізнесу та професіоналів у сфері інтелектуальної власності, на переконання адвоката, є встановлена угодою вимога стосовно необхідності публікації заявок на знаки для товарів і послуг. На практиці це має забезпечити змагальність у процесі отримання прав на такі знаки та створити нові робочі місця. Адже виникне необхідність у кадрах, які б здійснювали моніторинг усіх опуб­лікованих заявок та відслідковували ті з них, які становлять інтерес для конкретної компанії.

До речі, з підписанням угоди наша держава приймає на себе зобов’язання стосовно припинення використання близько 3000 європейських географічних позначень, що може призвести до значних втрат підприємств харчової та алкогольної промисловості. Так, за інформацією О.Мамуні, з полиць супермаркетів, імовірно, зникнуть деякі упізнавані марки шампанського та коньяку. Це може стосуватись і таких сирів, як фета й пармезан. «Ми всі знаємо ці продукти, й буде складно, якщо вони називатимуться інакше», — констатує доповідач. Водночас угода передбачає так званий перехідний період для географічних позначень, які «дублюють» європейські. У цьому контексті адвокат радить представникам алкогольної та харчової промисловості використати цей період з максимальною користю для себе.

Та не тільки згадані продукти й алкоголь потрапляють під удар. Такий передбачений угодою критерій патентоспроможності, як індивідуальний характер промислових зразків, має заблокувати можливість реєстрації прав на неоригінальні товари (вішалки для одягу, автомобільні двигуни, драбини тощо) і стати ефективним механізмом протидії патентним тролям. Як зауважив О.Мамуня, під питанням буде й правова охорона об’єктів інтелектуальної власності, які не відповідати­муть критерію патентоспроможності (угода передбачає можливість відмови в наданні такої охорони). До позитиву, який стосується промислових знаків, доповідач також відніс збільшення до 25 років строку їх охорони.

Згідно з чинним законодавством фармацевтичні та агрохімічні патенти діють протягом 20 років з можливістю 5-річного подовження строку дії. Водночас ЄС має власний погляд на можливість подовження часу дії таких патентів. Доповідач пояснив: за умови, якщо тривалість процесу від дати подання заявки на певний засіб до допуску його на ринок перевищить 5 років, можна буде претендувати на подовження строку дії патенту. «Де-факто мова йде про те, що можливості подовження часу дії патентів будуть суттєво скорочені», — констатував адвокат. На його думку, це пов’язано з балансуванням Європи між інтересами пацієнтів, населення, що потребує якісної продукції, та монополією патентоволодільця.

***

Учасники засідання також обговорили питання щодо інтелектуального потенціалу нашої держави та рівня її інвестиційної привабливості. Незважаючи на наявність низки проб­лем у сфері захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, експерти переконані: реальні можливості для підвищення рівня інвестиційної привабливості в арсеналі нашої держави є. А для того, щоб здійснити прорив у сфері інтелектуальної власності, державі необхідно спрямовувати зусилля на співробітництво з приватним сектором (іншими словами, тримати курс на комерціалізацію наукових розробок), запровадження заходів фінансової підтримки інноваційних проектів та створення умов, які б забезпечували примноження наукового потенціалу.