Лізинг підрізав крила

Непрозорі замовлення руйнують вітчизняне авіабудування

Авіаційна галузь потерпає від старіння парку повітряних суден, який майже вичерпав свій ресурс. В Україні 6% пасажирських літа¬ків експлуатуються менш ніж 5 років. Проте жодне з авіаційних підприємств через брак коштів не може купувати нові судна. Водночас у світі більшість авіакомпаній формують свій повітряний парк за допомогою лізингових схем.

У 2007 році за вирішення цієї проблеми взялося Міністерство транспорту та зв’язку. Було створено державне підприємство «Лі¬зингтехтранс», через яке мали закуповуватися літаки нового покоління Ан-148, розроблені ДП «АНТК ім. О.К.Антонова», та на конкурсній основі передаватись у лізинг авіаперевізникам.
Проведений Рахунковою палатою аудит засвідчив, що при вирішенні цього питання Мінтрансзв’язку у 2007—2009 та І півріччі 2010 року порушувало вимоги чинного законодавства та діяло неефективно. Мети бюджетної програми «Придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство» не досягнуто, а витрати держбюджету — 486,1 млн грн. — не відповідають отриманому результату. За цей час замість 6 літаків Ан-148 побудовано та передано замовнику лише 2.
Аудитори встановили, що затверджені Урядом ще у 2001-му Державна комплексна програма розвитку авіаційного транспорту на період до 2010 року та Програма фінансового оздоровлення підприємств авіаційного транспорту недосконалі й не визначають механізмів запровадження лізингових схем оновлення парку повітряних суден. Крім того, у них навіть не згадується про Ан-148. Водночас Кабмін досі не розробив та не затвердив державної програми оновлення парку вітчизняних авіакомпаній літаками типу Ан-140 та Ан-148 на період до 2015 року, що передбачалося рішенням Ради національної безпеки і оборони, ухваленим ще у 2008-му.
Як наслідок, виконання програми «Придбання літаків Ан-148 через державне лізингове підприємство» Мінтрансзв’язку і Мінфін передбачили в держ¬бюджеті безпідставно і з порушенням вимог законодавства, зокрема Бю¬джетного кодексу. У цілому ж стан планування та фінансування вказаними відомствами видатків держбюджету на ці потреби оцінений аудиторами як незадовільний.
Найбільше вражає те, що Мінтрансзв’язку та Мінфін не взяли до уваги реальної можливості се¬рійного виробництва літака Ан-148, до чого, як з’ясувалося, підприємство-виробник ДП КиАЗ «Авіант» узагалі не було готове.
Аудитори зазначають, що діяльність ДП «Лізингтехтранс» не прозора, не націлена на кінцевий результат і здійснювалась із фінансовими зловживаннями. Конкурси з визначення лізингоодержувачів Ан-148 проводилися без об’єктивної та критичної оцінки їх учасників, з порушенням установлених кваліфікаційних вимог.
Визначені ДП «Лізингтехтранс» умови лізингу Ан-148 для вітчизняних авіаперевізників непривабливі та економічно невигідні. Як наслідок, на сьогодні єдиним лізингоодержувачем двох літаків Ан-148, виготовлених за бюджетні кошти, є ДП «АНТК ім. О.К.Антонова», котре, як розробник цього судна, зацікавлене в його просуванні на ринок. Решта літаків будуються без визначених лізингоодержувачів.
ДП «Лізингтехтранс», усупереч вимогам порядку використання державних коштів, для закупівлі повітряних суден кошти з позабюджетних джерел не залучало. Більш того, щоб обійти встановлені вимоги, була запроваджена фіктивна схема. За рахунок коштів, отриманих від ДП «АНТК ім. О.К.Антонова», підприємство фінансувало свої зобов’язання щодо будівництва літаків. Отже, бюджетні кошти були використані з порушенням вимог законодавства.
«Замість того щоб безпосередньо підтримати авіабудування, керуючись лозунгом ринкової економіки, вигадали цю схему лізингу. За бюджетні кошти побудували 2 літаки замість 6 і самі в себе взяли в лізинг. Ми такими схемами не підтримуємо авіабудування, а грабуємо», — зазначив голова Рахункової палати Валентин Симоненко.