Сімейна ставка

Найближчі родичі за спадщину не платять і не декларують її

Державна податкова адміністрація в м.Києві пояснила, що подання де¬кларації про дохо-ди — обов’язок для спадкоємців. Однак подавати її повинні ті особи, які мають сплатити податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) з отриманої спадщини.

Оподаткування спадщини регулюється законами «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV і «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III.
На спадкоємців, котрі отримали спадщину, крім сплати ПДФО, покладено обов’язок включити вар¬тість спадщини до складу загального річного доходу та відобразити її в річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Форму декларації затверджено наказом ГДПІ від 21.04.93 №12.
Подавати декларацію потрібно до 1 квітня року, що настає за звітним. Пунктом 18.3 закону №889-IV передбачено, що в разі виїзду спадкоємця-резидента за кордон на постійне проживання раніше, ніж закінчується календарний рік, декларація подається не пізніше 60-го календарного дня, що передує такому виїзду.
Пункт 18.4 ст.18 закону №889-IV звільняє від обов’язку подавати декларацію про доходи тільки осіб, які:
- є неповнолітніми чи недієздатними і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей і мають подати річну декларацію за таку дитину і забезпечити сплату ПДФО;
- перебувають під ареш¬том або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
- перебувають у розшу¬ку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.
Фізичні особи — платники податків, які одержали дохід у вигляді спадщини, котрий оподатковується за нульовою ставкою, не повинні подавати декларацію про доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Згідно з п.13.2 закону №889-IV об’єкти спадщини, отриманої резидентом від резидента, оподатковуються:
- за ставкою 0% — у разі отримання будь-якого об’¬єкта спадщини членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
- за ставкою 5% — у разі отримання будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
- за ставкою 0% — у разі отримання спадщини у ви¬гляді нерухомого чи рухомого майна або коштів особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.
Членами сім’ї першого ступеня споріднення фізичної особи є дружина (чоловік), діти (самої фізичної особи, її дружини або чоловіка, а також усиновлені), батьки (самої фізичної особи, її дружини або чоловіка).
Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Якщо декларація свід¬чить про обов’язок фізичної особи сплачувати в бюджет ПДФО, то податок підлягає сплаті протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про нарахування ПДФО від органу податкової служби (пп.5.3.1 закону №2181).
Неподання декларації про доходи тягне за собою відповідальність згідно з ст.1641 КпАП у вигляді попередження або накладення штрафу.
Несплата погодженого ПДФО у строк, установлений пп.5.3.1 закону №2181, тягне за собою відповідальність, передбачену пп.17.1.7 закону №2181:
- при затриманні до 30 календарних днів — 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затриманні від 31 до 90 календарних днів включно — 20% погашеної суми податкового боргу;
- при затриманні понад 90 календарних днів — 50% погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп.16.4.1 закону №2181 на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) за кожний календарний день прострочення його сплати.