Закон і Бізнес


Скуті однією метою

Феміда невмотивовано підтримує подання слідчих, а розплачуються за це громадяни — своєю волею


Члени ВСС Сергій Слинько йСтаніслав Кравченко вважають, що суддям, прокурорам і слідчим вже зараз потрібно міняти підходи до роботи.

№14 (1053) 01.04—06.04.2012
ЮЛІЯ ГАЙДАЙ
2312

Українська правова система поволі позбувається репресивності: якщо у 2009 році органи внутрішніх справ м.Києва затримували 43,26% осіб, підозрюваних (обвинувачених) у злочинах, то у 2011-му — 27%. Ці цифри наводилися на круглому столі, присвяченому практиці затримань і взяття під варту. Проте дані Європейського суду з прав людини свідчать про те, що в цій сфері в Україні далеко не все благополучно. А у світлі гуманізації вітчизняного законодавства й ухвалення нового КПК міняти підходи до роботи доведеться всім: і суддям, і слідчим, і прокурорам.


Звинувачується практика

 «Кілька років тому в нас було 38% осіб, яких брали під варту. На сьогодні ця цифра впала приблизно до 21%. Є певний прогрес. Думаю, один з механізмів, що сприяли цьому, — прискорення розробки проекту КПК й унесення його Президентом до парламенту», — відзначив, відкриваючи круглий стіл, заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Міщенко.

Згідно зі статистикою, наведеною Центром суддівських студій, якщо у 2009 році в Україні затримували 21,84% осіб, підозрюваних або обвинувачених у скоєнні злочинів, то у 2011-му — 18,96%. У Києві ситуація ще краща: у 2009 році — 43,26%, а у 2011-му — вже 16,95%. Брали під варту у 2009 році 17,21% осіб, підозрюваних або обвинувачених у скоєнні злочинів, а у 2011-му — 15,54%. У Києві — 30,74 і 20,72% осіб відповідно.

Правда, практика Євросуду свідчить про те, що в Україні поки не все так благополучно в цьому відношенні. І, на думку керівника секретаріату урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Назара Кульчицького, зовсім необов’язково, що гуманізація законодавства, ухвалення нового КПК приведуть до кардинальних змін. «Яким би не був закон, виконувати його повин­ні конкретні люди. І якщо вони не дотримуватимуться букви й духу закону, то ніякі зміни законодавства не переламають ситуацію, — заявив Н.Кульчицький. — Фактично приблизно в 3/4 рішень, винесених ЄСПЛ проти України, констатується порушення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пов’язане з недоліками судової практики. Лише чверть зумовлена недоліками законодавства. У рішенні «Харченко проти України» Євросуд відзначив, що в нашій країні масовою є практика, коли національні суди не обгрунтовують рішення з приводу необхідності тримання під вартою. Неприпустимим, з погляду ЄСПЛ, є також те, що суди пишуть про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, тоді як повинні бути вказані підстави для тримання людини під вартою».

За словами керівника секретаріату урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ, при розгляді подань про зміну запобіжного заходу служителі Феміди часто без належної уваги підходять до цього питання, не аналізують усіх обставин, які стали причиною звернення, і, хоча суди мають право проводити перевірку законності затримання й тримання громадян під вартою, в більшості випадків вона є абсолютно формальною.

На жаль, найчастіше судді йдуть на поводі в недолугих слідчих, які працюють по-старому і, не замислюючись, «під копірку» строчать подання про застосування найсуворішого запобіжного заходу. «Частина слідчих подають не обгрунтовані подання про взяття під варту, а пишуть загальні фрази. Наприклад, якщо проаналізувати роботу судів Рівненської області, то за січень — лютий було подано 45 подань щодо арешту наркозбувачів, а суди не підтримали жодного. І правильно зробили. Тому що подання не були обгрунтовані», — заявив заступник начальника головного слідчого управління МВС Олег Татаров.

 Слідчі — теж заручники системи?

 У тому, що правоохоронці так недбало ставляться до підготовки подань про взяття під варту підозрюваних або обвинувачених, знову-таки винна практика, що склалася. За словами Н.Кульчицького, самі слідчі відзначають, що стосовно майже 100% осіб, яких вони затримують, уносяться подання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Річ у тому, що вже склалася практика: стосовно кожного випадку, коли людину після затримання звільнили, ініціюється службова перевірка. Страждає той слідчий, який «необгрунтовано» відпустив людину. У таких умовах малоймовірно, що правоохоронець виконуватиме розпорядження Євросуду, для нього найближчий начальник і власна кар’єра куди важливіші. Адже за внесення необгрунтованого подання про взяття під варту наслідків немає ніяких, а його невнесення створює величезну кількість проблем.

Тобто, виходить, слідчі пропонують тримати людей за гратами тільки для того, щоб уникнути службової перевірки.

При цьому наведені О.Татаровим випадки, коли судді не підтримують подань слідчих або прокурорів, поки одиничні. Адже саме суддя відіграє визначальну роль у цій ситуації. «Слідчий може вносити будь-яке подання, його може затвердити прокурор, але якщо його не задовольнить суддя, воно не матиме ніякої юридичної сили», — відзначив Н.Кульчицький.

Ось і виходить замкнене коло — слідчий і прокурор бояться службової перевірки, суддя за звичкою іде у фарватері правоохоронних органів, а звичайний громадянин продовжує сидіти в СІЗО. На думку С. Міщенка, при ухваленні суддями рішень відіграє свою роль також суб’єктивний чинник: «Чим можна пояснити взяття під варту інваліда або вагітної жінки? Нічим. Це суб’єктивний чинник. Потрібно не просто примусити читати закон, а думати відповідно до нових вимог. Адже перед нами скоро стане серйозніше завдання — втілення в життя новел КПК».

Що говорити, якщо навіть адвокати не завжди намагаються відстояти право своїх підзахисних на волю. Під час круглого столу як приклад наводився недавній випадок, коли дисциплінарна палата однієї з КДКА ухвалила рішення про припинення свідоцтва про надання адвокатських послуг за те, що захисник при розгляді подання про визначення запобіжного заходу у вигляді узяття під варту замість того, щоб відстоювати інтереси підзахисного, підтримав позицію прокуратури.

Серед перерахованих на нараді проблем були:

За підсумками круглого столу були запропоновані заходи для поліпшення ситуації. Серед них:

 

Пряма мова

 

Назар КУЛЬЧИЦЬКИЙ, керівник секретаріату урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ:

 Судді повинні реагувати на порушення прав людей при взятті їх під варту, особливо на випадки тримання людей під вартою понад 72 год., щоб це створювало юридичні наслідки для порушників, давало можливість людині одержати компенсацію й не змушувало її звертатися в Євросуд. Мені не подобається, коли у зв’язку із цим говорять про те, що через якісь порушення держава зазнає фінансових збитків. Тому що це другорядна проблема. Важливіше те, що права людини порушуються, і це наслідок недоліків наявної правової системи. Саме ефективна робота судової системи може допомогти вирішити всі конфліктні ситуації, відновити порушені права особи й тим самим зменшити кількість звернень до Євросуду.

 

Павло ПАВЛЮК, заступник начальника управління нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ ГУ ГПУ:

— При визначенні запобіжного заходу потрібно виходити з конкретної ситуації, враховувати безліч чинників: і тяжкість злочину, і рецидивність, і особу підозрюваного. На круглому столі сказали, що в Україні тільки в 21% випадків обирається запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а ще 5 років тому їх було 38%), в основному за тяжкі й особливо тяжкі злочини. Тому говорити про якусь каральну спрямованість нашої правової системи не можна. Після ухвалення нового КПК й гуманізації законодавства певні складнощі, звичайно, виникнуть, тому що слідчим доведеться перебудовуватися під нові європейські норми. Перш за все більше орієнтуватися на дотримання прав людини в цих питаннях. Але, думаю, з часом ці труднощі будуть подолані. Генеральна прокуратура підтримує проект КПК й дуже серйозно над ним працює для того, щоб своєчасно впровадити всі новації в життя.