Закон і Бізнес


Комітетські випробування

Наявність скарги на суддю гальмує його обрання безстроково. А іноді — загрожує «виключенням» із професії


С.Власенко (ліворуч) переконав членів комітету, що В.Кицюк не заслуговує на обрання суддею безстроково. Натисніть на зображення, щоб побачити більше фотографій.

№23 (1165) 07.06—13.06.2014
МАРИНА ЗАКАБЛУК
33814

Комітет Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя повернувся до старої практики — підготовки висновків щодо кандидатів на обрання суддями безстроково. Це випробування проходять не всі володарі мантій: стосовно одних розгляд питання відкладається, а інші — взагалі не отримують комітетського благословення на продовження суддівської кар’єри.


Законодавча передісторія

23 лютого ВР прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів)». Як наслідок, у ланцюжок органів, які займалися питаннями обрання служителів Феміди безстроково (Вища кваліфікаційна комісія суддів, ВР), знову вклинився профільний парламентський комітет.

«Комітет… розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково, приймає рішення щодо рекомендування або відмови у рекомендуванні про обрання кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради» — така норма з’явилася в законі «Про судоустрій і статус суддів».

Нагадаємо: до судової реформи 2010 р. у комітету були повноваження «сканувати» досьє володарів мантій до того, як їх викличуть на пленарне засідання ВР. Потім цю функцію в парламентського підрозділу забрали. А ВР на підставі та в межах подання ВККС приймала відповідні рішення без висновків парламентських комітетів і будь-яких перевірок. До того ж у разі неодержання кандидатом на обрання суддею безстроково необхідної підтримки з боку нардепів голосування проводилося знову.

У лютому 2014 р. усе повернулося на круги свої.

Зі скаргою — на вихід

4 червня комітет уперше апробував своє старе-нове повноваження. На засідання запросили 29 служителів Феміди. «Ми не розглядатимемо їх списком. Кожного окремо викликатимемо. Якщо будуть питання, то ставитимемо їх судді», — пояснив процедуру голова Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя Сергій Ківалов.

Як повідомив його колега Роман Романюк, нині у ВР перебувають подання щодо звільнення 132 суддів (56 з них досягли 65-річного віку) та щодо обрання безстроково 259 законників (67 з них бажають перевестися до іншого суду, а в 192-ох — закінчується 5-річний строк перебування на посаді; на сьогодні у 170 осіб термін повноважень уже закінчився).

Так, за словами Р.Романюка, перелік володарів мантій формувався «за датою надходження подань до парламенту». Матеріали щодо двох суддів надійшли ще 25 листопада минулого року, а щодо 27-ми — 20 березня 2014-го.

«Якщо є скарги, застереження щодо суддів, то згідно з Регламентом ВР розгляд їхнього питання можна відкласти та провести відповідну перевірку», — наголосив Р.Романюк.

Щастить не всім

З 29-ти законників випробування пройшли не всі. Через наявність скарг відклали розгляд питання щодо Марини Грідяєвої з Новогродівського міського суду Донецької області, Олександра Коморного та Роксолани Качур із Львівського окружного адмінсуду.

Також на благословення комітетників доведеться зачекати й Максиму Коноваленку з Тернівського райсуду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області. До речі, строк його повноважень закінчився ще 25 липня 2011 р.

Нардепи вирішили не рекомендувати ВР обрати безстроково Віктора Кицюка з Печерського районного суду м.Києва. Як повідомив Р.Романюк, 24 березня цього року до комітету звернувся гр.Я. щодо «порушення суддею чинного законодавства, зокрема невиконання приписів апеляційної інстанції при повторному розгляді кримінальної справи». Цей лист був направлений ВККС. Але «кваліфікаційники» не змогли перевірити факти, викладені у зверненні, адже їхні повноваження припинилися з дня набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

«Пропоную дочекатися, коли буде сформований новий склад ВККС, або доручити комусь із членів комітету перевірити скаргу. До проведення перевірки розгляд питання потрібно відкласти», — зауважив Р.Романюк.

«Таким суддям, як Кицюк, не місце в судовій системі. Ця людина брала участь у політично вмотивованому фарсі, який називався допит свідків у «справі Щербаня» щодо Тимошенко. Кицюк нехтував базовими принципами кримінального процесу, слухав справу за відсутності обвинуваченого, знаючи, що останній вимагав своєї присутності в залі судового засідання. Він позбавляв захист можливості заявляти клопотання, відводи судді», — обурювався член комітету Сергій Власенко.

Парламентар повідомив, що зранку зареєстрував у комітеті свою скаргу на В.Кицюка. Також, за його словами, на суддю має зуб і Генпрокуратура.

Коли слово надали В.Кицюку, він упевнено дав пояснення з приводу всіх скарг, чітко аргументував, чому вчиняв так, а не інакше при розгляді конкретних кримінальних справ.

С.Власенка пояснення судді не задовольнили. «Нам з вами гріш ціна, якщо ми залишимо його в судовій системі», — наголосив С.Власенко й наполіг на тому, щоб комітет не рекомендував законника для обрання безстроково.

Член комітету Володимир Мельниченко зауважив, що в цій ситуації не знаєш, кому вірити: «Коли говорить Власенко, думаєш, що він каже правду. Коли говорить суддя, начебто й він каже правду».

Тому деякі члени комітету наполягали, аби розгляд питання щодо В.Кицюка було відкладено. Після перевірки ніхто б не міг дорікнути нардепам, що вони вдаються до політичних репресій стосовно служителів Феміди. Проте більшість вирішила інакше: В.Кицюк не має права носити мантію.

ПРЯМА МОВА

СЕРГІЙ КІВАЛОВ, голова Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя:

— Те, що парламент так довго не розглядав питання про обрання та звільнення суддів, украй негативно позначилося на функціонуванні всієї судової системи. Кілька днів тому на ім’я Голови ВР Олександра Турчинова надійшло звернення в.о. голови Адміністрації Президента Сергія Пашинського. У ньому, зокрема, зазначається: за той час, коли парламент не розглядав питань про звільнення суддів, орієнтовна сума витрат на суддівську винагороду (з жовтня минулого року) сягнула 24 млн грн.