Недбальство викорінюватимуть звільненнями

Голова ВГС укотре закликав позбутися випадкових людей

Із суддями, які своїми показниками роботи тягнуть господарську юрисдикцію донизу, слід розпрощатись. У цьому переконаний очільник Вищого господарського суду Віктор Татьков. Щоправда, судді в регіонах не поспішають скаржитися на колег.

Як працюється?

23 березня пленум ВГС розпочав роботу з підбиття підсумків діяльності судів господарської юрисдикції в минулому році. Загалом можна говорити про певне зниження кількості розглянутих справ. Так, у місцевих судах їх стало на 2,3% менше, ніж у 2010, — 268,8 тис. Щоправда, у деяких регіонах зафіксовано зростання: найбільше його відчули в Чернігівській та Полтавській областях. Лідерами ж за навантаженням залишаються господарські суди м.Києва, Дніпропетровської, Харківської та Донецької областей. Найменше справ серед судів першої інстанції розглядають у Тернополі, Рівному та Севастополі. Разом зі зменшенням обсягу роботи в місцевих судах на 1,3% скоротилась і кількість скарг до апеляційної інстанції — до 47,8 тис.

Змінюється або скасовується в середньому 2,8% актів судів першої інстанції. Найвищу якість демонструють «господарники» Чернівців, Кіровограда, Чернігова, Ужгорода й Полтави, де кількість виправлених рішень становить від 1,6 до 1,9%. Найбільше ж псують показники роботи господарські суди Миколаївської та Одеської областей, в яких скасовується або змінюється майже по 6% актів. При цьому, як відзначив голова ВГС, проблеми на півдні не нові — минулого року названі установи також демонстрували найгірші показники роботи.

 Пошук винних

 «Якість роботи суду складається з якості роботи суддів, які в ньому здійснюють правосуддя», — наголосив В.Татьков. Особливо це помітно на прикладі Господарського суду Миколаївської області, де, за словами керманича ВГС, у трьох законників кількість скасованих або змінених рішень сягає ледь не половини.

Якщо ж глянути на апеляційні суди, то касаційна інстанція «редагує» близько 12% їхніх  рішень. Тут у регіонах ситуація приблизно рівна, але також є свої лідери й аутсайдери. Так, випробування ВГС не проходить менш ніж 9% рішень з Рівного й Донецька, зі Львова й Севастополя — понад 13%.

Звернув увагу В.Татьков і на ставлення сторін до праці суддів. Так, минулого року до ВГС надійшло близько 350 скарг на дії законників. Звісно, у більшості з них ідеться про порушення строків розгляду, процесуальні недоліки, невдоволення рішеннями. «У той же час 19% скарг стосуються порушення суддями службових обов’язків та присяги. Необхідно постійно перевіряти скарги й у разі підтвердження наведених фактів уносити відповідні пропозиції до Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Не ініціюючи своєчасно питання щодо відповідальності, ми тим самим підриваємо авторитет судової гілки влади», — відзначив В.Татьков.

При цьому очільник ВГС визнав, що в цьому питанні більше робиться заяв, ніж реальних кроків. Так, він уже закликав голів судів пильніше придивитися до своїх законників та ініціювати очищення рядів. Однак вагомих кроків так і не зроблено. «Ми повинні очищатися від свавільників, від тих, хто не хоче працювати або плутає своє й державне», — вкотре нагадав В.Татьков.

Разом з тим чистки можуть зачепити й касаційну інстанцію. «Якщо суддя ВГС своїми рішеннями руйнує єдність правозастосування, яка вже склалася, то такі дії мають сприйматися щонайменше як службове недбальство. Стосовно таких суддів я буду ініціювати перед ВРЮ питання про звільнення», — застеріг від подальших помилок голова ВГС.

 Раді — на замітку

 Звичайно ж, ніхто з присутніх не заперечив, що слід працювати над усталеністю судової практики й боротись із низькими показниками роботи. Разом з тим, за словами голови Донецького апеляційного господарського суду Олександра Кулебякіна, цього може бути недостатньо — потрібні також зміни законодавства.

Зокрема, якісний розгляд справ не можливий в умовах, коли господарські за своєю суттю справи розглядаються як в адміністративному, так і в цивільному порядку. Для того щоб розв’язати цю проблему, переконаний керманич суду, необхідно прийняти новий Господарський процесуальний кодекс.

«Спеціалізація означає, що суди повинні розглядати ті спори, які виникають із певного виду правовідносин: кримінальних, господарських, адміністративних, цивільних. Яким чином участь фізичної особи в господарському спорі може змінити сутність і правову природу цих відносин?» — дивувався О.Кулебякін. За його словами, ця проблема стала особливо актуальною після запровадження судового збору, оскільки для того, щоб зменшити його розмір, підприємці намагаються перевести спір до іншої юрисдикції. Для цього як сторону дописують міську раду або фізичну особу та звертаються, відповідно, до адміністративного або загального суду. Підтверджує таку практику й В.Татьков. За його словами, плани щодо судового збору не виконуються, а кількість господарських справ останніми місяцями суттєво зменшилася саме через звернення до інших судів.

«Річ не в тім, що ми плануємо перетягти ковдру на себе, але якщо розглядати господарські справи в різних судах, то буде й різна практика», — пояснив свою позицію О.Кулебякін.

Ще одна проблема, з якою стикається господарська юрисдикція, — повторний розгляд справ. За словами очільника Київського апеляційного господарського суду Артура Ємельянова, 65% справ, переглянутих касаційною інстанцією, відправляються на нове слухання. Інколи справи проходять цей шлях кілька разів. «Я розумію, що не повертати на новий розгляд узагалі не можна, є випадки, коли суд першої чи апеляційної інстанції не дослідив усіх обставин і ВГС визначає певні дії. Разом з тим уважаю, що судді касаційної інстанції повинні ставити крапку у вирішенні спорів, тим самим не дозволяючи виникати подвійній судовій практиці», — наголосив законник .

За словами О.Кулебякіна, останніми роками ситуація в цьому питанні дещо покращилася, на доопрацювання приходить менше справ, але він згоден з колегою та переконаний, що такий спосіб роботи неефективний. «Чого чекають від господарського судочинства? Оперативності! Новий же розгляд — це не дуже оперативний спосіб слухання справ», — наголосив голова донецького суду. Водночас він розуміє, що ВГС не може самостійно виправити механізм роботи, потрібні законодавчі зміни. Отже для нардепів відкривається практично безмежне поле роботи. Залишається тільки очікувати, коли ініціативи суддів отримають законодавче життя.

 

Пряма мова

 

Ігор САМСІН, голова Вищої кваліфіка-ційної комісії суддів:  

 — Основна причина скарг — це тяганина при розгляді справ. Звісно, є порушення матеріального права, але це оціночні судження. Суддя дав оцінку, а його рішення скасували, це не є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим багато скарг надходить до вищих судів, і я думаю, що половина з тих, на кого скаржаться, — це потенційні кандидати для дисциплінарної відповідальності. Я попросив би внести корективи до постанови й зобов’язати голів місцевих та апеляційних господарських судів разом з ВККС здійснити аналіз скарг на дії суддів.

 

Валентин БАРБАРА, заступник Голови Верховного Суду — секретар Судової палати в господарських справах:

— Назрів час створити орган, який координував би роботу вищих судів. Наприклад, не так давно пленум ВГС приймав постанову, яка торкалася питань практики розгляду судами кредитних спорів. Аналогічну постанову прийняв і пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Разом з тим напрями, які були дані цими пленумами, діаметрально протилежні. Це породжує різну практику щодо норм матеріального права.