Закон і Бізнес


«Втрачені ілюзії»

Угоди про асоціацію з Європейським Союзом не буде


Україна і світ, №43 (978) 23.10—29.10.2010
2999

Візит Прем’єр-міністра Миколи Азарова в Брюссель остаточно розвіяв сподівання, які не¬одноразово висловлювали представники україн¬ської влади, щодо підписання угоди про асо¬ціацію з Євросоюзом ще до кінця цього року. Ще під час свого першого візиту в Брюссель Віктор Янукович заявляв про бажання якомога швидше домовитися з європейською стороною про підписання цього документа. Однак уже в травні переговори почали «пробуксовувати».


Сподівання попри незгоду

Каменем спотикання стало питання створення зони вільної торгівлі, що має бути складовою угоди про асоціацію. Незважаючи на те що деталі переговорів тримають у таємниці, певний витік інформації свідчить про те, що українська сторона передусім була незадоволена численними вимогами щодо захисту товарів за назвами.
Так, європейці запропонували Києву перелік з трьох тисяч назв, котрий, серед іншого, включає такі відомі, як «шампанське» чи «коньяк», виробляти які відповідно до законодавства ЄС можна тільки в окремих провінціях Франції. При цьому вимоги Брюсселя стосувалися не лише перейменування всіх продуктів, що виробляються в Україні і мають назви, захищені законами ЄС, а й недопущення на український ринок товарів з третіх країн, що мають такі назви (наприклад заборона на імпорт російського «шампанського»).
Іншим складним моментом було питання перехідного періоду для окремих груп товарів. У підсумку переговори загальмувалися настільки, що 13 вересня для «підштовхування процесу» в Брюссель приїхав український гарант. Вже тоді, під час зустрічі В.Януковича з президентом Єврокомісії Жозе-Мануелем Баррозу, було пого¬джено, що угоду про асоціа¬цію підпишуть не раніше 2011 року. Проте офіційні особи в Україні до останньо¬го продовжували висловлювати сподівання на те, що документ буде готовий вже до саміту Україна — ЄС, який має відбутися 22 листопада в Брюсселі.

Визнання тимчасової поразки

Певні підстави для оптимізму в української сторони з’явилися після 13-го раунду переговорів про створення зони вільної торгівлі, який відбувся 8 жовтня. Тоді вдалося добитися «значного прогресу» в погодженні восьми розділів угоди. Однак цей прогрес ще не означає, що сам документ вдасться підготувати за місяць, що залишився до саміту.
Про це абсолютно відверто заявив у Брюсселі комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. «Деталі технічно складні й амбітні. Неможливо навіть у дусі позитивних переговорів, а ми до цього прагнемо, прискорити настільки, щоб укласти її 22 листопада під час са¬міту Україна — ЄС», — за¬явив європейський чиновник у виступі 13 жовтня на конференції «Україна: від кризи до зростання», участь в якій узяв М.Азаров.
Єврокомісар також додав, що не погоджується з оцінкою української сторони, яка вважає, що від створення зони вільної торгівлі доходи державного бю¬джету зменшаться на 20%. Посилаючись на досвід інших країн, які вже мають відповідні зони з ЄС, комісар наголосив, що, навпаки, розширення торгівлі сприятиме зростанню виробництва, зайнятості населення, а отже, і покращенню стану скарбниці.
Український Прем’єр не відразу відреагував на заяву Ш.Фюле. Під час конференції, відповідаючи на запитання, М.Азаров лише зазначив, що процес переговорів складний. «Я згоден з паном Фюле, що процес технічно непростий, але в мене немає жодного сумніву, що, зрештою, ми цей документ підпишемо, і зробимо ще один крок на шляху до євроінтеграції», — сказав він.
Втім, уже після обіду віч-на-віч з комісаром Прем’єр таки визнав нереальність сподівань: «Терміни тут не є головними, хоч і затягувати не слід. Але разом з тим ставити якісь реальні строки, аби, припустимо, 22 листопада підписати, через низку складнощів переговорних не є можливим».
Отже, відтепер від саміту Україна — ЄС можна очікувати хіба що схвалення плану дій з лібералізації візового режиму. Цей документ, очевидно, стане єдиним важливим, схваленим у Брюсселі 22 листопада.

Сергій ВОРОПАЄВ, Бі-Бі-Сі