Закон і Бізнес


Передвиборні кроки

Кандидат на посаду члена ВККС від АПУ планує змінити Регламент комісії та переглянути процедуру кваліфіспиту для суддів


С.Козьяков (ліворуч) запевнив: у разі обрання його на посаду члена ВККС докладе максимальних зусиль для підвищення прозорості роботи комісії.

№22 (1164) 31.05—06.06.2014
ІРИНА БЕРЕЗНЕВА
4767

Після того як Міністерство юстиції оголосило про проведення відкритого публічного конкурсу на заміщення посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, юридична спільнота в особі Асоціації правників України запропонувала кандидатуру адвоката Сергія Козьякова. Свою «передвиборну агітацію» він розпочав із зустрічі зі ЗМІ, під час якої розповів, якою бачить власну роль у діяльності комісії та на що насамперед спрямовуватиме зусилля.


Тридцятирічний стаж правозастосовної практики, активна громадська, наукова та викладацька діяльність, здобутий авторитет серед колег та незаплямована репутація — вочевидь, саме це сприяло висуненню правничою спільнотою С.Козьякова на посаду члена ВККС. Утім, як зазначив під час прес-конференції президент АПУ Денис Бугай, навколо потенційної кандидатури в асоціації точилися певні дискусії. Сам же претендент повідомив, що ініціатива колег стала для нього цілковитою несподіванкою, адже він не планував будь-якої діяльності у складі державних органів. Та час, як відомо, вносить свої корективи, тож, усе обміркувавши, захисник переглянув власні погляди на професійне майбутнє.

Презентуючи свою програму діяльності на посаді члена ВККС, С.Козьяков окреслив основні її напрями. Зокрема, розповів, що насамперед спрямовуватиме зусилля на вдосконалення системи підготовки суддівських кадрів та процедури кваліфікаційного іспиту потенційних володарів мантій. Крім того, захисник уважає за необхідне внесення низки змін до Регламенту ВККС й уже має пропозиції щодо коригування документа, яким у своїй роботі послуговується комісія.

С.Козьяков переконаний: коли члени ВККС приступлять до виконання своїх обов’язків (наразі комісія не функціонує), їх очікує величезне навантаження, однак, попри це, якість роботи не має знизитися. А вивчення скарг, які надійшли до ВККС, стосовно можливих порушень при розгляді суддями справ щодо подій на майдані, сепаратизму й тероризму, а також порушень прав людини на території Кримського півострова потребує особливої уваги. Цей меседж адвокат доноситиме незалежно від того, чи обійматиме посаду члена комісії.

Досягти поставлених завдань, уважає претендент, йому допоможе багаторічний юридичний стаж, досвід представництва інтересів клієнтів у судах, у тому числі в європейських, а також аналіз явищ, які мають місце у вітчизняній судовій системі.

До речі, у разі зайняття посади члена ВККС адвокат має намір відмовитися не тільки від судової практики, а й від посади керуючого партнера АО «АФ «Сергій Козьяков та партнери», аби нівелювати можливість впливу на колег. Тим більше що працювати у ВККС, за законом, слід на постійній основі.

***

Як повідомив Д.Бугай, висунення кандидатури С.Козьякова на посаду члена ВККС не обмежуватиметься зустрічами з представниками юридичної спільноти та мас-медіа, а передбачає розгорнуту агітаційну кампанію. Зокрема, АПУ планує звернутися до провідних юридичних ВНЗ, учених та правників, аби заручитись їхньою підтримкою. Про те, який вибір зроблять у Мін’юсті, стане відомо 16 червня.

 

 

ПРОГРАМА
кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Козьякова Сергія Юрійовича
(проект)

Вступ.

З моменту  досягнення незалежності  України можна говорити про п`ять умовних етапів розвитку судової системи.

Етап 1. Становлення системи судів в Україні в перші роки після досягнення незалежності (1991-1995).

Цей період характеризується закріпленням базових світових стандартів незалежності суддів і самостійності судової влади в Україні. В 1996 році була прийнята Конституція, в якій було закріплено структуру судової влади, а також основні принципи її діяльності, в тому числі принцип верховенства права.

Етап 2. Ігнорування політиками і керівниками держави ідеї розбудови судової влади як самостійної (1996-2002).

Цей період характеризується:

(1) встановленням фінансової залежності судової влади від виконавчої;

(2) появою сучасних видів впливу на суддів та корупції в судах України;

(3) першими вдалими спробами використання суддів для вирішення політичних і бізнес-проблем.

Етап 3. Формування судової влади як залежної від виконавчої і законодавчої влади (2002-2005).

На цьому етапі можна говорити про:

(1) системне використання відкритих раніше механізмів фінансової залежності судової влади для вирішення політичних і бізнес-проблем;

(2) ріст корупції на всіх рівнях судової системи і в органах державної влади і управління, які впливають на судову владу. Поява корупційних угрупувань: суддя-прокурор-мер, суддя-прокурор-депутат-мер, бізнесмен-прокурор-начальник міліції-суддя-адвокат тощо;

(3) розвиток судової складової як частини механізму  в незаконному захопленні власності (рейдерстві).

Етап 4. Закріплення репутації судової влади як залежної та корумпованої при одночасному розвитку певних європейських рис (2003-2009)

(1) в умовах розгортання боротьби між партійно-олігархічними кланами спостерігаються спроби підпорядкування ними окремих судових установ, включаючи Верховний Суд України;

(2) відбувається формування в засобах масової інформації та в очах у громадськості образу правосуддя як повністю корумпованого  інституту державної влади;

(3) Верховний Суд України відіграє ключову роль в утвердженні принципу верховенства права під час "помаранчевої революції" в 2004 році;

(4) судова система України набрала певних європейських рис: утворення спеціалізованих судів, запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень, запровадження фіксації судового процесу технічними засобами тощо;

(5) повністю сформована система можливих засобів впливу на суддів: підкуп, дружні поради, залякування щодо розголошення негативної інформації про суддю та його родичів, погрози щодо фізичної розправи над суддею та його родичами, допомога у вирішенні особистих проблем судді та його родичів, допомога у вирішенні питань кар`єрного росту судді, спонсорська допомога суду, погрози ускладнити професійну кар`єру, погрози ініціювання звільнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності (за даними "Моніторингу незалежності суддів", 2009 рік);

(6) повністю сформовано групи впливу на суддів: інші судді, керівники судів та судів вищих рівнів, прокурори, керівники органів виконавчої влади, керівники правоохоронних органів та спецсужб, представники Вищої ради юстиції, адвокати, підприємці, родичі;

(7) окремі корумповані судді не вважають за потрібне ховати статки, отримані в результаті корупційних діянь;

(8) чинні керівники держави характеризують стан судової влади як загрозу національній безпеці (Президент В.Ющенко та Голова Верховної Ради В.Литвин).

Загалом  рівень самостійності  судової влади на різних етапах розвитку української держави з 1991 по 2009 роки мінявся наступним чином:

- поступове підвищення з 1991 по 1996 роки (з 66% до 78%);

- різке зниження з 2002 по 2005 роки (з 74% до 54%);

- подальше поступове зниження  з 2005 по 2009 рік. Рівень зниження:з 54% до 40% (За даними моніторингу незалежності суддів", 2009 рік.

В результаті рівень довіри населення судовій владі в 2010 році складав лише 12%.

Етап 5. "Судова реформа" 2010-2013 років

Результатами "судової реформи", що здійснювалася в 2010-2-13 роках, стало:

 (1) Використання Конституційного Суду України для зміни конституційного ладу України в не правовий спосіб.

(2) Нівелювання статусу Верховного Суду України як вищої судової ланки.

(3) Призначення керівниками судів переважно представників одного регіону України та осіб, пов‘язаних родинними  зв‘язками з членами керуючої партії.

(4) Використання судової системи України в бізнес-інтересах вузької групи в найвищому керівництві держави;

(5) використання правлячим режимом суду як засобу політичних репресій.

II. Вища кваліфікаційна комісія суддів

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) здійснює повноваження, які за своєю юридично природою є адміністративними процедурами особливого роду і які можна умовно розділити на три групи.

В першій групі повноважень, яку можна назвати "Ведення кадрової статистики відносно суддів", ВККСУ:

(1) веде облік даних про кількість посад судді у судах загальної юрисдикції, в тому числі вакантних;

(2) веде облік даних про кількість адміністративних посад у судах загальної юрисдикції та негайно повідомляє відповідну раду суддів, Вищу раду юстиції про утворення вакантної посади голови суду, заступника голови суду.

В другій групі повноважень, яку можна назвати "Добір та підготовка кадрів":

(3) проводить добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;

(4) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;

(5) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;

(6) визначає потреби в державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

(7) затверджує відповідно до критеріїв, визначених у положенні про порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, перелік юридичних вищих навчальних закладів, які здійснюватимуть таку підготовку.

В межах третьої групи повноважень "Дисциплінарне провадження" ВККСУ:

(8) на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності;

(9) розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження;

(10) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;

(11) приймає рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення;

(12) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Правовою підставою діяльності ВККСУ є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" і Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

III. Пропозиції щодо оптимізації роботи ВККСУ

Для групи  повноважень "Добір та підготовка кадрів" пропонується:

(1) здійснити заходи організаційного та технічного характеру, які дозволять під час проведення кваліфікаційного іспиту вийти на рівень прозорості не гірший, ніж під час екзаменів, які проводить Український центр незалежного оцінювання якості освіти;

(2) дослідити та прийняти рішення щодо трьох варіантів проведення кваліфікаційного іспиту: ВККСУ, УЦНОЯО, Національною школою суддів України (НШСУ);

(3) разом з НШСУ започаткувати низку прикладних навчальних програм, метою яких є закріплення навичок, які відносяться до етичних аспектів роботи суддів;

(4) продовжити розвиток співпраці ВККСУ з НШСУ у створенні і розвитку програми для початкового навчання суддів, за допомогою якої кандидати будуть розвивати і поглиблювати не тільки свої правові знання національних та міжнародних норм матеріального та процесуального права і практики, а й розвивати додаткові навички, наприклад, знання іноземних мов, альтернативного вирішення спорів, так, щоб суспільство могло обслуговуватися суддями здатними застосовувати закон правильно, шляхом критичного і незалежного мислення, соціальної чутливості та відкритості;

(5) деталізувати та уточнити процедуру, що регулює збір і отримання інформації від кандидата на посаду судді таким чином, щоб кандидат міг бути легко і швидко  ознайомлений з нею і  мав право на її оскарження;

(6)  виключити можливість залучення працівників секретаріату ВККСУ до виконання невластивих їм функцій,зокрема, кадрового добору суддів.

Для групи повноважень "Дисциплінарне провадження" пропонується:

(1) забезпечити регулярне публікування звіту ВККСУ про основні причини та підстави застосування дисциплінарних стягнень відносно суддів;

 (2) забезпечити проведення спільних навчальних заходів для суддів та адвокатів на теми, що відносяться до дисциплінарних проваджень суддів та адвокатів;

(3) здійснити дослідження європейського досвіду на предмет можливості внесення до ст.88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнення в частині запровадження "шкали застосовуваних санкцій" замість лише одного варіанту, який існує зараз (догана);

(4) сприяти розробленню науково обгрунтованих рекомендацій, прийомів, методів із формування, перевірки дій, спрямованих на здобуття засобів доказування під час перевірки даних про наявність підстав про відкриття дисциплінарної справи, подолання протидії з боку зацікавлених осіб;

(5) виключити можливість для працівників секретаріату ВККСУ брати участь в здійснені функцій, які за Законом виконують дисциплінарні інспектори.

Пропозиції щодо уточнення положень Регламенту ВККСУ

(1) Уточнити  п.3.4 "Гласність Комісії" таким чином, щоб забезпечити подальший розвиток принципів відкритості і гласності засідань Комісії, запровадити обов`язкову процедуру публікацій звітів і повідомлень про результати засідань (після кожного засідання) та річних звітів Комісії.

(2) Уточнити текст п.3.4.2.щодо конкретизації переліку питань, які можуть заслуховуватися Комісією в закритому режимі.

(3). Уточнити текст п.4.1.щодо додаткових прав членів Комісії щодо формування переліку питань порядку денного.

(4). Уточнити текст  п.5.12.4. щодо повної фіксації технічними засобами звукозапису засідання Комісії, а не лише перебігу розгляду дисциплінарної справи стосовно судді.

(5). Уточнити текст п.6.1. відносно оприлюднення результатів обліку даних про кількість вакантних посад судді.

Перелік груп справ, на які ВККСУ має звернути особливу увагу.        

Беручи до уваги події в країні, які відбулися та продовжують відбуватися, ВКССУ повинна буде звернути особливу увагу на дисциплінарне провадження щодо суддів, які слухали справи, які стосуються порушень законодавства під час подій на Майдані в Києві та в інших містах України. З високою вірогідністю можна передбачити появу скарг щодо суддів, які будуть розглядати справи про порушення прав людини в окупованому Криму, а також у випадках, які сталися в результаті дій сепаратистів та терористів.