
Поліція і громадськість допоможуть визначити, чи гідний іноземець отримати королівське громадянство
Навіть погана поведінка на стадіоні може заплямувати репутацію претендента на отримання іспанського громадянства.
Іспанія вирішила упорядкувати правила надання громадянства іноземцям. Відтепер перевірятимуть ступінь інтеграції іноземця в іспанське суспільство: як він поводиться на роботі, в побуті, чим обгрунтовує своє бажання стати іспанцем. Для з’ясування цього залучатимуть поліцію і громадськість.
Мовою цифр
За словами міністра юстиції Іспанії Альберто Руїс-Гальярдона, ця система стане «більш об’єктивною». У 2013 році іспанське громадянство отримали 115,5 тиc. іноземців, розповів представник міністерства юстиції цієї країни Хосе Антоніо-Менендес. Серед них переважають уродженці країн Латинської Америки — їх понад 88 тис., і африканці — 20 тис.
За словами Х.-А.Менендеса, нині «закон дозволяє іноземцям претендувати на іспанське громадянство після 10 років легального перебування на території Іспанії, на підставі посвідки на проживання». Для уродженців колишніх іспанських колоній у Латинській Америці та Африці цей термін зменшено до 2 років. Особи, які уклали шлюб з громадянином або громадянкою Іспанії, можуть «клопотати про громадянство після року спільного проживання на території королівства».
«Гра в лотерею»
Деякі експерти порівнюють наявну процедуру отримання іспанського громадянства з грою в лотерею.
«В Іспанії надання громадянства тим, хто має на нього право, ніколи не було автоматичним», — пояснив мадридський адвокат Хуан-Луїс Алькоба-Фернандес. Претендент зобов’язаний надати довідки про несудимість на батьківщині та в Іспанії, мати кошти для проживання в країні, знати мову та історію Іспанії.
«Проте досі питання, чи гідна особа стати іспанцем, вирішував лише один екзаменатор — суддя з регіонального відділу запису цивільного стану. Він же придумував запитання, щоб перевірити знання іноземця про Іспанію», — уточнив Х.-Л.Алькоба-Фернандес.
Така система, за словами адвоката, часто перетворювала процедуру отримання громадянства на лотерею.
Наприклад, суддя в Барселоні відмовив марокканці, яка пропрацювала в Іспанії 10 років — вона доглядала за хворими дітьми. «Жінка не змогла показати на мапі провінцію Альмерія і назвати імені дружини очільника уряду. Проте того ж дня громадянство отримав її співвітчизник: він знав, де Альмерія, оскільки таємно вербував там з-поміж арабських екстремістів джихадистів для Афганістану. Після отримання громадянства його незабаром заарештували за тероризм», — пояснив Х.-Л.Алькоба-Фернандес.
Об’єктивні критерії
Визначальним критерієм при наданні громадянства, розповів представник мін’юсту Х.-А.Менендес, відтепер стане ступінь інтеграції іноземця в іспанське суспільство: «як він поводиться на роботі, в побуті, як ставиться до оточуючих, наскільки поважає закон і традиції країни, чим обгрунтовує своє бажання стати іспанцем». Для з’ясування цього залучатимуть поліцію і громадськість.
Інший критерій — добре знання іспанської мови, рівень володіння якою визначатиме не суддя, а професійні викладачі. І, нарешті, запитання про іспанську дійсність, за словами Х.-А.Менендеса, буде розроблено міністерством освіти й опубліковано у пресі — для загального ознайомлення.
«Особливо суворому контролю» підлягатимуть особи, котрі претендують на громадянство через рік після укладення шлюбу.