Пенсіонер за власним бажанням

Право на збереження установлених пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, передбачених у статті 22 Закону про міліцію, незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугою років. Про це йдеться у Постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 №21-496а13, текст якої друкує газета "Закон і Бізнес".

Верховний Суд України
Іменем України
Постанова

11 березня 2014 року м.Київ №21-496а13
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В.,
Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 9 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області про визнання неправомірною відмови у видачі довідки та зобов’язання видати довідку,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року Особа 9 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати неправомірною відмову ГУ МВС у видачі йому довідки про те, що він є пенсіонером МВС за вислугою років та має право на пільги, встановлені ст.22 закону «Про міліцію» від 20.12.90 №565-XII; зобов’язати ГУ МВС видати йому зазначену довідку.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 9.12.2010 позов задовольнив у повному обсязі: визнав неправомірною відмову відповідача у видачі позивачу довідки про те, що він є пенсіонером МВС за вислугою років та має право на пільги, передбачені ст.22 закону №565-XII; зобов’язав ГУ МВС видати Особі 9 довідку про те, що він є пенсіонером МВС за вислугою років і за ним та членами його сім’ї збережені пільги з оплати житла та всіх видів комунальних послуг, установлені законом №565-XII.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 3.02.2011 постанову суду першої інстанції змінив, виклавши абз.2 та 3 резолютивної частини в такій редакції: «Визнати неправомірною відмову ГУ МВС у видачі Особі 9 довідки про те, що він має право на пільги, встановлені ст.22 закону №565-XII. Зобов’язати ГУ МВС видати Особі 9 довідку про те, що він має право на пільги, встановлені ст.22 закону №565-XII». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 5.09.2013 рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із ухвалою ВАС, ГУ МВС звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом із підстави неоднакового застосування касаційним судом ст.22 закону №565-XII та пп.«ж» п.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.91 №114, у подібних правовідносинах.

На обгрунтування заяви додано копію ухвали ВАС від 18.10.2012 (справа №К-31365/10), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове правозастосування.

Вищий адміністративний суд, допускаючи справу до провадження Верховного Суду, виходив із того, що в ухвалі суду касаційної інстанції, копію якої додано до заяви, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення ст.22 закону №565-ХІІ та пп.«ж» п.64 положення.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що на працівника органів внутрішніх справ, звільненого зі служби на підставі пп.«ж» п.64 положення (за власним бажанням у запас), поширюється право на збереження пільг, передбачене ст.22 закону №565-ХІІ.

Натомість у справі, ухвалу суду касаційної інстанції в якій надано для порівняння, цей суд виходив із того, що оскільки працівник міліції звільнений за власним бажанням відповідно до пп.«ж» п.64 положення, то ГУ МВС обгрунтовано відмовило у задоволенні позову, адже ст.22 закону №565-ХІІ не передбачено збереження права на пільги при звільненні за власним бажанням.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував зазначені норми матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.

Порядок та умови проходження служби в міліції згідно з ч.1 ст.18 закону №565-ХІІ регламентуються положенням.

Перелік підстав для звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби передбачено у п.64 положення.

Правовий та соціальний захист працівників міліції, їхнє пенсійне забезпечення регламентуються законом №565-ХІІ.

Виключний перелік підстав, звільнення за якими передбачає право на збереження пільг, установлених цим законом, визначено у ст.22 закону №565-ХІІ, а саме: за віком, хворобою або вислугою років. Зокрема, зазначені перші дві підстави відповідають пп.«а», «б» п.64 положення.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВС, право на збереження установлених законом №565-ХІІ пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у ст.22 цього закону, незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугою років, перелік яких міститься у ст.12 закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.92 №2262-ХІІ.

Оскільки суди встановили, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до пп.«ж» п.64 положення — за власним бажанням у запас, тобто не з підстав, передбачених ст.22 закону №565-ХІІ, то висновок суду касаційної інстанції про неправомірність відмови ГУ МВС у видачі довідки позивачу щодо права на пільги не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Верховний Суд вже розглядав справи цієї правової категорії. Зокрема, у постанові від 23.04.2013 (справа №21-96а13) він дійшов висновку, що право на збереження встановлених законом №565-ХІІ пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у ст.22 цього закону.

Оскільки у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, то його ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу ВАС від 5.09.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.