Закон і Бізнес


Кодекс справедливості

Революційні норми КПК ведуть до європеїзації правової системи та всього суспільства


«Кодекс Портнова» учасники програми назвали документом, важливішим за Конституцію.

№8 (1047) 17.02—24.02.2012
ЛІНА ШВИДКА, Антон ПРЯНИКОВ
2978

Проект нового Кримінального процесуального кодексу викликав жваву дискусію серед гостей програми «Свобода слова» на ICTV. Більшість підкреслювала революційність нового КПК — на думку багатьох експертів, другого за важністю документа держави.


Зелене світло — виправдувальним вирокам

 Під час обговорення проекту радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов заявив: «Ми не можемо відразу займатися реформою всього в країні, цей документ, як сказали Роман Зварич і Микола Оніщук, другий за важливістю в країні, тому його треба робити відповідально й поступово».

А.Портнов також зазначив: несправедливо, що людина, яка не скоїла насильницьких злочинів, а, наприклад, лише підозрюється в несплаті податків, змушена перебувати в слідчому ізоляторі. Він підкреслив, що проект набагато гуманніший за старий КПК 1960 року. «Ми будемо мати 30—35% виправдувальних вироків. Ідеться про людей, які нічого не скоїли, які до судового розгляду можуть бути вдома. Це також шлях до справедливості. Якщо людина не скоїла насильницького злочину, вона взагалі не попаде до слідчого ізолятора. Це зможе змінити атмосферу в суспільстві. Ми говоримо про те, щоб із закону прибрати чинники, які давали можливість скоювати злочини та корупційні дії».

А.Портнов також наголосив на перспективах: «Згідно з новим законом суд має лише один шлях — до державного бюджету зараховувати все, що конфісковано, плюс 100% штрафу. Держава, отримуючи від порушників кошти, фактично зменшила корупційні чинники чиновників, і гроші йдуть до бюджету, а з нього будуть забезпечувати й соціальні витрати. Тільки за 2 перших тижні 88 млн грн. у вигляді застави надійшли до державного бюджету як гарантія виконання громадянами процесуальних зобов’язань».

 Ні — «кабінетному прокуророві»!

 Особливу стурбованість політиків викликали функції правоохоронних органів. На запитання нардепа Романа Зварича про повноваження СБУ, передбачені в новому кодексі, А.Портнов зазначив: окрім того, що СБУ більше не розглядатиме злочинів, значно зменшаться і її повноваження.

Питанням щодо перспектив подальшої реформи та місця податкової міліції в ній зацікавився Євген Солодко. З приводу цього радник голови держави відповів: «Після декриміналізації 3 статей Кримінального кодексу щодо «економічних» злочинів, якщо парламент скасує альтернативну підслідність, то фактично за податковою міліцією залишиться всього 6 статей. Доцільність існування податкової міліції в такому вигляді зараз вивчається на підставі статистичних і аналітичних показників».

Під час обговорення функцій прокуратури Р.Зварич зазначив: «У президентському проекті записана одна диспозиція: за прокуратурою зберігається процесуальний конт­роль над кримінальним провадженням. Глибоко переконаний у тому, що, як тільки прокурор починає втручатися в процес, на тому закінчується демократичність цього процесу. Чи ми готові позбутися цих проблем?» На це М.Оніщук, у свою чергу, зауважив: «Коли проект творився, то посилення наглядових функцій прокурора, у тому числі процесуального керівництва, обмінювалося на втрату прокуратурою права проводити слідство взагалі, і, до речі, ви знаєте, що проект передбачає втрату такого права, за винятком перехідного періоду».

Відповідаючи на запитання про прокуратуру, народний депутат Святослав Олійник зауважив, що загалом «кабінетний прокурор» відстоює тільки свої повноваження. Парламентар підкреслив: революцією стане те, що «кабінетний прокурор» нічого не вирішуватиме. «Ідеологія закону така, щоб вирішував той прокурор, який бере участь у судовому процесі».

 КПК важливіший за Конституцію?

 Недооцінити роль КПК в житті всього суспільства неможливо, зазначали практично всі, хто був у студії. С.Олійник узагалі заявив, що КПК важливіший за Конституцію. «Це дійсно документ, який має більше значення, ніж Конституція, — зазначив народний депутат. — Тому що, коли змінилася Конституція, чесно кажучи, змін на рівні міста чи району я взагалі не відчув. Ну, призначає міністрів зараз Президент, а раніше — Верховна Рада. А яка різниця?»

Принципово інше значення для пересічного громадянина, на думку парламентаря, має КПК: «Це сфера відносин, яка зачіпає майже всі суспільні відносини. Майже всі люди, на жаль, можуть стати суб’єктами того, що регулює КПК».

Навіть Р.Зварич, який пропонував парламенту свій варіант КПК (№9700-1), урешті-решт визнав переваги президентського документа: «Я не можу сказати, що проект, який вніс Президент і був прийнятий Верховною Радою в першому читанні, поганий. Навпаки, він у багатьох аспектах є дуже добрий, можливо, навіть революційний».

Народний обранець уважає, що сьогодні є можливість змінити каральну систему кримінального провадження, успадковану ще з радянських часів: «Чи не пора нам думати про те, щоб потрясти цю систему докорінно, щоб ми могли створити вже цілковито нову систему кримінальної юстиції, яка б забезпечила нам, нашим дітям, внукам і правнукам дійсно демократичну систему, таку, в якій вони б не мусили боятися свавілля влади?»

Зважаючи на всі аспекти розгляду проекту нового КПК, більшість учасників зійшлися на тому, що цей документ веде до європеїзації не тільки правової системи України, а й до демократизації всього суспільства. Головним залишається й компромісний підхід до нововведень.