Закон і Бізнес


180 хвилин на відновлення довіри

Нардепам знадобилося 3 години, щоб відшліфувати правила люстрації суддів


Нардепи вислуховували думки М.Цуркана щодо законопроекту, але не завжди підтримували його пропозиції.

№15 (1157) 11.04—17.04.2014
МАРИНА БОЙКО
3357

Комітет Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя розглянув 192 поправки до проекту закону «Про відновлення довіри до судової системи України» (№4378-1). Підтримана була майже третина пропозицій. Під час розгляду цього питання лише один володар мантії представляв увесь суддівський корпус — в.о. голови Вищого адміністративного суду Михайло Цуркан.


Шестеро одного чекають

7 квітня профільний комітет в екстреному порядку провів засідання. Нардепам потрібно було підготувати законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України», який пройшов експертизу Європейської комісії «За демократію через право», до розгляду парламентом у другому читанні.

У залі, де мало відбутися засідання, робоча група у складі нардепів — авторів законопроекту — опрацьовувала поправки (всього їх було 192) до нього. У них вистачило часу, щоб обговорити тільки сотню пропозицій. А тому над доцільністю внесення до акта решти правок довелося розмірковувати вже під час засідання.

До речі, що стосується самого зібрання комітетників, то з’ясувалося, що для кворуму їм не вистачає одного голосу. Адже на засідання прийшло шестеро парламентарів, а для прийняття рішень їх мало б бути семеро. Член комітету Анжеліка Лабунська пообіцяла, що незабаром прибуде Ірина Купрейчик, яка їде на зібрання прямо з аеропорту. У зв’язку із цим початок засідання комітету довелося відкласти.

На засідання завітали й представники суддівської спільноти: Голова Конституційного Суду Юрій Баулін, «верховники» Віктор Кривенко та Василь Онопенко, в.о. голів Вищого адміністративного та Вищого господарського судів Михайло Цуркан та Артур Ємельянов відповідно. Однак, поки дійшла черга до розгляду люстраційного закону, доносити думку щодо документа залишився тільки М.Цуркан.

А розглядати поправки довелося довго — 3 год. Якщо спочатку комітетники жартували, то наприкінці засідання розпочали «політичні торги». Якщо хтось із народних обранців був «проти» (чи то «за») підтримання поправки, «погрожував»: група чи фракція, до якої він входить, не голосуватиме за ту чи іншу поправку. «І де ви візьмете необхідні голоси?» — з іронією цікавилися деякі нардепи.

Врешті-решт їм удалося досягти консенсусу: комітет підтримав 30% поправок і рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект у цілому. За таке рішення проголосувало 6 комітетників, один утримався. «Я утримався, бо Венеціанська комісія радила нам не поспішати з прийняттям цього закону», — пояснив своє рішення голова комітету Сергій Ківалов.

Деталі та уточнення

Яких же змін зазнає прийнятий у першому читанні законопроект? Так, нардепи пропонують деталізувати, які відомості повинні міститись у заяві про проведення перевірки судді, поданої до тимчасової спеціальної комісії. Зокрема, у ній має бути обгрунтування необхідності проведення ревізії щодо володаря мантії із зазначенням «судових рішень, що складають зміст перевірки суддів». До заяви слід додавати й копії рішень, прийнятих служителем Феміди, а за наявності — копії рішень апеляційної та касаційної інстанцій у конкретних справах.

Якщо ж заяви надійдуть до тимчасової спецкомісії після спливу визначеного законом строку (протягом 6 місяців з моменту опублікування повідомлення про створення цього органу), то вона має направити їх до Вищої ради юстиції або Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Така ж доля спіткає й заяви, стосовно яких спецкомісія не встигне прийняти рішення до закінчення своїх повноважень.

Також комітетники підтримали пропозицію вилучити з проекту закону норму: на членів тимчасової спецкомісії на час виконання повноважень поширюються вимоги та обмеження, встановлені законом «Про засади запобігання і протидії корупції».

«У спецкомісії працюватимуть юристи та адвокати. Якщо на них поширюватиметься дія «антикорупційного закону», вони не зможуть заробляти гроші. Вони повинні будуть «закрити» всі свої справи, працювати безкоштовно», — пояснив автор поправки Олег Бондарчук. «Небезпечно вилучати цю норму. Дуже небезпечно», — попередив С.Ківалов.

Також парламентарі впевнені, що потрібно уточнити, в яких випадках припиняються повноваження членів тимчасової спецкомісії. У редакції документа, прийнятого в першому читанні, зазначалося: висновок спецкомісії про порушення суддею присяги направляється до ВРЮ, яка має у строк не більш ніж 3 місяці прийняти відповідне рішення. Уже під час підготовки законопроекту до другого читання нардеп Наталія Агафонова запропонувала уточнити, що порушення даного строку ВРЮ не є підставою для припинення процедури перевірки служителя Феміди. До того ж останній має право оскаржити рішення ВРЮ до суду.

Звільнення з адмінпосад

Також у парламентарів було багато зауважень до прикінцевих та перехідних положень законопроекту. Так, на їхню думку, варто передбачити, що з дня набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової системи України» повноваження делегатів з’їзду суддів, обраних за старими правилами, припиняються.

Нардеп Григорій Смітюх запропонував не звільняти всіх володарів мантій з адмінпосад, а наділити їх статусом виконувачів обов’язків. Більшість комітетників не сприйняли такої пропозиції.

«Я розумію, що найлегший спосіб — звільнити всіх і відразу. Давайте вважати звільненими голів, заступників очільників вищих спеціалізованих та апеляційних судів. Можливо, й секретарів судових палат. Але чи є необхідність звільняти всіх голів місцевих судів?» — поцікавився М.Цуркан.

На це А.Лабунська відповіла, що це питання — принципове. «Ми обговорювали його з представниками Венеціанської комісії. Ми не втручаємося в суддівське самоврядування. Судді самі можуть хоч наступного дня зібратися й обрати того самого голову суду. Ми не можемо записати: звільнити голів київських і черкаських судів, а, наприклад, в Івано-Франківську всіх залишити. Нам Венеціанська комісія сказала: звільняти або всіх, або нікого», — зауважила А.Лабунська.

Ще одна новела — пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства. Нардепи хочуть, аби справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР, Президента, ВРЮ та ВККС розглядала не окрема палата ВАС. Розподіл таких справ має здійснюватися між суддями ВАС без урахування їхньої спеціалізації.

Скільки бути головою?

Обговорили нардепи й зміни, яких зазнає закон «Про судоустрій і статус суддів». Так, дискусійною була поправка, що стосувалася коригування ст.20 («Порядок призначення суддів на адміністративні посади»). Зокрема, мова йшла про строк, протягом якого служителі Феміди можуть носити адміністративні портфелі. У редакції законопроекту, прийнятого за основу, зазначалося: судді призначаються на адмінпосади строком на один рік. Деякі народні обранці пропонували «один рік» замінити на «три», а то й на «п’ять років».

Комітетник Леонід Ємець запропонував відхилити ці поправки. «А що ми будемо робити із зауваженнями Венеціанської комісії, яка сказала: один рік — замалий термін?» — наголосила А.Лабунська.

У свою чергу нардеп Сергій Власенко зазначив, що це — лише рекомендація Венеціанської комісії. А якщо ми хочемо нівелювати посаду голови суду, то потрібно його обирати тільки на рік.

«Я розумію вашу стурбованість. Було б добре, якби сьогодні голова суду виконував лише представницькі функції: зустрічав делегації, поїв їх чаєм і навіть не думав, звідки той чай береться. Сьогодні ВАС урізали 10 млн грн., ми думаємо, як відправити кожен лист. Ніхто з «тимчасовим» головою суду ні про що не говоритиме. Можливий компроміс? Нехай голови вищих та апеляційних судів обираються на один рік. А от голови місцевих судів — на три роки. Бо що можна зробити за один рік?» — запитав М.Цуркан.

До дискусії долучився й нардеп Юрій Дерев’янко. За його словами, у законопроекті передбачено, що голова суду може обиратися на два терміни поспіль. «Тобто це вже на два роки. А потім він знову, через один термін, може повернутися на свою адмінпосаду. Не потрібно робити з посади голови суду золоте місце, за яке всі борються й на яке всі хочуть потрапити», — пояснив парламентар.

До речі, очільників храмів Феміди та їхніх заступників обиратимуть шляхом таємного голосування більшістю від «кількості суддів, які працюють у відповідному суді». А ще, досягнувши 64-річного віку, суддя повинен піти з адмінпосади. Секретарів палат вищих та апеляційних судів призначатимуть і звільнятимуть з посад рішенням зборів цих же палат.

***

Уже наступного дня, 8 квітня, парламент прийняв закон «Про відновлення довіри до судової системи України».