Інформація щодо нормативного регулювання відносин за договором банківського рахунку
Згідно статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
При цьому Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів за винятком випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Основними нормативними актами, які регулюють відносини за договором банківського рахунку є положення Глави 72 Цивільного кодексу України (статті 1066-1076) , Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ від 12 листопада 2003 року N 492 ( далі - Інструкція), Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 року N 22 (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки), Положення про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, затвердженої постановою НБУ від 30 квітня 2010 року N 223 (далі – Положення), Правил Національної системи масових електронних платежів, затвердженою постановою НБУ від 10 грудня 2004 року N 620 (далі – Правила НСЕМП).
Щодо форми договору:
Згідно п. 1.9. Інструкції договір банківського рахунку укладається в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.
Згідно п. 1.18. Інструкції, у разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку.
В той же час згідно п. 1.19. Інструкції тексти заяв про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів (за потреби) можуть бути зазначені в договорі банківського рахунку між банком і клієнтом - фізичною особою за довільною формою, але із збереженням реквізитів, передбачених у відповідних додатках до цієї Інструкції.
Крім того, згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Щодо здійснення операцій на поточних рахунках
Згідно п. 5.1. Інструкції за поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
Згідно п. 11.1. Інструкції про безготівкові розрахунки оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо.
Згідно п. 11.3. Інструкції про безготівкові розрахунки юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.
Згідно п. 11.5 Інструкції про безготівкові розрахунки реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них: дату і номер, назву, код платника та номер його рахунку, код банку платника, назву, код одержувача та номер його рахунку, код банку одержувача, суму цифрами, призначення платежу,електронний/і цифровий/і підпис/и.
Згідно п. 11.7. Інструкції про безготівкові розрахунки під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" банк щоденно архівує електронні розрахункові документи, які відправлені клієнтом, та зберігає їх протягом установленого строку.
Згідно п. 11.10. – 11. 11 Інструкції про безготівкові розрахунки ідентифікація клієнта для доступу до системи "телефонний банкінг" здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом.
Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору. Передавання дистанційного розпорядження за допомогою системи "телефонний банкінг" та реєстрація його банком здійснюються за погодженим каналом доступу в автоматичному режимі.
При цьому дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом, та прийняте банком до виконання, якщо клієнт: для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації; увів код операції та всі параметри, які запитуються системою; підтвердив це розпорядження.
Згідно пунктів 7.5., 7.7, 7.8, 7.11 Положення під час здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів у системах електронної торгівлі (комерції), Інтернет-банкінгу, мобільного банкінгу та інших системах дистанційного обслуговування допускається формування в електронній формі документа за операцією з використанням спеціального платіжного засобу за умови доставки його клієнту.
Документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів повинні включати такі обов'язкові реквізити: ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату та час здійснення операції; суму та валюту операції;
суму комісійної винагороди; реквізити спеціального платіжного засобу, які допустимі правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.
Емітенти зобов'язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами спеціальних платіжних засобів.
Щомісячна виписка про платіжні операції за договором має надаватися безкоштовно.
Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо.
Якщо власник рахунку має заперечення щодо операцій за рахунком, перелік яких зазначений у виписці, то він має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду.
Процесингова або клірингова установа, розрахунковий банк зобов'язані в порядку, установленому законодавством України, надавати члену та учаснику платіжної системи, а також судам та органам досудового слідства послуги для визначення достовірності інформації, яка міститься в електронних документах, що обробляються платіжною системою, яку обслуговує ця процесингова, клірингова установа або розрахунковий банк, якщо член, учасник платіжної системи бере участь у розгляді спору судом.
Згідно п. 3.3. Положення кредитна схема здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.
Емітент визначає у внутрішньобанківських правилах та в договорах порядок кредитування користувачів у межах обраної кредитної схеми.
Кредитування користувачів для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів проводиться шляхом зарахування коштів на їх банківські рахунки. Емітент, якщо це передбачено кредитним договором, має право здійснювати кредитування споживачів у гривнях для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів без зарахування коштів на їх банківські рахунки, відображаючи такі операції за рахунками банку для обліку кредитів.
Кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком на визначений термін і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкривається під спеціальні платіжні засоби, установлюється договором.
Користувач на власний розсуд або відповідно до умов кредитного договору, якщо кредит має цільовий характер, частково або в повному обсязі використовує кредит протягом строку дії кредитного договору і зобов'язаний повернути кредит та проценти за користування ним на умовах, установлених кредитним договором.
Згідно п 3.26.-3.29 Правил НСМЕП емітенти зобов'язані в порядку, визначеному договором з клієнтом, на вимогу та не рідше ніж один раз на місяць (якщо за картрахунком була здійснена хоча б одна операція) надавати йому виписки про рух коштів на його картрахунках за операціями, виконаними як самим клієнтом, так і його довіреними особами. Виписки з вищезазначених рахунків емітент повинен надавати шляхом і засобами, обумовленими в договорі між ним і клієнтом. Емітент не має права надавати виписки з картрахунків клієнтів третім особам, крім випадків, що обумовлені законодавством України. Емітент та всі інші учасники НСМЕП повинні зберігати комерційну таємницю щодо руху коштів за операціями за платіжними картками, а в разі її розголошення несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Якщо клієнт має заперечення щодо операцій за картковим рахунком та/або рахунком завантаження, перелік яких зазначений у виписці, то він має право протягом строку, установленого законодавством України, звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду. Розгляд заяви здійснюється емітентом у порядку та строки, визначені умовами договору між ним і клієнтом та згідно із законодавством України.
Під час розгляду претензій клієнта емітент має право звернутися до відповідного еквайра із запитом, який повинен у 10-денний термін подати емітенту на його запит документи за операціями із застосуванням платіжної картки або їх копії, що підтверджують здійснення клієнтом цих операцій
Якщо член НСМЕП або його клієнт бере участь у вирішенні спору судом, то розрахунковий банк НСМЕП, ГПЦ, РПЦ, БПЦ зобов'язані в установленому законодавством України порядку надати цьому члену або його клієнту, а також судам та органам досудового слідства послуги для визначення достовірності інформації, яка міститься в документах, що формуються та/або обробляються в НСМЕП розрахунковим банком та відповідно ГПЦ, РПЦ, БПЦ.
Щодо правової природи договору банківського рахунку
За змістом листа НБУ від 18.08.2004 р. N 18-111/3249-8378 вбачається, що договір банківського рахунка не відноситься до публічних договорів, оскільки не містить усіх необхідних ознак такого договору. Зокрема, зазначений договір банківського рахунка укладається на умовах, погоджених сторонами, і на відміну від ознак публічного договору, ця норма виключає обов'язок банка встановлювати однакові умови для всіх клієнтів, а положення Цивільного кодексу України про банківський рахунок додатково вказують на можливість узгодження сторонами умов договору.
Щодо визначення істотних умов кредитного договору
Згідно Листа НБУ від 18.08.2004 р. N 18-111/3249-8378 істотними умовами кредитного договору як господарського договору відповідно до закону є: умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Зокрема, у згаданому листі НБУ це обґрунтовано тим, що у другому реченні ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України зазначається, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Проте, немає єдиної позиції щодо питання, чи йдеться в цьому випадку саме про «істотні умови» кредитного договору.
Одночасно, відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є: умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.
У інших випадках, зокрема щодо умов, що наведені в ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (зокрема, мета кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту), то відсутні підстави вважати їх істотними умовами кредитного договору виходячи із наступного.
Структурно-системний аналіз положень Господарського кодексу України свідчить, що законодавець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого господарського договору, наприклад, ч. 3 ст. 272, ч. 1 ст. 284, ч. 2, 3 ст. 297, ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України. Аналогічний підхід застосовується і в положеннях Цивільного кодексу України, зокрема, перелік істотних умов договорів прямо визначається, наприклад, у статтях 695, 982, 1035 Цивільного кодексу України.
Щодо змішаного типу публічного договору, договору приєднання, банківського рахунку та кредитного договору
Практикою Вищого господарського суду України визнана можливість укладення змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору.
Для прикладу можна навести постанову Вищого господарського суду України від 05 лютого 2014 року у справі 922/2798/13, в якій колегія суддів зазначила, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо правової природи договору, укладеного між ПАТ "КБ "Приватбанк" та фізичною особою підприємцем шляхом приєднання, а саме, що він є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.
Відділ узагальнення судової практики
та аналізу судової статистики