Правосуддя за прейскурантом

За хабарі звільнили суддів з Донецьку, Чернігова та Волині

Суддя, який чинив «корисливе правосуддя», рідко визнає себе винним і до останнього виправдовується, поставши перед ВККС. Але в колегіальному органі знають про людський фактор, тому не зважають на розповіді про хвороби, підступність колег та збіг обставин.

Під час засідання ВККС розмовам про важку долю законників надають другорядне значення. Адже, маючи постанову Генерального прокурора про відсторонення судді від займаної посади, комісія не уповноважена розглядати справу по суті. Утім, кожен обвинувачуваний розповідає версію, за якою його совість чиста, а сам він — жертва обставин.

Суддя Авдіївського міського суду Донецької області Олена Панченко в судовій системі пропрацювала 16 років. Але мантію одягла трохи більше року тому. Та любов до професії виявилася не безкорисливою. Законницю піймали з $6000. У присутності представника ГПУ Володимира Молодика, О.Панченко божилася, що  не винна: «Цього не було. Я не брала ніяких грошей. Їх мені підкинули. Підклали між документами». Проте місцевий суд вирішив інакше. Зараз справу розглядає апеляційна інстанція.

Члени ВККС відсторонили О.Пан­ченко від виконання посадових обов’язків. Але пообіцяли: «Якщо вирок зміниться, ми приймемо інше рішення».

Наступною на лаві кандидатів у безробітні була суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Світлана Поліщук.

За інформацією ГПУ, жінка взялася зменшити строк ув’язнення на 4 роки. Вартість цієї «послуги» становила $5000. Помилка судді була в тому, що вона вирішила звернутися по допомогу до прокурора. Але той виявився чесним і не захотів ділити з правопорушницею ні гроші, ні відповідальність. Натомість правоохоронець звернувся до силовиків, які викрили С.Поліщук. Схоже, жінка змирилася з тим, що суддею їй не бути, але свою провину заперечувала до останнього.

Гостя із Західної України розповіла, що після того, як СБУ завітала до її робочого кабінету, їй стало зле. Наступні кілька тижнів провела в реанімації. На запитання комісії, чому вона не стала подавати апеляцію, жінка відповіла: «У цей час я була в лікарні».

С.Поліщук скаржилася членам ВККС не тільки на хворе серце, а й на жорстокість силовиків, які нібито забрали її з-під крапельниць для проведення подальшого розслідування.

Не секрет, що посадовці, яким пред’являють обвинувачення, нерідко використовують липові медичні довідки, щоб відтягнути час до розплати за свої вчинки. Тому розповіді про проблеми зі здоров’ям не завжди є аргументом для правосуддя. С.Поліщук не стала винятком і втратила мантію.

Така ж доля спіткала суддю Бахмацького районного суду Чернігівської області Василя Ковалюха. Цей чоловік, на відміну від вищеназваних осіб, розміняв честь на п’ятаки — попався на хабарі 3500 грн. За словами представника ГПУ, суддя щиро розкаявся. Але члени ВККС цього каяття побачити не змогли — на засідання В.Ковалюх не з’явився.

Не так просто визнати свою провину. На засіданні ВККС таке побачиш нечасто. Адже, як відомо, брехня набуває правдоподібності після багаторазового повторення. Іноді винні самі починають вірити у свою версію. Таким чином вони відмовляються засвоювати урок, який підготувало їм життя.