Революція правосвідомості

Європа закликає Україну поквапитися з ухваленням нового КПК

Експерти Ради Європи позитивно оцінили проект нового Кримінального процесуального кодексу, який недавно був направлений Президентом до парламенту, і рекомендували прийняти його якнайшвидше. Багато хто з них висловився з цього приводу на круглому столі, присвяченому презентації нового КПК, «крізь призму експертної оцінки Ради Європи». Представництво виявилося значним: окрім глави офісу Ради Європи в Україні Владіміра Рістовскі й керівника представництва ЄС в Україні Жозе-Мануеля-Пінту Тейшейри, в обговоренні взяли участь західні фахівці, що готували експертний висновок, парламентарі, представники Адміністрації Президента, Кабміну, суддівської еліти, відомі юристи й учені.

Застиглі в часі

 

Невдовзі Україна нарешті отримає новий КПК. Жити за старим, зразка 1960 року, вже набридло всім — і суддям, і адвокатам, і прокурорам. Про це під час обговорення проекту нового КПК говорила більшість учасників круглого столу. У країні за кілька десятиліть змінилося все, починаючи з назви й закінчуючи державним устроєм, незмінними залишилися тільки правила для учасників кримінального процесу, що вже саме по собі абсурдне. «Кодекс не відповідає вимогам часу, оскільки не в змозі забезпечити ні належного рівня ефективності кримінального судочинства, ні гарантувати дотримання прав людини в кримінальному процесі», — заявив секретар робочої групи з питань реформування кримінального судочинства, радник Президента Андрій Портнов.

Кодекс створювався ще в колишній, тоталітарній реальності. Не дивно, що для нього характерні всі родимі плями радянського часу — надмірний обвинувальний ухил, сприятливі умови для обмеження конституційних прав учасників процесу (такої кількості підслідних, які перебувають під вартою в нас, немає в жодній демократичній країні), архаїчні методи ведення слідства, зайва забюрократизованість. І це далеко не повний перелік.

Красномовна цифра — в Україні ухвалюється в середньому близько 1% виправдувальних вироків, тоді як у західних країнах — 15—20%. Навіть з урахуванням відмінності правових систем ця статистика явно свідчить про те, що «в Данському королівстві» щось не добре.

Крім того, що давно вже назріла внутрішня необхідність реформувати кримінальний процес, є ще й міжнародні зобов’язання, які Україна взяла на себе багато років тому. Скажімо, у висновку ПАРЄ «Про вступ України до Ради Європи» від 26.09.95 №190 підкреслюється необхідність ухвалення нових, побудованих на демократичних принципах, процедур кримінального судочинства.

З моменту створення робочої групи кипіла невидима робота: регулярно відбувалися консультації, зустрічі, наради. У розробці проекту брали участь міжнародні експерти, вчені, судді, адвокати, представники ГПУ, МВС і багатьох інших органів. Природно, не обходилося без суперечок, адже, скажімо, у прокурорів і адвокатів запевно не могло бути однакових побажань.

«На різних етапах роботи над проектом кодексу між учасниками дискусій існувало досить широке коло суперечностей, проте за допомогою консультацій, обговорень і пошуку спільних рішень їх практично повністю вдалося подолати, — розповів під час круглого столу А.Портнов. — Окремо слід відзначити роль у процесі роботи над проектом глави держави, який особисто провів кілька нарад і обговорень щодо вирішення найбільш спірних питань і завдяки твердій позиції якого з приводу необхідності проведення реформи цей процес вийшов на фінальну стадію».

Незважаючи на інформацію, яка періодично з’являється в ЗМІ, про те, що в Європі проектом КПК задоволені не повною мірою, з’ясувалося, що в цілому документ оцінений західними фахівцями позитивно. Більш того, з ухваленням документа не варто зволікати — таку думку висловив експерт РЄ Ерік Сванідзе.

Керівництво представництв європейських міжнародних організацій в Україні теж підтримало проект. «Ми дуже сподіваємося, що організація нинішніх суспільних дебатів прискорить уведення цього законодавчого акта, який посилює забезпечення прав людини», — заявив глава офісу Ради Європи в Україні Владімір Рістовскі. «Приведення українського кримінального судочинства у відповідність до європейських стандартів не може не вітатись євроспівтовариством», — підкреслив Ж.-М.-П.Тейшейра, відповідаючи під час прес-конференції на запитання кореспондентки «ЗіБ». Правда, він додав, що, крім чинного закону, є й інші аспекти кримінального процесу, які слід удосконалювати. Це перш за все сама культура українського кримінального судочинства.

 Ментальна проблема

 Практично кожен з учасників круглого столу підкреслював революційність нового кодексу, називав його «проривом», «величезним кроком уперед» і т.п. Рівень новелізації репрезентованого документа дійсно вражає. Скажімо, одне з головних його досягнень, яке відзначали й українські, і західні експерти, — це поява в кримінальному процесі змагальності сторін, «вирівнювання» прав прокурорів і адвокатів (наприклад у частині подання доказів до суду). Представники захисту можуть залучати експертів на договірних умовах, отримувати доступ до речових доказів і документів та вилучати їх, клопотати про проведення слідчих (розшукових) дій, брати в них участь і оскаржувати відмову в їх проведенні слідчому судді.

Повністю змінюється концепція досудового слідства. Оперативно-розшукова діяльність і слідство відтепер здійснюватимуться в рамках єдиного процесу розслідування, що, погодьтеся, цілком логічно, адже це два боки однієї медалі. Фактично стадії дізнання й досудового слідства, раніше роздільні, об’єднуються. При цьому зникає формальний етап порушення кримінальної справи, натомість з’являється Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Ще одна новація проекту — введення поняття «кримінальна провина» (до речі, через деякий час повинен бути прийнятий відповідний закон).

«Проектом пропонується ввести нову категорію «кримінальні правопорушення». За критерієм тяжкості вони поділятимуться на злочини та кримінальні проступки. Проект КПК, запроваджуючи поняття «кримінальний проступок», не дає визначення та складу цього різновиду кримінального правопорушення (це має стати предметом регулювання окремого закону), а лише детально прописує процедуру розгляду таких правопорушень, у тому числі й спрощених, — розповів А.Портнов. — Зокрема, у разі, якщо підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлених досудовим розслідуванням обставин і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, суд за клопотанням прокурора матиме право розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку, без проведення слухання в судовому засіданні».

Згідно з проектом нового кодексу всі негласні слідчі дії можуть здійснюватися тільки при розслідуванні тяжких і особливо тяжких злочинів. Істотно зменшуються строки провадження в кримінальних справах. Розширюється досудовий контроль на стадії досудового розслідування, уводиться інститут «слідчого судді». З’являються нові запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі, що в принципі повинне сприяти зменшенню кількості підслідних у СІЗО. Утім, перераховувати можна ще довго. Варто тільки додати, що кодекс пропонує внести зміни майже до 70 законів — аби привести їх у відповідність із новими нормами. І справді революція.

Західні експерти під час обговорення по кісточках, а точніше по статтях, розібрали новий проект. Більшість висловлених раніше зауважень розробниками нового КПК були враховані. Звичайно, і цього разу не обійшлося без критики: щось пропонувалося доповнити, щось прибрати. Але всі експерти сходилися на тому, що недоробки, які залишилися, можна усунути. «Верховна Рада з урахуванням експертних висновків допрацює цей законопроект до другого читання і прийме його. І, думаю, буде ще одна стадія, коли практика життя відкоригує його остаточно», — поділився думкою перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник.

Мабуть, найсерйозніший момент, що викликав деякі суперечності серед фахівців, — це роль прокуратури в оновленому кримінальному процесі. Проект відбирає в наглядового органу деякі функції, зокрема слідчу. Правда, тільки в п’ятирічній перспективі. Більшість експертів висловлюються за позбавлення прокуратури ще й багатьох інших повноважень. У самій же прокуратурі хоч і погодилися на перехідний п’ятирічний період, про який просили, проте урізуванням своїх функцій не цілком задоволені. Від її представників часто можна почути коментарі: «Хто ж вестиме слідство у справах проти міліціонерів або есбеушників? А чиновниками хто займатиметься?» Проте, мабуть, прокуратурі в недалекому майбутньому все-таки доведеться попрощатися з роллю «усевидячого ока». До речі, європейські колеги порушили питання про створення нового органу, який розслідував би злочини, що нині належать до сфери компетенції прокуратури.

Деякі розбіжності викликало й обговорення повноважень Верховного Суду. Скажімо, заступник Голови ВС Анатолій Редька відзначив, що необхідно забезпечити право безпосереднього звернення до ВС, а також розширити перелік підстав для перегляду ВС рішень вищих спеціалізованих судів. На думку Анатолія Івановича, у Верховного Суду повинні з’явитися право законодавчої ініціативи і право давати роз’яснення. Але з таким висновком не погодився голова Ради суддів загальних судів Павло Гвоздик. «Не потрібно перетворювати ВС на суд першої інстанції, куди може звернутися кожен охочий, — заявив він. — У такому разі ВС буде завалений справами, як було донедавна, і не зможе виконувати свою головну функцію — забезпечення єдності практики застосування законодавства».

У частини фахівців викликало також запитання передбачене в проекті введення в Україні континентальної моделі суду присяжних — шефенів. А.Портнов визнав, що положення, які стосуються суду присяжних, ще не цілком прописані, до того ж автори враховували й без того обмежені можливості бюджету України, тому над цим моментом ще потрібно попрацювати.

Прикметно, що всі без винятку західні експерти, з якими вдалося поспілкуватися (а це представники різних країн і культур), не змовляючись, хвалили проект КПК, але при цьому так само одностайно називали одну й ту ж проблему, яка заважатиме його реалізації на практиці. Проблема ця — ментальність, склад розуму, спосіб мислення. Наші судді, прокурори, адвокати звикли працювати в колишній системі, грати за старими правилами. Їм доведеться багато в чому змінюватись. Одна справа — заявити про те, що ти готовий працювати за новим кодексом, інша — почати його реально застосовувати на практиці. У когось це вийде, комусь, можливо, доведеться піти. Але, очевидно, це та проблема, яку Україна має розв’язати самостійно, без допомоги Заходу.

 

Пряма мова

 

Владімір РіСТОВСКі, глава офісу Ради Європи в Україні:

— Я можу покластися на слова наших експертів про те, що на цей час 99% наших рекомендацій було враховано. У цілому проект КПК відповідає європейським стандартам у сфері кримінальної юстиції та побудований на принципах Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, ми позитивно оцінюємо розробку цього документа та його подальше ухвалення.

Що стосується недоліків, згаданих під час нашої дискусії, то вони можуть бути усунені найближчим часом, а також у ході подальших реформ.

Боротьба з корупцією — це один з пріоритетів нашої співпраці. Сподіваюся, що взаємодія з міжнародними організаціями допоможе проведенню відповідних подальших реформ в Україні, у подоланні корупції.

 

Джон Ч.Енгстром, радник з правових питань Департаменту юстиції США і Посольства США в Україні:

— Ми дуже тісно співпрацювали з робочою групою з питань реформування КПК, і це був позитивний досвід. Прийняття нового КПК дасть великий потенціал для проведення значних реформ в українській правовій системі. Це великий крок уперед, і я тут бачу шанс, що ситуація в Україні може змінитися на краще.

Ключовий момент — це, звичайно ж, імплементація КПК. Це буде дуже важкий процес, він потребуватиме значних тренінгів і до певної міри зміни мислення основних учасників української правової системи. Думаю, це щось нове для них, і зміна правил гри вимагатиме зміни підходів для багатьох «гравців», уключаючи прокурорів, суддів й адвокатів.

Цей проект оцінений експертами Ради Європи, й оцінка в основному була схвальною, за винятком кількох моментів. Я сподіваюся, що кострубатості, які були згадані під час конференції, будуть узяті до уваги парламентом і виправлені перед тим, як новий КПК приймуть остаточно.

Ерік СВАНІДЗЕ, експерт Ради Європи:

— У проекті КПК — величезна кількість новел. Важко виділити якийсь один момент, це зміна всієї системи в цілому.

Проект представляє у своєму роді революційні зміни в системі досудового слідства, міняє її концепцію. Наприклад, з його ухваленням зникне необхідність формального порушення кримінальної справи, процедура починатиметься відразу ж, із моменту повідомлення про скоєння злочину. Зменшується кількість слідчих органів — до трьох. Зокрема, слідчі функції втрачає прокуратура, хоч і в п’ятирічній перспективі.

Суттєво розширюються гарантії свобод людини. Розширюється принцип змагальності судового процесу, і процесуальні права захисту й обвинувачення «вирівнюються».

Один з ваших парламентарів сказав: ще кілька років тому він не міг навіть уявити, що сьогодні ми обговорюватимемо такого роду документ, так що часи змінюються. Можливо, деякою мірою це вводиться згори, але Україні все-таки потрібно з чогось починати. І КПК — дуже важлива цеглинка в стіні нової правової системи, що будується в Україні, важливий крок у зміні мислення юристів і суспільства в цілому.

 

Джеремі МАК-БРАЙД, адвокат (баристер), голова наукового комітету Агентства з основоположних прав Європейського Союзу:

— У проекті нового КПК є принципова зміна, яка істотно посилить змагальність процесу: якщо раніше справа контролювалася виключно прокурором, то тепер збільшується вплив адвоката. Ця модель досить поширена в інших країнах, але нова для України. Такі зміни вимагають величезних зусиль усіх учасників процесу. Раніше важко було гарантувати реальний захист прав, тому що прокуратура завжди домінувала.

Змінити систему буде непросто, але це важливий крок для України. Головне — змінити мислення, традиційне для пострадянських країн. Скажімо, суддям теж потрібно вчитися бути критично налаштованими відносно прокурорів. Думаю, це властиво традиційній соціалістичній моделі — коли судді ставляться з деяким пієтетом до обвинувачення. Це те, що в крові в людей, те, що дуже важко змінити.

З проблемою ментальності пов’язана й проблема корупції. Щоб запобігти корупції, потрібно усунути її причини. Перш за все потрібно платити суддям гідну зарплату. Я думаю, зараз багато що змінюється в цьому напрямку. Але, якщо суддям платять маленьку зарплату, виникає ризик корупції.

У вашій країні є також питання «корупції під тиском» (selfcorruption). Це не класична корупція, адже люди не отримують грошей, якоїсь матеріальної вигоди, а лише поступаються під тиском. І тут дуже важлива консолідуюча роль вищих судів. Якби вони в Україні дали посил іншим суддям, це могло б щось змінити.