Хто до новенького?.

Комплектацію вищого суду почали з повернення мантії його ймовірному очільнику

Починати потрібно з головного. Очевидно, так вирішили члени Вищої кваліфікаційної комісії, які на першому робочому засіданні надали «перепустку» до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ нардепу Леоніду Фесенку. Про намір останнього обміняти мандат на мантію стало відомо ще місяць тому, саме йому пророкують керівне крісло в цій обителі Феміди. Схоже, принцип «хто перший прийшов, той найкраще місце і зайняв» спрацює і цього разу, оскільки поки що жоден суддя не отримав «квитка» до нового суду, який 1 листопада має розпочати свою роботу.

Спершу обрання, потім заява

1 жовтня питання стосовно рекомендування Л.Фесенка стояло першим у порядку денному засідання кваліфкомісії. Як повідомив очільник ВККС Ігор Самсін, заява від претендента на «пожиттєву» мантію надійшла 17 вересня. Керівник комісії поінформував присутніх і про професійну біографію поки що парламентаря.
За словами І.Самсіна, після закінчення в 1976 році Харківського юридичного інституту Л.Фесенко працював народним суддею Кам’янобрідського районного суду м.Луганська, після цього близько 14 років перебував на державній службі. Згодом указом Президента його було призначено головою Апеляційного суду Луганської області, а в травні 2006 року вже новий гарант звільнив його з цієї посади у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Керманич комісії розповів, що претендент протягом 15 років одягав мантію, а потім змінив її на мандат (Л.Фесенко — член Комітету ВР з питань правосуддя). Л.Самсін поцікавився в народного обранця, чи подав той заяву про складання повноважень нардепа. Л.Фесенко за¬явив, що зробить це після обрання його суддею вищого спеціалізованого суду.

Іспит як формальність

З огляду на те що парламентар близько 4 років не відправляв правосуддя, члени ВККС вирішили провести кваліфікаційний іспит, який назвали чомусь «співбесідою». Зазначимо, що згідно з ст.75 закону «Про судоустрій і статус суддів», якщо суддя протягом 3 років не звертався із заявою до кваліфкомісії стосовно безстрокового обрання, отримати відпо¬відну рекомендацію він може після складання кваліфікаційного іспиту.
«Як, на вашу думку, буде і повинен формуватися вищий спеціалізований суд?» — поцікавився в Л.Фесенка голова комісії. «Хіба я колись міг подумати, що на 61-му році життя, після 30-річної праці в юриспруденції, буду складати іспит? Але закон є закон», — заявив володар мандата. Відповідаючи на поставлене запитання, претендент на мантію зауважив, що нова обитель Феміди відповідно до закону буде формуватись із членів Верховного й апеляційних судів, а також представників першої інстанції, котрі мають достатній стаж роботи. «Суд уже формується, має створитися до 1 листопада і буде працювати», — констатував Л.Фесенко.
У свою чергу Ніна Фадєєва (до речі, вона була секретарем комісії, коли ту вперше очолив І.Самсін) запитала в претендента на мантію: які повноваження суду, в якому він має намір працювати? «По-перше, це розгляд цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку, у межах процесуального закону розгляд справ по першій та апеляційній інстанції. Суд буде вивчати стан роботи суддів, аналізувати і формувати практику», — розповів парламентар. Схоже, відповіді Л.Фесенка цілком задовольнили присутніх, оскільки запитань до нього більше не надходило, і члени комісії надали йому «путівку» до обителі Феміди.

Якщо довго мучитися…

При цьому члени ВККС діяли відповідно до вимог власного Регламенту. Між іншим, його текст журна¬лістам поки що не показували, мотивуючи це внесенням редакційних правок.
Цього ж дня не менше пощастило й іншим претендентам на «пожиттєву» мантію. Крім Л.Фесенка, на місця в різних судах претендувало 25 законників. Усі вони успішно подолали кваліфікаційне «сито». При цьому члени ВККС працювали досить оперативно, вичерпавши питання порядку денного за 2 години. Тоді ж, 1 жовтня, представники цього органу планували з наступного тижня працювати мало не щодня.
Наступне засідання вони провели 5 жовтня за тим самим «алгоритмом». За дві години 24 судді отримали рекомендації на безстрокове обрання. Не пощастило лише одному законнику, вирішення питання щодо якого було відкладено. Серед щасливих володарів омріяної «путівки» опинилися й ті, яким раніше кваліфікаційна «вершина» не підкорялася. Зокрема, екс-суддя Кам’янобрід¬ського районного суду м.Луганська Андрій Парінов 4 квітня 2008 року не зміг отримати безстрокову рекомендацію. Згодом він кілька разів оскаржував резолюцію комісії, але безрезультатно. До речі, цей законник у 2007 році потрапив до так званого чорного списку Президента (глава держави тоді вимагав звільнити 47 порушників присяги). У підсумку гарант звільнив луганця з посади від 23 січня 2009 року у зв’язку із закінченням строку, на який того було призначено.
Тепер, доповідаючи про справу А.Парінова, Н.Фадє¬єва зауважила, що стосовно екс-мантієносця надходило кілька подань з вимогами покарати його. «На сьогодні всі вони розглянуті, підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності немає», — поінформувала представниця ВККС.
Також доповідачка поцікавилась у колишнього вершителя людських доль, чи розглядав він раніше справи згідно з КАС і чи знайомився зі змінами, внесеними до цього кодексу після ухвалення закону «Про судоустрій і статус суддів». Цього разу членам комісії вистачило лише лаконічного «так!» для надання йому рекомендації на обрання суддею Київського апеляційного адміністративного суду.
Схожу непослідовність продемонстрували представники кваліфкомісії й стосовно трудівників пера. Після закінчення засідання 5 жовтня журналістам повідомили, що чергове відбудеться наступного дня. Однак, прийшовши на призначену годину, представники преси зрозуміли, що спізнилися: зібрання було перенесено на годину раніше. Щоправда, Володимир Маслій розповів медійникам, що вони майже нічого не втратили. Мовляв, засідання було органі¬заційним, і жодних кадрових питань не вирішувалося. Представник ВККС поінформував і про те, що досягнуто згоди не квапитись із призначенням на посади суддів уперше через відсутність вакансій в обителях Феміди.

Від демаршу до дефіциту

Щоправда, найближчим  часом у судах, схоже, з’явиться багато вільних місць. Принаймні про це розповів очільник Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя. До речі, це зібрання нардепи провели 6 жовтня без наявності кворуму. Однак відсутність більшості колег не завадила розглянути питання стосовно обрання і звільнення суддів, але забракло голосів, аби ухвалити будь-які рішення. Тому про кадрові ротації вирішили поговорити наступного дня в будівлі під куполом. Зазначимо: новий закон не передбачає участі народних обранців у вирішенні професійної долі законників, однак донедавна парламентарі керувалися нормами Регламенту ВР і закону «Про комітети Верховної Ради України», які досі не узгоджені із законом «Про судоустрій і статус суддів».
Доповідаючи питання стосовно звільнення судді, очільник ВРЮ поінформував депутатів, що 20 представників найвищої судової інстанції країни подали заяви про відставку (в проекті рішення комітету вказувалося 15 прізвищ). Стільки ж їхніх колег за¬явили про намір перейти до нового вищого спеціалізованого суду. «Щоденно до ВРЮ надходить близько 30 заяв про відставку», — заявив В.Колесниченко. Аби присутні уявили, про які масштаби йдеться, він попросив помножити вказане число на кількість робочих днів у одному місяці. «Масове написання заяв про відставку пов’язане з тим, що до 1 січня буде ще діяти стара система за¬охочень при виході у відставку… Я думаю, це і є причиною великої кількості заяв», — припустив керманич ВРЮ (Щоправда, в законі такої норми не застережено, й усім «відставникам» гарантовано лише 10 зарплат за останньою посадою. — Прим. ред.).
Також він спрогнозував, що вакансії у судах будуть заповнюватися протягом тривалого часу, оскільки нова процедура обрання суддів почала діяти нещодавно. «У нас буде дефіцит суддів», — передбачив В.Колесниченко.
Загалом проект рішення комітету про звільнення законників налічував 120 прізвищ охочих зняти мантії за власним бажанням. Серед них: 15 представників ВС, 4— Вищого ад¬міністративного суду, 2 — Вищого господарського, решта — судді апеляційної (близько 60 осіб) і першої інстанцій.

Ольга КИРИЄНКО