Закон і Бізнес


З аналізу наданих судами відомостей випливає, що основними причинами порушення розумних строків розгляду цивільних справ є неявка сторін та їх представників у судове засідання, а також тривалий термін проведення судових експертиз.


3513


З аналізу наданих судами відомостей випливає, що основними причинами порушення розумних строків розгляду цивільних справ є неявка сторін та їх представників у судове засідання, а також тривалий термін проведення судових експертиз. Має місце й безпідставне задоволення клопотань, які подаються сторонами без належного обгрунтування.

Розумні строки

Апеляційними загальними судами було проведено та надано Раді суддів загальних судів узагальнення причин затягування розгляду цивільних справ, які перебувають на розгляді в місцевих судах понад рік, а у відповідному апеляційному суді — понад 4 місяці.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати

строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Процесуальний закон установлює граничні строки розгляду цивільних справ: загальний — не більше 2 місяців із дня відкриття провадження у справі та спеціальний— не більше одного місяця (справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів).

Протягом цього строку суд повинен провести підготовку справи до розгляду, безпосередньо розглянути справу та ухвалити рішення. Проте, як відомо, порушення встановлених процесуальним законом строків розгляду справи не може бути підставою для скасування ухваленого судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Разом з тим грубе порушення строків розгляду справи є порушенням присяги та підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки, як передбачено законом, своєчасний розгляд є його безпосереднім обов’язком.

Виховні заходи щодо сторін

Аналіз виявив, що в 45% випадків у справах, які перебувають у провадженні понад рік, відкладення слухання зумовлено неявкою сторін. Разом з тим установлено, що тяганину спричиняє ще й неналежна організація роботи судді, у тому числі незадовільне проведення попереднього судового засідання. Сторони не дотримуються вимог подання суду доказів під час попереднього судового засідання або до початку розгляду справи, що змушує суд

переносити слухання справи на інший день. Створюють перешкоди й навмисні дії зацікавленої сторони, спрямовані на затягування розгляду справи, на які судді належним чином не реагують. Так, неодноразово подаючи заяви з проханням відкласти слухання справи у зв’язку з хворобою або зайнятістю своїх представників в іншому процесі тощо, сторони не вважають за потрібне доводити поважність причини своєї неявки, а суд за їх сумнівними заявами продовжує відкладати розгляд справи.

Суди чомусь не застосовують норму ст.170 ЦПК, яка зобов’язує суд у разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача вирішити питання про їх відповідальність.

«Зупинити не можна розглянути»

Неможливо пояснити й невиправдано тривалі перерви в судових засіданнях. Зокрема, є випадки зловживання такими перервами у зв’язку з перебуванням суддів у відпустках та на лікарняних.

Відпочинок суддів, як основний, так і додатковий, планується заздалегідь. Установи мають графіки відпусток, а тому випадки відкладення справ з таких причин мають бути винятком.

Поширеною причиною тривалого розгляду є перебування судді в нарадчій кімнаті в іншій справі. Як показує практика, такі випадки свідчать про неналежні організацію та планування роботи суддями.

За неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що слухається в порядку кримінального судочинства, підставою для зупинення провадження в цивільній справі може бути наявність кримінальної справи на розгляді в суді. Винесення постанови про відкриття кримінального провадження не є підставою для зупинення провадження у справі. Проте не всі судді розуміють це.

Так, цивільна справа за позовом Ц. до ВАТ «Жашківське АТП-17141» про стягнення заборгованості по заробітній платі надійшла до Жашківського районного суду Черкаської області 19.02.2010. У судовому засіданні 2.04.2010 встановлено, що позивач Ц. звернувся із заявою до прокуратури Жашківського району для вирішення питання про порушення кримінальної справи стосовно керівника ВАТ «Жашківське АТП-17141» за невиплату заробітної плати. Із цих підстав провадження у справі було зупинено.

Ось тільки чому справа про відповідальність керівника за несвоєчасну виплату заробітної плати унеможливлює розгляд справи про стягнення заборгованості по заробітній платі працівника підприємства?

«Безстрокові» експертизи

Суди наголошують, що ними постійно здійснюється контроль за строками виконання судових доручень. Суддям особисто доводиться узгоджувати строки проведення експертиз. Однак дедалі частіше експертні установи повідомляють про неможливість провести експертизу в короткий термін у зв’язку з

перевантаженням, відпустками експертів або через несвоєчасну оплату відповідних послуг.

Процесуальний закон допускає призначення судової експертизи виключно за заявою осіб, які беруть участь у справі, і не дає суду права призначати експертизу з власної ініціативи. Виходячи з цього, суд зобов’язаний не лише обговорити питання щодо доцільності проведення експертизи, а й з’ясувати, хто зі сторін відшкодує експертній установі понесені витрати. Отже, проведення експертизи може тривати місяцями, а іноді й роками.

Трапляються випадки, коли саме питання про призначення та направлення справи на експертизу вирішувалися несвоєчасно. Мало місце несвоєчасне поновлення провадження у справі після надходження експертного висновку. Шлях вирішення цієї проблеми запропонував Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Пропозиція полягає в зосередженні уваги суддів на виконанні вимог ч.1 ст.2, ч.1 ст.144 ЦПК, згідно з якими строк проведення будь-якої експертизи визначає не експерт, а суд.

Очевидне й вірогідне

Найкраща ситуація щодо розгляду справ — у місцевих судах з невеликою навантаженістю (суди Волинської, Кіровоградської, Херсонської, Чернігівської областей).

Згідно з інформацією, наданою Апеляційним судом Запорізької області, станом на листопад 2013 року на розгляді в місцевих загальних судах області понад рік перебувало 266

цивільних справ, зупинено провадженням — 183, що становить 68,9%. Суд зазначив, що на оперативність слухання справ впливає недостатня матеріально-технічна база судів, зокрема низька забезпеченість необхідними приміщеннями. Судді змушені користуватись одним залом судового засідання по черзі, що призводить до тривалих перерв, а іноді — до безпідставних відкладень слухання справ.

Апеляційним судом Луганської області зазначено, що головними причинами відкладення розгляду цивільних справ судами першої інстанції є неналежне фінансування поштових витрат, що призводить до незадовільного стану стосовно вручення судових повісток, неявки сторін та їх представників у судове засідання через відсутність відомостей про вручення повісток.

В узагальненні Апеляційного суду Харківської області позитивним прикладом вжиття заходів для ефективного та своєчасного розгляду справ і більш ефективної роботи канцелярії суду вважають укладення Харківським районним судом Харківської області з Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» договору про вручення поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам. Відповідно до умов договору в разі надходження на адресу УДППЗ «Укрпошта» поштових відправлень з додатковим сервісом «кур’єрська доставка» підприємство інформує уповноважених працівників суду в день їх надходження телефоном або направляє електронне повідомлення на адресу суду. Суд також уважає

за доцільне надсилання учасникам процесу повісток у вигляді СМС-по­відомлень.

Проте, попри позитивне значення реалізованого проекту, в окремих віддалених населених пунктах деяких районів Харківської області через відсутність належного покриття їх зони мобільними операторами певна частина учасників процесу не виявляє бажання отримувати судові повістки у вигляді СМС-повідомлень.

Однією з причин затягування розгляду справи є заявлення суддями самовідводу. Узагальнення не має на меті перевірку обгрунтованості ухвал про самовідвід, проте вони не оскаржуються в апеляційному порядку.

Проаналізувавши справи, розгляд яких триває понад рік, окремі апеляційні суди правильно констатують, що не в усіх випадках судді враховують зміст положень стст.169 та 207 ЦК, відповідно до яких у разі повторної неявки позивача у справі, у разі відсутності його заяви про розгляд справи без його участі, позов залишається без розгляду, а в разі повторної неявки відповідача та за згоди позивача суд постановляє заочне рішення у справі.

Чому страждає апеляційна інстанція?

Законодавством установлено такі розумні строки розгляду цивільних справ у суді апеляційної інстанції:

• справа має бути призначена до розгляду не пізніше 7 днів після закінчення дій щодо підготовки її до розгляду (ч.2 ст.302 ЦПК);

• апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом 2 місяців із дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу — протягом 15 днів.

Проведений аналіз показує, що судді апеляційного суду в основному дотримуються вимог процесуального закону.

Об’єктивні чинники тривалого розгляду справ у апеляційних судах такі самі, як і в судах першої інстанції. Можливо, саме через це переважна більшість апеляційних судів у своїх узагальненнях посилається на неналежну якість розгляду справ у місцевих загальних судах. Це змушує суддів апеляційної інстанції самостійно призначати та проводити експертизи в суді, задовольняти клопотання про допит свідків, витребування доказів, задовольняти клопотання, які в суді першої інстанції були неправомірно відхилені, або в разі, коли місцевий суд, порушуючи вимоги процесуального законодавства, розглянув справу за відсутності відповідача.

Однією з причин тривалого слухання цивільних справ є зупинення апеляційного провадження до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Апеляційні суди зазначають, що в окремих випадках причиною розгляду справи понад 4 місяці були процесуальні зловживання учасників провадження, зокрема подання апеляційних скарг, що мали недоліки, з

подальшим ухиленням від отримання поштової кореспонденції суду.

Найкраще організовано роботу з розгляду справ у апеляційному порядку в Апеляційному суді Донецької області, де немає жодної справи, яка не розглянута протягом 4 місяців. При цьому слід відзначити, що Апеляційний суд Донецької області має одне з найбільших навантажень на одного суддю.

Результати аналізу дають підстави для висновку, що в цілому судді дотримуються вимог цивільного процесуального закону, більшість цивільних справ розглядаються суддями першої та апеляційної інстанцій у розумні строки.

Слід ще раз звернути увагу суддів місцевих та апеляційних судів на необхідність неухильного виконання норм процесуального закону щодо розумних строків розгляду цивільних справ з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.