Закон і Бізнес


Навіщо вам Одеса? Працюйте в Донецьку!

ВККС радить законникам продавати житло, а не проситися на роботу ближче до дому


Тепер С.Савченко (на передньому плані) працюватиме недалеко від дому. О.Леонов (на задньому плані) продовжуватиме вершити правосуддя в Донецьку.

№7 (1149) 14.02—20.02.2014
МАРИНА ЗАКАБЛУК
3706

Двоє володарів мантій хотіли перевестися до Комінтернівського районного суду Одеської області. Вони аргументували своє бажання тим, що в Донецьку та Олександрії (Кіровоградська область) їм немає, де мешкати. А от на Одещині вони мають житло. Натомість Вища кваліфікаційна комісія суддів порадила законникам продати квадратні метри біля моря і придбати житло за місцем роботи.


Два претенденти — одна посада

Більшість кандидатів на посади суддів переконують ВККС, що заради того, щоб вершити правосуддя, готові залишити все і переїхати до інших населених пунктів, працювати далеко від домівок. Претенденти обіцяють: принаймні 5 років працюватимуть у судах «чужих» регіонів. Проте не всі дотримуються цих обіцянок, адже щойно трапиться нагода — звільниться суддівське крісло в одному із храмів Феміди «рідної» області — відразу звертаються до комісії із заявою про переведення.

Так, у Комінтернівському райсуді Одеської області з’явилася одна вакансія. На неї претендували Сергій Савченко з Олександрійського міськ­райсуду Кіровоградської області та Олександр Леонов з Кіровського райсуду м.Донецька.

С.Савченко був призначений на посаду указом Президента від 18.06.2010, а О.Леонов — від 31.07.2012.

Ще 18 листопада минулого року на зайняття цієї посади проводився конкурс. Судді відповідали на запитання тесту. О.Леонов набрав 26 балів, а С.Савченко — 33. Однак оголошувати переможця конкурсу ВККС не поспішала: потрібно було дочекатися вирішення питання, яке стосувалося подальшої професійної долі С.Савченка.

Провадження закрито

Як повідомив член ВККС Віктор Мікулін, якість роботи С.Савченка хороша, змінених чи скасованих рішень майже немає. Також комісія отримала постанову слідчого про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю в діянні судді складу злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»).

«Рішення про закриття кримінального провадження прийнято 20 січня 2014 року», — наголосив В.Мікулін.

Як розповів секретар комісії Анатолій Марцинкевич, в Олександрійському міськрайсуді Кіровоградської області розглядалася справа про адміністративне правопорушення. Адвокат взявся «допомогти» своєму підзахисному: мовляв, щоб його не позбавили права керувати транспортним засобом, потрібно передати судді певну суму.

У кабінеті С.Савченка було проведено обшук. «Там знайшли 200 грн.», — зазначив А.Марцинкевич. «Вважаю, що ці гроші мені підкинули. Я був у відпустці, а мені їх підкинули», — наголосив С.Савченко.

«Ви кажете, що гроші підкинули. А це доведено?» — поцікавився голова ВККС Ігор Самсін. «Не доведено», — зізнався володар мантії.

До речі, наприкінці 2011 р. Вища рада юстиції отримала подання тодішнього голови Апеляційного суду Кіровоградської області Юрія Медведенка про звільнення С.Савченка «за порушення присяги за дії, вчинені ним під час розгляду адміністративної справи про притягнення до адмінвідповідальності особи за ч.1 ст.130 КпАП («Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції»)».

Було проведено відповідну перевірку — і ВРЮ вирішила, що підстав для звільнення законника немає.

Сімейні та житлові питання

С.Савченко пояснив «кваліфікаційникам», що причина його прохання про переведення — сімейні обставини та житлова проблема. «Зараз і Леонов нам скаже: я працюю в Донецьку, а моя сім’я живе в Одесі», — зауважив І.Самсін.

За його словами, вихід із ситуації можна знайти. «Залишайте суддівську роботу або продавайте житло, купуйте квартиру в Олександрії, перевозьте туди сім’ю», — запропонував очільник комісії.

«А то звикли: ще не встиг попрацювати, а вже переводиться. У когось там теща живе, дружина, малі діти. Зрозумійте: це — ваші проблеми. Це не проб­леми відправлення правосуддя. Не можете виконувати суддівські обов’язки — пишіть заяву», — повчав І.Самсін.

Настала черга представлення О.Леонова. Як зазначив А.Марцинкевич, понад 10 справ (серед них — і цивільні, і кримінальні) перебувають у провадженні законника більш ніж три місяці. «Недавно почали працювати, а вже стільки справ назбирали», — звернувся до судді секретар ВККС.

О.Леонов пояснив: за штатним розкладом у Кіровському райсуді м.Донецька має працювати 13 служителів Феміди. Проте у зв’язку з кадровими ротаціями «працює не більше п’яти суддів» (на веб-порталі «Судова влада України» є дані, що справи розглядають восьмеро володарів мантій).

Тоді А.Марцинкевич зауважив, що в О.Леонова не таке вже й велике навантаження. За півтора року він розглянув, окрім справ про адмінправопорушення, майже тисячу цивільних та чотири десятки кримінальних справ.

О.Леонов зазначив, що може дати пояснення по кожній справі, яка розглядається понад 3 місяці. За його словами, є причини, чому кожну з них не вдалося розглянути в розумні строки. Він назвав деякі з цих причин.

Тоді «кваліфікаційники» поцікавились, чому законник має намір перевестися. «Я — одесит. В Одесі мені є де жити. А в Донецьку я винаймаю квартиру», — розповів О.Леонов.

«Але ж Кіровський райсуд м.Донецька — хороший суд», — сказав І.Самсін. «Мені теж подобається. Проте хотілося б щоб побутові проблеми не заважали працювати. До того ж в Одесі в мене батьки пенсійного віку», — пояснив О.Леонов.

Голова комісії запитав, чи є в законника особисте житло в Одесі. «Так. Але не все, а частина. Вона приватизована», — зазначив суддя.

«Я вам підкажу: в Одесі житло дорожче, ніж у Донецьку. Є хороше вирішення проблеми: в Одесі продаєте житло, а в Донецьку купуєте. Моря там немає, але є стадіони, басейни…» — запропонував голова комісії.

***

Після обговорення в нарадчій кімнаті комісія вирішила, що на переведення заслуговує С.Савченко (нагадаємо: він набрав більше балів під час тестування, ніж О.Леонов). Звісно, І.Самсін правий у тому, що комісія повинна займатися питаннями щодо кваліфікації служителів Феміди, а не вирішувати їхні сімейні та житлові проблеми. Хоча раніше були випадки, коли перевідні «перепустки» до інших установ отримували судді, які пропрацювали тільки півроку чи рік.

Таким чином, О.Леонов продовжуватиме працювати в Кіровському райсуді м.Донецька. «Кваліфікаційники» відмовили йому в переведенні. Хоча ця відмова не позбавляє його права знову звертатися до ВККС і сподіватися на отримання посади в одному із судів Одещини. Щоправда, свого часу О.Леонов сам виявив бажання поїхати на Донеччину, щоб одягти суддівську мантію, і, напевне, мав подумати над тим, чи є в нього реальні шанси згодом перевестися на роботу ближче до дому.