Закон і Бізнес


Шлях від скарги до догани

Віктор МІКУЛІН: «Нам ще є куди рухатись»


№52 (1039) 26.12—04.01.2012
25158

Близько тисячі скарг і 32 дисциплінарні справи — саме таким виявився тижневий підсумок засідань ВККС. Не більш ніж 4% заяв громадян містять у собі підстави для відкриття провадження. У поточному році в руках членів кваліфкомісії побувало близько 30 тис. скарг. Такі обсяги неможливо опрацювати без налагодженої системи. Про те, який шлях проходить скарга від часу, коли вона вийшла з-під пера автора, до її розгляду, кореспонденці «ЗіБ» розповів член ВККС Віктор Мікулін.


— Вікторе Петровичу, розкажіть, будь ласка, що на практиці відбувається зі скаргою в стінах ВККС? Яким чином реалізовується процедура реєстрації та розгляду?

— Після того як заява потрапляє до нас, за її дослідження беруться інспектори, фахові юристи. Їхня робота — відшукати в повідомленні ознаки дисциплінарного проступку. На цьому етапі починається квазікримінальний процес, своєрідне слідство. Цей момент дуже складний та відповідальний, адже вирішується подальша доля скарги, а значить, і людини, котра стоїть за нею.

Ми маємо повноваження затребувати в суддів пояснення щодо їхньої поведінки, технічний запис, стенограму тощо. Після того як факти зібрано, на основі відповідної інформації член комісії робить висновок про склад дисциплінарного правопорушення. Саме цей висновок він оголошує під час засідання комісії, де колегіально приймається остаточне рішення щодо того, чи варто відкривати справу.

Більшість скарг не мають достатнього підгрунтя для відкриття провадження. Це побічний ефект того, що громадяни недостатньо розуміють сутність роботи кваліфкомісії. Люди скаржаться переважно на рішення судів, ми ж не є тією інстанцією, яка піддає сумніву вироки, для цього є апеляційні та касаційні суди. Наша справа — дисциплінувати суддівський корпус.

— В якому вигляді скарги надходять до кваліфкомісії?

— За законом, вони можуть бути написані в довільній формі. На офіційному сайті ВККС є рекомендації щодо того, як ефективніше оформити заяву, але їх дотримуються далеко не всі. Це не те щоб ускладнює розгляд, але призводить до менш відповідального ставлення скаржника до змісту заяви. Як наслідок, до кваліфкомісії часто надходять емоційні записки, в яких люди бідкаються на своє становище, висловлюють невдоволення вироком. Такі листи теж ретельно розглядаються, але в них нечасто є за що «зачепитися», і справу не відкривають.

— У чому причина того, що більшість повідомлень про недоліки суддів не отримують зеленого світла від членів кваліфкомісії?

— Найчастіше громадяни скаржаться на рішення судів. Але це не може бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Тому таким справам не даємо ходу. По закінченні будь-якого судового процесу завжди є невдоволена сторона. Тому скарги на вироки будуть надходити доти, доки люди не зрозуміють, що кваліфкомісія ними не займається.

Друге місце за кількістю посідають скарги на тяганину. Одначе більшість із них зумовлена надмірним навантаженням на суддів. Члени кваліфкомісії враховують це під час вивчення ситуації.

— Який строк розгляду справи вважається таким, що спричиняє дисциплінарну відповідальність?

— Стосовно цивільних справ існує законний строк розгляду — два місяці, але ми робимо поправку на навантаження. Зовсім інша річ — кримінальні справи. Адже в той час, коли суддя очікує «кращих часів», людина, яку обвинувачують, перебуває під вартою. Коли її тримають за гратами два роки й більше, шанси на виправдання тануть з кожним днем.

Я знаю сотні випадків, коли люди перебували кілька років у СІЗО, а потім їх засудили, аби не вийшло так, що суддя допустив такий довготривалий арешт даремно. У разі якщо не вистачає доказів, слід закривати справу, адже закон у таких випадках на боці обвинувачуваного. Це суть нашої правової системи.

Часто буває так, що особа звертається до ВККС, суддя дізнається про це й наступного ж дня приймає рішення. Це свідчить про недоліки конкретного судді: або звільняй з-під варти, або відправляй куди слід.

— Що може допомогти судді уникнути ситуацій, які призводять до дисциплінарної відповідальності?

— Для того щоб не виправдовуватися перед членами кваліфкомісії, достатньо бути принциповим, рішучим і кваліфікованим. На жаль, сучасний портрет законника в очах суспільства не ідеально відповідає цим рисам. Проблема довіри до правосуддя — ще один загальновизнаний недолік системи. ВККС — один з органів, який має на меті виправити ситуацію.

— Комісія функціонує не так давно. Чи є вже тепер результати роботи, інакше кажучи, чи стали судді дисциплінованішими?

— На сьогодні ВККС має вплив на законників. Самі посудіть: після винесення трьох доган порушується питання про звільнення судді. Це тримає в тонусі. Тим часом робота комісії дає гарантії суддівської незалежності, адже будь-яке рішення ВККС приймається її членами колегіально. Рівень довіри до системи правосуддя з боку пересічних громадян також поступово зростає, адже відтепер кожен може звернутися зі скаргою в разі неналежного ставлення.

Тож, з одного боку, ми дисциплінуємо суддів, а з другого — захищаємо людей. І ця система вже зараз працює на поліпшення ситуації. Але, звичайно, нам ще є куди рухатись.

Про темпи руху до досконалості красномовно свідчать обсяги роботи членів ВККС. Якщо говорити про розглянуті протягом поточного року скарги, то рахунок іде на десятки тисяч, і жодна з них не залишилась поза увагою фахівців.

Це стало можливим завдяки не тільки виваженому законодавству, а й передусім злагодженим зусиллям членів кваліфкомісії.