Закон і Бізнес


Душевний біль оплачується один раз


№49 (1036) 03.12—09.12.2011
3211

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз


Верховний Суд України

Іменем України
Рішення

13 липня 2011 р.                                м.Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого — Патрюка М.В.,  

суддів: Балюка М.І., Лященко Н.П., Жайворонок Т.Є., Романюка Я.М., 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до ДП «Артемівський завод стінових матеріалів», Особи 7, третя особа — Особа 8,про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 15.10.2008 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25.09.2009,

ВСТАНОВИЛА:

 У січні 2008 року Особа 6 звернулась до суду із позовом до ДП «Артемівський завод стінових матеріалів», Особи 7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка сталася Інформація 1 року з вини водія Особи 7. Від взаємодії джерел підвищеної небезпеки унаслідок отриманих тілесних ушкоджень загинув її чоловік — Особа 9, у зв’язку з цим Особі 6 завдано матеріальної шкоди в розмірі 2400 грн. 50 коп., що становлять загальні витрати пов’язані із похованням чоловіка. Також їй завдана значна моральна шкода, яку вона оцінює в 100 тис. грн.

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 15.10.2008, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.09.2009, позов Особи 6 задоволено частково: стягнуто із ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» на користь Особи 6 на відшкодування моральної шкоди 20 тис. грн.; стягнуто солідарно із ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» та Особи 7 на користь Особи 6на відшкодування матеріальної шкоди 2400 грн. 40 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ДП «Артемівський завод стінових матеріалів», посилаючись на порушення судами норм процесуального й матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 розд.XIII «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду до 15.10.2010 і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом в порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів».

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як установлено судом, Інформація 1 року на вул. Пересипкина в м.Горлівці Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода: водій автомобіля «М-412», номерний знак Номер 1, Особа 7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, порушив вимоги пп.1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1, 11.1, 11.2, 11.3, 12.2, 34.1.1. Правил дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем МАЗ-5432, номерний знак Номер 2, з напівпричепом, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням водія Особи 8, внаслідок чого автомобіль МАЗ-5432 отримав механічні пошкодження та некерованим виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем ЗАЗ-968М, номерний знак Номер 3, під керуванням Особи 10, внаслідок чого водій та три пасажири автомобіля ЗАЗ 968М, серед яких був Особа 9 — чоловік позивачки, загинули.

Автомобіль МАЗ-5432 належить ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» і Особа 8 знаходився в трудових відносинах з вказаним підприємством і на час ДТП виконував обов’язки по роботі.

Вироком Калінінського районного суду м.Горлівка від 19.06.2007, який набрав законної сили, Особу 7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК та призначено покарання у вигляді позбавлення волі та права керувати транспортними засобами, а також задоволено цивільний позов у кримінальній справі потерпілої Особи 6 про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Особи 7 на користь Особи 6 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй смертю чоловіка.

Відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим згідно зі ст.1190 ч.1 ЦК.

З огляду на викладене суди дійшли обгрунтованого висновку про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивачки 2400 грн. 40 коп. матеріальної шкоди.

Щодо рішень судів в частині відшкодування моральної шкоди, то вони не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Ухвалюючи рішення в цій частині, суди залишили поза увагою вимоги ч.5 ст.23 ЦК, відповідно до яких моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Завдання моральної шкоди є підставою виникнення самостійних цивільних правовідносин (ст.11 ЦК).

Позивачка скористалась своїм правом на пред’явлення позову про відшкодування моральної шкоди в кримінальній справі, її позов задоволено вищезазначеним вироком, стягнуто на її користь з Особи 7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 тис. грн.

З огляду на викладене рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Керуючись стст.336, 344 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду

 ВИРІШИЛА:

 Касаційну скаргу ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 15.10.2008 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25.09.2009 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати.

Відмовити Особі 6 в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

У решті — судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.