Фундаментальне викривлення.

Посилити роль Президента пропонують заради... захисту Основного Закону

Як і передбачав наш тижневик, розгляд справи щодо відповідності політреформи 2004 року Основному Закону нагадував гру в одні ворота. У необхідності визнати її неконституційною народні депутати, представники глави держави й Уряду переконували самі себе. Щоправда, помилки при ухваленні закону №2222-ІV лежать на поверхні, а тому інтерес викликає не саме рішення Суду, а розгортання подій після його винесення.

Швидка реформа

Очевидно, що реформа була ви¬кликана політичною доцільністю, а не необхідністю поліпшити механізми управління державою. В умовах «помаранчевої» революції, коли кон¬фронтуючі сили опинились у патовій ситуації, обмеження повноважень майбутнього Президента здавалось єдиним виходом.
Однак у розд.ХІІІ Конституції прописано механізм унесення змін до неї і серед іншого вказано, що відповідний законопроект розглядається парламентом за наявності висновку КС. У свою чергу законопроект №4180, яким обмежувалися повноваження Президента, пройшов досить довгу, але, на думку нинішньої влади, недостатню міграцію між вулицями Жилянською і Грушевського.
Проект направлявся до КС двічі, і повторна спроба виявилася для нього успіш¬ною — Суд дав згоду. Проте напередодні голосування до реформи було внесено ряд новацій, які КС не розглядались. І саме в оновленому вигляді вона була прийнята.
Таким чином, приймаючи зміни, нардепи самі за¬клали під них бомбу сповільненої дії. Залишалося тіль¬ки чекати, коли вона вибухне. Детонувати заряд уже намагалися двічі: у 2006 ро¬ці відповідне звернення до КС направили 47 «нашоукраїнців», а наступного — 102 бютівці. Однак на той час КС був обмежений у праві аналізу норм законів про внесення змін до Конституції. Адже політики потурбувалися про заслін до ревізії нашвидкуруч ухваленої реформи.

Нові переконання

Переконувати суддів у тому, що зміни до Основного Закону не мають права на існування, делегували «регіоналів» Владислава Забарського і Дмитра Шпенова. Відверто кажучи, 252 нардепи (саме стільки підписалося під поданням) помилились із вибором своїх представників. Зважаючи на невисокі ораторські здібності й труднощі з відповідями на питання суддів, виправляти їхні помилки доводилося першому заступнику глави Адміністрації Президента Олені Лукаш.
Основна ідея, яку намагалася донести представниця Банкової, полягала в тому, що держава не може будуватися на кривому фундаменті. Отже, не можна жити за Конституцією, прийнятою з порушеннями її ж норм. Згадали противники реформи і про те, що Основний Закон розробляли понад 5 років і його положення грунтувалися на європейському досвіді.
Проте якщо КС визнає зміни неконституційними, це може спровокувати ще більший хаос у владі. Суддя Віктор Шишкін запитав у ініціаторів подання, чи не думали вони над тим, що буде із законодавством, прийнятим у рамках реформи. Із цим самим запитанням звернулись журналісти під час перерви до Олени Лукаш. Однак і у ВР, і в президентській канцелярії заявили, що це питання не на часі, головне — розібратись із реформою.
На проведення усних слухань Суду вистачило 3 год. Підготовка рішення і дискусії між суддями КС у нарадчій кімнаті займуть більше часу. Але цілком можливо, що вже в жовтні Україна повернеться до президентської моделі правління. А як вона працюватиме і які неузгодженості ще доведеться ви¬правити — покаже час.

Олексій ПИСАРЕВ