Кандидатський мінімум

або Які професійні недоліки можуть стати перешкодою для подальшої кар’єри

Перше засідання Ради суддів загальних судів пройшло плідно. Члени ради не тільки дали рекомендації претендентам на адмінпосади, а ще й устигли розглянути значну кількість питань порядку денного. Зокрема, увагу було приділено стану надання Апеляційним судом м.Києва методичної допомоги місцевим судам.

Заклик до заощадження

Вступне слово голови РСЗС Інни Отрош не тільки відкрило захід, а й спрямувало його в певне русло. Привітавши всіх присутніх з початком нового трудового року, вона відзначила плідність та цілеспрямованість роботи ради в році минулому. «Ми можемо казати, що рішення, прийняті РСЗС, виконуються судами в повному обсязі, і моніторинг веб-сайтів це доводить. Суди стали відповідальніше ставитися до наповнення офіційних сайтів. Особливою популярністю серед користувачів користується функціонал списку справ, призначених до розгляду», — доповіла І.Отрош.

Також голова ради нагадала, що постійно проводиться моніторинг використання таких технічних новацій, як відеоконференцзв’язок та надсилання судових повісток у вигляді СМС-повідомлень. Результати моніторингу виявили як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники недостатнього використання цих нововведень. Серед об’єктивних факторів, зокрема, було відзначено те, що в судах регіонів з більшою щільністю населення проведення засідань у режимі відеоконференції актуальніше порівняно з місцевими судами, розташованими на територіях з меншою чисельністю  населення.

Однак найбільш загрозливим, на думку І.Отрош, є суб’єктивний фактор. «Багато суддів просто звикли проводити процес за обов’язкової присутності особи. А іноді на перший план відмови від використання відеоконференцзв’язку виходить так званий страх техніки. Та я як голова суду закликаю і кандидатів на посади, і діючих голів активніше використовувати такий спосіб ведення процесу. Це дуже зручна нагода, яка заощаджує державні кошти та ваш час», — впевнена І.Отрош.

Наголошено було також на необхідності активно послуговуватися СМС-повістками. За словами голови РСЗС, найбільш витратною графою, не враховуючи утримання приміщень судових установ, є поштові послуги. Саме у зв’язку з цим судді повинні розуміти доцільність заощадження за допомогою такого технічного нововведення, як СМС-повістка.

Такі прогресивні погляди голови ради вплинули на кандидатів. Більшість із них, навіть молоді претенденти, продемонстрували наявність умінь, досвіду та знань.

Кадрові вливання

Розгляд кадрових питань цього разу розпочався не з рекомендацій на адмінпосади. До РСЗС надійшла заява голови Оболонського районного суду м.Києва Ірини Мамонтової. У своїй заяві вона просила членів ради звільнити її з займаної посади. За її словами, таке рішення прийнято нею особисто, добровільно та без будь-якого стороннього тиску (вона була призначена головою Оболонського райсуду 20 грудня 2010 року, до цього майже 6 років працювала заступником голови, а ще раніше — суддею цієї установи. — Прим. ред.). І.Мамонтова просила членів ради за її відсутності розглянути питання про звільнення. Члени РСЗС одноголосно прийняли рішення про задоволення її клопотання.

Після цього настав час і для кандидатів на керівні посади. Першою рекомендацію отримала Оксана Карпенко, яка претендувала на посаду заступника голови Апеляційного суду Черкаської області. Впевненість, врівноваженість та досвідченість кандидатки переконали членів РСЗС, що вона повністю відповідає посаді, на яку претендує.

Два наступні кандидати претендували на портфелі керівників судів Луганської області. Під час представлення Алли Чуванової, яка виявила бажання обійняти посаду заступника голови Лутугінського районного суду, голова РСЗС відзначила її як професіонала, з якою їй доводилося працювати.

Інший кандидат з Луганщини претендував на посаду голови Ровеньківського міського суду. Олександр Маринін, який на момент засідання займав посаду виконувача обов’язків голови суду, мав позитивну характеристику від секретаря РСЗС Олени Запорожченко. За її словами, свої ділові якості О.Маринін продемонстрував ще під час роботи в Апеляційному суді Луганської області. Він має авторитет серед колег та майже 14 років суддівського стажу. Обидва кандидати без проблем отримали жадані рекомендації.

Позитивний настрій та прогресивні погляди привнесла на засідання Галина Корольова. Під час вивчення її довідки членів ради чекала несподіванка, адже кандидатка на посаду заступника голови Ковпаківського районного суду м.Сум мала не тільки юридичний стаж, а ще й спортивний. Досить тривалий час вона працювала тренером з плавання. Члени ради, поставивши Г.Корольовій кілька запитань стосовно діяльності суду, впевнилися в досвідченості та гідності претендентки на адмінпосаду.

Проте не всіх кандидатів чекав легкий кар’єрний шлях. Досить ретельно рада вивчала інформацію про роботу претендента на посаду заступника голови Жашківського районного суду Черкаської області Геннадія Первака. Член РСЗС Валентина Висоцька звернула увагу на той факт, що в цьому суді вже 4 роки розглядається трудовий спір. Більше того, процес було зупинено з підстав відкриття кримінального провадження відносно одного з фігурантів справи. Однак чинний Цивільний процесуальний кодекс таких підстав для зупинення провадження не містить. Членів ради обурили такі дії судді Жашківського райсуду (його ім’я, до речі, не було вказано) — і вони попросили Г.Первака з’ясувати всі обставини, які спричинили таку тяганину. Кандидат пообіцяв розібратися з цим питанням та повідомити РСЗС про результати.

Після досить тривалої та напруженої співбесіди Г.Первак таки отримав рекомендацію.

З прихильністю поставилася РСЗС і до Наталії Бесараб, яка претендувала на посаду голови Лисянського районного суду Черкаської області. Однак І.Отрош зауважила, що в суді не завжди розуміють специфіку обрання запобіжних заходів стосовно конкретних категорій злочинців. «Я впевнена, що суддівському корпусу треба ретельніше вивчати позиції Кримінального процесуального кодексу щодо обрання запобіжних заходів при насильницьких злочинах. Особливу увагу слід приділяти тим справам, де насильницькі злочини скоєні колишніми правоохоронцями, бо ці справи, як правило, стають дуже резонансними в суспільстві. І це вимагає застосування більш суворих запобіжних заходів», — підкреслила І.Отрош (йдеться про справу так званих лисянських убивць, які жорстко розправилися з одним із жителів смт Лисянка. Серед підозрюваних — працівники правоохоронних органів, до яких, на думку громади, застосовано невиправдано м’який запобіжний захід — домашній арешт. — Прим. ред.).

Допомога надійде з апеляційної інстанції

Виявлення проблем у застосуванні законодавства плавно перейшло в обговорення чергового питання порядку денного щодо надання Апеляційним судом м.Києва методичної допомоги місцевим загальним судам.

Заступник голови РСЗС Олександр Симонець озвучив стислий статистичний звіт стосовно роботи цивільної палати суду. Зокрема, він зупинився на питанні програмного забезпечення. За словами заступника голови ради, більшість працівників суду мають справу з неліцензійними текстовими редакторами. До того ж в електронній системі діловодства суду відсутній такий документ, як «Вступна та резолютивна частини рішення», який, на думку О.Симонця, має вноситися до системи своєчасно.

Проте, незважаючи на окремі негаразди, І.Отрош позитивно оцінила роботу київської апеляційної інстанції. «Відзначу високу якість семінарських занять, які проводяться Апеляційним судом м.Києва кожного третього понеділка місяця і які я особисто відві­дую», — повідомила голова РСЗС. Вона також акцентувала увагу на системності та оперативності надання узагальнень, яких за минулий рік місцеві суди отримали майже 15. На думку голови, «київський апеляційний суд є прикладом надання методичної допомоги, яку здійснюють професійні судді-куратори».

Особлива роль у реалізації цього механізму, за словами І.Отрош, належить керівництву Апеляційного суду м.Києва на чолі з Антоном Чернушенком. Отримання методичної допомоги, на думку членів ради, є запорукою зміцнення правосуддя на місцях.

Заступник голови апеляційного суду Ганна Крижанівська, яку було запрошено на засідання, наголосила на постійній роботі з аналізу та узагальнення судових рішень. За її словами, судова палата з розгляду цивільних справ постійно проводить аналіз скасованих рішень. «Особлива увага приділяється розгляду рішень, що скасовані судом касаційної інстанції із залишенням в силі рішень першої інстанції. Найбільше таких випадків — з рішеннями Печерського районного суду м.Києва», — доповіла Г.Крижанівська.

Вона також пояснила, чому вступна та резолютивна частини рішення не відразу потрапляють до системи документообігу. За її словами, нарадчі кімнати суддів не обладнані оргтехнікою, зокрема комп’ютерами. Перебування ж судді в нарадчій кімнаті може бути досить тривалим. Отже, немає суто технічної можливості своєчасно заповнювати цю графу електронного діловодства. Однак Г.Крижанівська запевнила, що всі зауваження взяті до відома і в подальшому ці недоліки будуть усунуті.

Та знали б члени ради, про які недоліки в роботі деяких судів та їх керівників їм ще доведеться почути…

Безвідповідальність

До РСЗС звернулася голова Апеляційного суду Дніпропетровської області Наталія Деркач. Де-юре її звернення стосувалося вивчення організаційного забезпечення діяльності Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області. Як відомо, члени Ради суддів провели перевірку організації діловодства цієї установи, за результатами якої виявлено багато суттєвих порушень. Зокрема, тривалий час не ведеться реєстр вихідної кореспонденції, не заповнюються журнали, порушується інструкція з діловодства, строки передання справ та процедура їх розподілу тощо. Та де-факто розгляд цього питання перетворився на розслідування.

Діюча голова суду Наталя Вікторович не взмозі була відповісти на запитання членів ради. Так, Юрій Мельник поцікавився в неї, як називається документ, згідно з яким відбувається автоматичний розподіл справ. Після майже трьох підказок Н.Вікторович згадала про Положення про автоматизовану систему документообігу. А коли Анатолій Бабій запитав, чи відомий голові обсяг її обов’язків та де про це зазначено, Н.Вікторович відверто відповіла, що не пам’ятає назви акта, в якому міститься відповідна норма.

Запитання ставали дедалі простішими та нагадували екзаменаційні. Та, на жаль, відповіді на більшість з них члени ради не почули. Крім того, з’ясувалося, що голова суду жодного разу не проводила зборів суддів. А як можуть вирішуватися поточні організаційні та робочі питання без участі суддівського корпусу та колективу?! Порадившись, члени РСЗС вирішили відкласти розгляд звернення голови дніпропетровської апеляційної інстанції на наступне засідання, яке відбудеться 13 лютого. За цей час Н.Вікторович має підготувати пояснення щодо недоліків у роботі судової установи, які зазначено в зверненні.