Один за всіх, і всі проти одного

Члени РСУ переклали відповідальність за свою роботу на плечі керманича

Довгі проводи — зайві сльози. Очевидно, саме так вирішила більшість членів Ради суддів і проігнорувала останнє засідання цього органу в старому складі. У переддень з’їзду суддів до Кловського палацу прийшло лише 33 представники РСУ. При цьому й ті, які з’явилися, не були налаштовані працювати.

Зокрема, діячі господарської юрисдикції звели нанівець намагання Петра Пилипчука підбити підсумки майже дворічної роботи. Отже,  звітувати Першому заступникові Голови Верховного Суду доведеться від свого імені.

Демарш незгодних

Уже перед початком засідання стало зрозуміло: кворум зібрати не ¬вдасться. Підняти бойовий дух і налаштувати присутніх на останній робочий ривок не допомогла навіть музика, яка лунала з динаміків у залі палацу правосуддя.
Щоправда, такий поворот подій був прогнозованим. Розкол усередині РСУ відбувся ще навесні, тоді стало зрозуміло: після проведення реформи основні важелі впливу відійдуть від ВС до вищих спеціалізованих судів. І представники останніх майже відразу цим скористалися, перейшовши «в опозицію» до керівництва РСУ. Особливо активними опонентами представників ВС, які поки що складають верхівку ради, стали «господарники». З кожним засіданням вони все енергійніше намагалися поставити під сумнів будь-які пропозиції своїх колег з найвищої судової інстанції.
Не стало винятком і нинішнє зібрання, яке урешті-решт так і не відбулося. Зокрема, на пропозицію головуючого затвердити звіт РСУ про виконання рішень ІХ з’їзду суддів хоча б у меншості представники господарської юрисдикції відреагували бурхливо. Так, голова Харківського апеляційного господарського суду Василь Кухар заявив: якщо немає кворуму, то не¬має сенсу заслуховувати цю інформацію. «Закривати (засідання. — Прим. ред.) і все!» — запропонував він.
Утім, не зрозуміло: як можна закрити те, що навіть не відкривалося?..

Політичний гачок

Побіжно очільник обителі Феміди порадив розібратися: чому не прийшла більшість його колег? На переконання законника, це сталося не тому, що вони не захотіли приїхати в столицю, а тому, що не бажали підтримувати запропонований документ, тобто звіт про виконану роботу. Претензії В.Кухаря зводилися до того, що текст резолюції, який був надісланий усім членам ради заздалегідь, суттєво від¬різнявся від нинішнього варіанта, в якому суддя відшукав багато політичних аспектів.
«Там немає політики!» — спробував переконати його Петро Пилипчук. Керманич РСУ запропонував усім присутнім унести свої пропозиції, аби відкоригувати спірні моменти звіту. Втім, будь-яких конкретних претензій «господарники» озвучити так і не змогли. Водночас на пропозицію головуючого присутні не погодилися розповісти учасникам з’їзду про виконану роботу. Зокрема, керівник Одеського апеляційного господарського суду Валерій Балух поцікавився в П.Пилипчука: чи потрібно РСУ звітувати на з’їзді згідно з новим законом? При цьому одеський законник не повірив П.Пилипчуку на слово і попросив процитувати закон.
Це зробив заступник голови ради Василь Гуменюк. Він послався на п.1 ч.2 ст.123 закону «Про судоустрій і статус суддів», у якому чітко зазначено: з’їзд заслуховує звіти РСУ та рад суддів про виконання завдань органів суддів¬ського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів. Утім, навіть закон не зміг переконати більшість наявних у залі членів ради.

Без альтернативи

Свій вихід із ситуації, що склалася, запропонував голова Апеляційного суду м.Києва Антон Чернушенко. Спершу він заявив, що йому прикро за колег, які не з’явилися, оскільки на останнє засідання РСУ треба було б прийти. Керманич обителі Феміди зауважив, що закон не передбачає, аби доповідь голови РСУ була обов’язково затверджена її членами. За його словами, просто так склалося. Тому він порадив П.Пилипчуку виступити на з’їзді як очільнику органу суддівського самоврядування.
Побіжно А.Чернушенко озвучив і інший варіант. На його переконання, схвалити текст звіту могла б президія РСУ, якщо, звісно, буде кворум. Щоправда, і цей варіант не задовольнив «господарників». В.Балух виступив категорично проти. «Це не компетенція президії — затверджувати доповідь на з’їзд», — наголосив він. І порадив П.Пилипчуку виступити на засіданні найвищого органу суддів¬ського самоврядування, заявивши при цьому, що все озвучене — особиста думка.
Солідарним з одеситом був і заступник голови Вищого господарського суду Віктор Москаленко. Він також забракував текст за¬пропонованого звіту, за¬явивши, що документ не може бути схвалений членами РСУ. При цьому складалося враження, що представники господарської юрисдикції були налаштовані критикувати навіть ще не озвучену альтернативу. Втім, їхнє блокування будь-яких намагань керівництва ради все ж розпочати роботу не було підтримано ніким із присутніх.
Ті, хто все ж не хотів піти, як кажуть, по-англійськи, пропонували провести засідання через кілька годин, аби можна було зібрати більшість. Зазначимо: щоб розпочати роботу РСУ, за¬бракло 6 осіб (кворум становить 39 суддів). Щоправда, і пропозиція виявилася марною, позаяк «господарники» навіть за наявності більшості своїх колег відмовилися б затвердити звіт.
Відтак П.Пилипчук, стомившись шукати компроміс, заявив, що буде презентувати плоди дво¬річної роботи очолюваного ним органу від свого імені. На цій мінорній ноті завершилося, так і не розпочавшись, останнє засідання «широкоформатної» РСУ. Що ж, залишається тільки сподіватися, що 11-ом новообраним членам ради порозумітися буде легше, ніж 77-ми їхнім попередникам.

Ольга КИРИЄНКО