Закон і Бізнес


Рада регіональної толерантності

РСЗС проводитиме регулярну ротацію, щоб не образити жодну область


Суддівське самоврядування, №37 (972) 11.09—17.09.2010
3303

Перша, можна сказати, історична конференція представників загальних судів порушила ряд питань, які не прописані в законі «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, делегати спробували вирішити, яким чином 11 місць у Раді суддів загальних судів розподілити між 27 регіонами держави. Незважаючи на те що до РСЗС увійшов тільки один киянин, територіальна проблема залишилася не розв’язаною.


Судді пропонують, щоб кожна наступна конференція проводила в раді ротацію. Щоправда, питання про те, скільки членів РСЗС будуть змушені щорічно йти з органу самоврядування, поки що залишається відкритим. І вирішить його, швидше за все, вже наступна конференція.

Під куполом суду

Приміщення Апеляційного суду м.Києва було запропоноване на конференціях господарських та адміністративних судів для проведення Х, позачергового, з’їзду суддів. Тому конференція представників загальної юрисдикції стала своєрідною репетицією «події року» в житті третьої гілки влади.
Можна вважати, що будівля на Солом’янській площі з честю витримала своєрідний іспит. Звісно, не обійшлось і без деяких огріхів (як-то випадково ввімкнена музика під час конференції), але будемо сподіватися, що вони більше не повторяться. Врешті-решт апарат апеляційного суду лише вчиться проводити подібні заходи.
Навряд чи до приміщення суду можуть бути якісь претензії — недаремно ж цього року його творці отримали державну премію в галузі будівництва. Власне, зводити суддівський хмарочос почали ще за радянських часів і планували відкрити в будівлі обчислювальний центр Міністерства водного господарства УРСР. У 1990-х роках будів¬ництво завмерло, і лише на початку 2000-х довгобуд передали Апеляційному суду м.Києва.
Споруду можна умовно поділити на дві частини: у 28-поверховій «свічці» розміщуються кабінети і зали для розгляду справ, а окре¬мо — конференц-зал. «Місце зустрічей» зведено у вигляді амфітеатру, який покриває високий купол. Порівняно з конференц-залом Кловського палацу він виглядає менш помпезно, не вражає фресками і художньою ліпниною, водночас є модерним і зручнішим для роботи. Завдяки ярусному розміщенню місць усі делегати бачать добре президію, а президія — делегатів, достатня кількість колонок забезпечує якісний звук, навряд хоч у когось виникали нарікання щодо зручності крісел.
Отож, можна не сумніватися, що з вибором місця ініціатори позачергового з’їзду не помилися. Проблеми можуть виникнути хіба що з розміщенням запрошених гостей. Президія розрахована тільки на 5 чоловік, і орга¬нізаторам доведеться або додати стільців, або вирішити, хто з «віпів» найголовніший, а кому і крісла в залі вистачить. За попередньою ж інформацією, відвідати засідання має намір Президент, а це автоматично означає наплив інших високопосадовців.

Не знайшли собі місця

Почалася конференція з виступу господаря — голови Апеляційного суду м.Києва Антона Чернушенка. Він відзначив, що судова реформа крокує по країні і представники третьої гілки влади мають бути не спостерігачами, а активними учасниками її ходи. Із цього боку слід розглядати і проведення конференції.
Своє привітання її учасникам надіслав і київський міський голова Леонід Черновецький. «Цей день, без перебільшення, стане історичним у розвитку українського правосуддя. Судова реформа, яка стартувала місяць тому, визначила напрям розбудови вітчизняної судової системи, і тепер саме від ваших рішень залежить доля подальших перетворень», — ідеться в привітанні. Також мер столиці висловив переконання, що до новообраної Ради суддів загальних судів увійдуть високоморальні фахівці. Вони мають вирішити проблеми, з якими все ще стикається третя гілка влади. «Адже незахищений суддя — це незахищені права кожної окремої людини», — наголосив Л.Черновецький.
Головуючий на засіданні, керманич Апеляційного суду Івано-Франківської області Павло Гвоздик, повідомив, що на конференцію завітали Голова Верховного Суду Василь Онопенко, очільник ще пов¬новажної Ради Суддів України Петро Пилипчук, заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов, заступник голови Вищої ради юстиції Лідія Ізовітова, голова ДСАУ Іван Балаклицький. Напевно, зважаючи на незначну кількість місць у президії і такий чисельний склад високих гостей, П.Гвоздик вирішив не запрошувати нікого з них сісти поруч. У свою чергу вони скористалися можливістю вийти непомітно і вже на середину засідання майже нікого з них у залі не залишилося.

Рада майже готова

Після протокольної частини конференція пере¬йшла до робочих питань. Спершу слід було обрати президію, лічильну і мандатну комісії. Звісно, узго¬джені наперед претенденти були підтримані одноголосно. Лише одного разу виникла заминка, коли суддя, яка мала назвати претендентів до складу лічильної комісії, запропонувала обрати їх до мандатної. Проте швидко зрозуміла помилку і взяла свої слова назад.
Так само без особливих ускладнень одноголосно було обрано і Раду суддів загальних судів. До неї потрапили 7 представників апеляційних судів: від Одещини — Анатолій Бабій, Донеччини — Валентина Висоцька, Дніпропетровщини — Микола Волошин, Київщину представлятиме Віктор Габріель, Івано-Франківщину — П.Гвоздик, Рівненщину — Юрій Мельник, Запорізьку область — Олександр Симонець.
Також до новоствореної ради увійшли 4 представники місцевих судів: Олена Запорожченко — від Луганщини, Надія Масалигіна — Криму, Юрій Фурик — Хмельниччини і Олександр Пазюк — Волинщини. Слід відзначити, що останній працює в м.Рожищі, таким чином, це єдиний суддя в РСЗС із райцентру.
Потрібно сказати, що представництво в РСЗС стало значно різноманітнішим у територіальному плані, ніж нещодавно обрані ради суддів спеціалізованих судів. Конференції «господарників» і «адміністративників» делегували до своїх рад представників вищих судів (причому в обох випадках саме останні зайняли всі керівні посади — голів, заступників і секретарів цих рад). Зважаючи ж на тимчасову відсутність Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, конференція не мала змоги зробити те саме, а може, і не схотіла наслідувати приклад колег.
Відразу після обрання ради було оголошено 15-хвилинну перерву. З одного боку, мандатна комісія мала перерахувати всіх делегатів, а з другого — РСЗС вирішила провести коротке засідання. За його підсумками стало відомо, що головою новоствореної ради обрано П.Гвоздика, його заступником — О.Симонця, а секретарем — О.Запорожченко.
Стосовно легітимності новообраного голови відразу виникли сумніви, адже він дотепер очолює Апеляційний суд Івано-Франківської області, а отже, не може перебувати в раді. Однак П.Гвоздик заявив, що подає у відставку з адміністративної посади. Щоправда, через кілька днів, на своєму засіданні 6 вересня, ВРЮ не відпустила його «на волю» (про причини такого рішення читайте на стор.6).
Також конференція ви¬значилася зі своїми делегатами на Х з’їзд суддів і представниками в оргко¬мітеті, який цей захід має підготувати.

11 на 27 не ділиться

Одним з найскладніших питань, які довелося роз¬глянути на конференції, було затвердження Положення про Раду суддів загальних судів. Ні «господарники», ні «адміністративники» цього питання ще не розглядали, а тому загальні суди першими винесли його на обговорення.
«На жаль, для розробки положень у нас не було достатньо часу, але ми мали значний досвід суддівського самоврядування, яке існує з часу створення незалежної України», — за¬значив один з авторів проекту, голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко.
Одним з головних питань, які намагалися вирішити автори положення, було обрання членів РСЗС. Адже в країні налічується 27 адміністративно-територіальних одиниць, і було б логічно, вважають судді, якби кожна з них мала своє місце в раді. А за законом їх лише 11.
«Кожен з нас розуміє, що неможливо представити в раді кожну область. Яким чином тоді гарантувати представництво всіх регіонів і в той же час не порушити норми законодавства?» — поставив питання В.Городовенко.
Як один з компромісів робочою групою було за¬пропоновано принцип ротації — періодичної зміни складу РСЗС. Власне, автори проекту розглядали ще один варіант — поділити державу на 11 умовних територій, кожна з яких матиме свою людину. Однак від цієї ідеї відмовилися.
Те, що ротація має відбуватися, ні в кого не викликало сумнівів, але проблема її здійснення так і залишилася невирішеною. За однією з пропозицій, кожна наступна конференція (а вони відбуватимуться щорічно) мала б змінювати третину членів ради. Таким чином кожні 3 роки з’являлася б повністю оновлена РСЗС.
Однак було вирішено поки що віддати це питання на доопрацювання новоствореній раді, а остаточно вирішити його має вже наступна конференція.

Як обрати голову?

Ще один камінь спотикання — порядок призначення суддів на адмінпосади. Закон передбачає принцип обрання голів, але не прописує, хто має ініціювати питання. Оскільки попередній закон передбачав використовувати для обрання голови місцевого суду пропозицію керівника апеляційного, такий механізм і планували прописати в положенні, розповів В.Городовенко. Також, поді¬лився думками розробник положення, була ідея, щоб і члени ради, і збори відповідного суду мали можливість ініціювати призначення.
Проте, оскільки ВРЮ призначає суддів на адмінпосади, необхідно враховувати її думку в цьому питанні, вирішили на конференції. Згаданий конституційний орган має най¬ближчим часом підготувати проект щодо призначення, і судді вирішили дочекатися його.
Щоправда, деякі делегати наполягали на визначенні механізмів конференцією. Судді зазначали, що члени РСЗС не можуть володіти інформацією про стан справ у кожній обителі Феміди, а тому передусім слід прислухатися до думок колективів. Та більшість делегатів вирішили проголосувати за запропонований проект. Проти виступило тільки п’ятеро делегатів, стільки ж утрималось. Таким чином, порядок призначення на адмінпосади також буде прийнято в майбутньому.

Мільярдна необхідність

Як завжди, на суддівських заходах не вдалось оминути питання фінансування третьої гілки влади. Голова ДСАУ розповів, що через кризу фінансування у 2009 році проводилося в аварійному режимі. Оскільки виділення коштів здійснювалося неритмічно, апарату ДСАУ важко було їх розподіляти.
Незважаючи на те що ДСАУ готувала і подавала свої пропозиції стосовно змін до бюджету, 2009 рік було закінчено з недофінансуванням на майже 80 млн грн. Не краща ситуація і в цьому році. «Кошторис у деяких частинах був сформований за межами логіки. Зокрема, не були закладені видатки для погашення кредиторської заборгованості позаминулих років. І коли на узго¬джувальних нарадах я запитую, як це може бути, — відповідь одна: в казні немає грошей», — поскаржився І.Балаклицький.
Також ДСАУ намагається вирішити проблему оплати комунальних послуг. Тарифи зросли, а необхідне фінансування не надходить. Вихід один — унести зміни до бюджету. На сьогодні всі необхідні розрахунки подані Уряду й опрацьовуються в Мінфіні. Тому можна сподіватися на позитивне вирішення питання.
Певні труднощі виникають і з формування кошторису на наступний рік. Створення бюджету має кілька етапів. На першому, коли формується його проект, кожному міністерству і розпоряднику коштів доводиться визначати граничні видатки для формування бюджету. Мінфін затвердив перші граничні видатки в межах 2 млрд грн. Оскільки ж, за судовою реформою, змінюється система нарахування заро¬бітної плати, лише на ці цілі треба виділити близько 1,3 млрд грн.
Для ведення судового реєстру, запровадження автоматичного розподілу справ у адмінсудах, доступу до рішень необхідно продовжувати комп’ютеризацію, а це також потребує додаткових грошей. Тому загалом на третю гілку влади потрібно близько 5 млрд грн.

Конституційний відбір

Скликаючи позачерговий з’їзд, «господарники» й «адміністративники» внесли до його порядку денного питання відставки суддів КС Івана Домбровського, Анатолія Дідківського та Ярослави Мачужак. Ще один висуванець з’їзду суддів, В’ячеслав Джунь, подав у відставку добровільно.
П.Гвоздик звернув увагу на необхідність «підготуватися» до розгляду цього питання і визначитись із претендентами в крісла на вул. Жилянській. Одразу було запропоновано кілька кандидатур: Михайло Запорожець з Апеля¬ційного суду Луганської області, Михайло Гультай із Апеляційного суду Хар¬ківської області й А.Чернушенко.
Однак делегати звернули увагу на той факт, що судді КС усе ще виконують повноваження і не відомо, чи підтримає з’їзд їх звільнення. А тому обговорення цього питання недоречне. Також закликав не поспішати запропонований як кандидат у КС А.Чернушенко. За його словами, він ніколи не був конституціоналістом, а тому не може працювати на вул. Жилянській. Голова Апеляційного суду м.Києва переконаний, що місце в КС має зайняти людина, яка займається науковою діяльністю. А тому варто добре подумати, кого призначати. Врешті-решт конференція вирішила відкласти розгляд цього питання. Своє слово у формуванні КС 16 вересня скаже вже з’їзд.

За кулісами форуму

Того ж дня, після завершення конференції, своє перше засідання провів організаційний комітет Х з’їзду суддів. Представники трьох видів юрисдикції обрали по 3 представники, які мали узгодити всі деталі майбутнього заходу.
Вирішувати організаційні питання планувалося без преси. Однак, коли журналісти кількох видань звернулися до А.Чернушенка з проханням дозволити їм бути присутніми на обговоренні, той пішов назустріч. Він зізнався, що планував провести засідання в робочому кабінеті, але, щоб розмістити представників мас-медіа, вирішив перенести його до одного з конференц-залів у хмарочосі.
Спершу оргкомітет визначився зі своїм головою, ним став керманич ради суддів «господарників» Олександр Удовиченко. Він же відкриватиме з’їзд. Організатори засідання обговорили необхідність створення емблеми, а також виготовлення запрошень для делегатів. Цілком можливо, що на них стоятиме спеціальна печатка оргкомі¬тету. Звісно, якщо будуть вирішені всі формальності та вдасться отримати дозвіл на її виготовлення.
Також було наголошено на забезпеченні з’їзду хоча б трьома радіомікрофонами, які даватимуть для виступів у залі. Крім цього, планується полегшити спілкування суддів, виготовивши для кожного делегата бейджик.
Таким чином, підготовку до з’їзду майже завершено. Незначні корективи в його програму можуть внести конференції господарських і загальних судів, які зробили перерви у своїй роботі до 15 вересня. Так само своє слово ще може сказати Рада суддів України, яка проведе власне заключне засідання також у переддень з’їзду. Хоча якихось пертурбацій навряд чи вже можна очікувати.

Олексій ПИСАРЕВ

Пряма мова

Віктор ГОРОДОВЕНКО, голова Апеляційного суду Запорізької області:
— Оскільки в нас 27 адмі¬ністративних одиниць, то було б правильно, якби вони були представлені хоча б одним членом РСЗС. Але відповідно до закону в нас 11 членів, фактично представництво одного судді від трьох областей. Тому ми маємо запропонувати принцип справедливості в цьому питані. За такий принцип висловлювалися всі, хто до мене телефонував, з ким я спілкувався. Тоді суддівське самоврядування дійсно буде самоврядуванням.