Надії з оглядом на піар

Непопулярні у громадян рішення коаліція відкладе у післявиборну шухляду

З настанням осені Верховна Рада повернулася до виконання законодавчих обов’язків. Обзавестися за літо новими звичками парламентарі не встигли: працювати почали з блокування трибуни і колотнечі. І все — з думкою про народ. Чи про вибори?

Доленосні закони

Народні обранці повернулися з «ка¬нікул». Почався новий, осінньо-зимовий, політсезон. Причин стежити за діяль¬ністю ВР найближчим часом буде чимало. Інтерес викликають склад коаліції, взаємини влади й опозиціонерів, доля Конституції, можливі кадрові перестановки в Уряді, а також прямі обов’язки нардепів — ухвалення законів, яке може проходити далеко не безболісно.
З відкриттям 7-го сезону роботи ВР VI скликання парламентарів чекає напружена робота. Причому напруженість пояснюється не тільки масштабами потенційних трудових звершень.
За час сесії передбачається розглянути понад 800 законопроектів і проектів постанов. За кілька місяців депутати планують не тільки розібратися з вічними питаннями на зразок законів про культуру, мови або референдум, а й підкріпити нормативними актами президентсько-урядове прагнення реформ.
Керівництво країни дружно ділилося з парламентарями своїми надіями. «Я готовий зробити все для того, щоб Верховна Рада ухвалила доленосні для країни рішення», — гарантував депутатському корпусу під¬тримку Віктор Янукович. «Я сподіваюся на плідну співпрацю з парламентом», — оптимістично за¬явив Микола Азаров.
Проте з першого ж дня 7-ї сесії на шляху обіцяних реформ виникли деякі труднощі.

Тарифні списи

У світлі ключових подій літнього міжсезоння можна було припустити, що першими питаннями, які занепокоять Верховну Раду, стануть Податковий кодекс і проблемні домов¬леності з МВФ. Оновлений кодекс, здавалося б, чекають у Раді з розпростертими обіймами: червневу постанову про прийняття за основу попереднього законопроекту, що викликав стільки нарікань, скасовано, і тепер парламентарі готові вже 23 вересня розглянути нову версію документа. Звичайно, якщо Кабмін устигне подати його в строк.
У БЮТ уже пообіцяли «ненормальний» кодекс ігнорувати, та й у комуністичному крилі більшості впевненості немає. Припустити причину такого стану справ нескладно: до виборів до місцевих органів влади залишилося менше двох місяців, а ПК тією чи іншою мірою зачіпає інтереси всіх виборців. Хоча не виключено, що більша частина списів, призначених для демонстрації турботи про народне благо, буде зламана на іншому фронті — мова йде про тарифи й пенсійний вік.
Орієнтири співпраці влади з МВФ можуть ще довго підживлювати полі¬тичне протистояння. Зобов’язання збільшити ціни на газ (як наслідок — й інші комунальні тарифи), підняти «планку» віку виходу на пенсію для жінок, судячи за своєрідністю і, головне, різноманітністю заяв видних «регіоналів», сама влада розцінює як потенційний удар по її рейтингу. Тим більше що перед виборами охочі підштовхнути падаючого готові шикуватися в чергу.
З різкою критикою ініціативи виступають не тільки опозиціонери (у бютівців ввійшло у звичку говорити, що Юлія Тимошенко обіцяла те саме, але героїчно не виконувала, а ось про безславний кінець попередньої програми співпраці вони вважають за краще не згадувати), а й комуністи — соратники правлячої партії.
7 вересня, після короткочасної блокади трибуни і сутички депутатів від БЮТ і ПР, парламентарі вирішили дати опозиції, прихильники котрої, як і було обі¬цяно, мітингували під бу¬дівлею ВР, карт-бланш, точніше якусь його подобу: до порядку першого ж пленарного дня було внесено голосування щодо мораторію на підняття тарифів, а розгляд трьох інших питань спотикання (про пенсійний вік, рішення Стокгольмського арбітражу і податкові канікули для малого і середнього бізнесу) перенесли на наступний день. Результат такої щедрості можна було спрогнозувати: жоден документ (зокрема й від КПУ), що забороняє підвищувати тарифи, не отримав потрібної кількості голосів.
БЮТ заблокував трибуну, нехай навіть роботі це поки не дуже завадило, і пообіцяв боротися далі.

«Навколовиборна» лояльність

Видно, «перетягування каната» виборчих переваг у стінах ВР кількома днями не обмежиться. Більш того, перші півтора-два місяці законодавчої діяльності через наближення виборів обіцяють бути особливо цікавими.
Попри те що коаліція має у своєму розпорядженні достатню кількість голосів, аби ухвалювати будь-які рішення, крім хіба що конституційних, бажання зберегти гарну міну при поганій грі суттєво обмежує можливості її представників. Тому варто припустити, що велику частину потенційно проблемних рішень «більшовики» вважатимуть за краще відкласти в післявиборну шухляду. А потім уже з новими силами (або зализуючи рани — все в руках народу) влада зможе працювати над менш популярними змінами.
Проблемні домовленості з МВФ і недостатня турбота про інтереси платників податків погіршують стартові позиції влади і при цьому є справжнім подарунком долі для опозиції. Через це можна припустити, що без різкого підкреслення поділу по лінії «ми — не вони, вони — не ми» новий політичний сезон точно не обійдеться.
З одного боку, керівництво країни, швидше за все, стане дотримуватися курсу «не ми такі, життя таке», тобто прагнутиме перекласти відповідальність за всі неприємні нововведення на злочинні дії або бездіяльність попередньої влади (і практика кримінального переслідування минулих функціонерів у таку схему вписується якомога краще). З другого — різномаста українська опозиція (а в її ряди бажають влитися не тільки умовно провладні «молоді» полі¬т¬сили, а й комуністи, завжди готові встати на боротьбу з будь-яким олігархічним режимом) націлена використовувати вимушені промахи господарів країни. І всі сторони, судячи з усього, не схильні недооці¬нювати значущість прийдешніх виборів, які можуть стати черговим етапом у побудові непорушної вертикалі влади, замкнутої на главі держави.
Майбутні вибори можуть стати причиною не тільки вибору більш нейтральних законопроектів або справити вплив на риторику учасників перегонів. Їх дія може стосуватися багатьох аспектів політичного життя. Наприклад, специфіка навіть відредагованого тематичного законодавства сприятиме активізації «пар¬тієбудівельних» робіт, особливо в тих випадках, коли мова йде про лояльність місцевих еліт до правлячої партії або спроби екстрено «переформатувати» попередні блоки, щоб задовольнити потреби головних партій.
Теоретично, постраждати за вибори може і склад Уряду: комуністи продовжують лобіювати відставку Сергія Тігіпка, а Леонід Грач замахнувся на Кабмін у цілому. Підстави для подібних рішень цілком відповідають моменту — українську економіку терміново потрібно рятувати від задушення.
Проте навіть якщо відвернутися від імовірної піарної складової моменту, не варто забувати про те, що «навколовиборна» лояльність партій-сателітів теж повинна адекватно оплачуватися. Малоймовірно, що неодмінно міністерськими постами, але все-таки...

Неспокійна осінь

Утім, можливість перестановок влада і не заперечує, правда, посилається на необхідність віддати по заслузі. Тим часом у пресі раз у раз з’являються списки потенційних «смертників», а експерти говорять як мінімум про «косметичний ремонт» у Кабміні, як максимум — про можливу відставку Уряду після голосування 31 жовтня й ухвалення всіх необ¬хідних законів — у повній відповідності з принципом «Мавр зробив свою справу...».
Якщо антиурядова «дія¬льність» нових виборів — питання все ще гіпотетичне, то їх прокоаліційну дію можна констатувати вже нині. В усякому разі саме формуванням паралельної структури представництв ВО «Батьківщина» на місцях у БЮТ пояснили виключення з фракції трьох нардепів, включаючи Богдана Губського. Ви¬гнанець, за його словами, поки вступати в більшість не збирається (що інші проштрафлені — Іван Денькович і Арнольд Радовець — уже члени коаліції), та й координатори від ПР у своїй зацікавленості в розширенні лав поки зізнаватися не поспішають. Та все ж подальший відплив «меншовиків» (навіть якщо він проходить у рамках кампанії з чистки рядів) укупі з бажанням нардепів, котрі раніше долучилися до коаліції, об’єднуватися на міжфракційних підставах може мати далекосяжні наслідки.
Головна подія відкритого політсезону — внесення змін до Основного Закону. Залежно від того, яким буде очікуваний вердикт Конституційного Суду.
Після тих успіхів, які Президент і його партія демонструють на ниві побудови єдиної владної системи, можна було б припустити, що на горизонті рано чи пізно замаячить політичне затишшя. Але поки говорити про це рано. Підготовка до виборів на місцях... Внутрішньо¬фракційні проблеми... Показово відцентрові тенденції, як у коаліційному, так і в опозиційному таборах, кожен з яких далекий від справжньої єдності. Перестановки в Кабміні... Ухвалення потенційно спірних або неприємних для більшості виборців законів. Можливе перелицьовування Основного Закону.
Осінь-2010 буде насичена подіями. Спокій по¬літикуму тільки сниться.

Ксенія СОКУЛЬСЬКА, «Подробиці»

Опитування «З&Б»

Які рішення ВР стануть доленосними на цій сесії?

Діти — до школи, а народні обранці — до парламенту. Якщо першим доведеться гризти граніт науки, то останнім — розбирати купу законодавчого каміння, аби відшукати в ній дорогоцінне. На це мешканців будівлі під куполом націлив Президент, закликавши ухвалити «доленосні рішення». Та чи буде робота законотворців ювелірною, покаже час. А поки що наше видання вирішило поцікавитися в парламентарів: які ж рішення Верховної Ради стануть доленосними на цій сесії?

Юрій КАРМАЗІН, фракція блоку «НУНС»:
— Я дуже сумніваюся щодо долі рішень, оскільки поки вони доленосні в лапках. Зокрема, нещодавно парламент ухвалив рішення про ліквідацію органів місцевого самоврядування в столиці й узурпування влади. І ще в майбутньому влада планує змінити Конституцію, що, на мою думку, суперечить здоровому глузду. Оце такі «доленосні» рішення!

Михайло ЧЕЧЕТОВ, фракція ПР:
— По-перше, це податковий кодекс. А по-друге, це бюджет на наступний рік, який має стати бюджетом еконо¬мічного зростання. Оце два ключових рішення.

Сергій ВЛАСЕНКО, фракція БЮТ:
— Судячи з того, як почалася робота парламенту, складно прогнозувати, чим депутати займатимуться на нинішній сесії, оскільки дуже часто влада вносить законопроект «сьогодні на сьогодні». Наразі немає навіть ознак планової роботи. Втім, з проанонсованих речей можемо говорити про внесення змін до Конституції.

Леонід ГРАЧ, фракція КПУ:
— На теперішній сесії не буде практично жодних доленосних рішень, крім одного: повернення до Конституції 2004 року. По суті, вже нині почалися шантаж і тиск з боку президентської команди стосовного того, що вони зберуть конституційне зібрання. Всі інші доленосні рішення не можуть бути на цій сесії в апріорі.

Дмитро ШПЕНОВ, фракція ПР:
— На мою думку, найважливіший закон — Податковий кодекс. А ось процедура внесення змін до Конституції дуже складна і тривала, тому такі кроки не стануть доленосними, а швидше — резонансними.

Валерій БАРАНОВ, фракція БЛ:
— Тепер у парламенті взагалі немає ніяких системних дій. Ми можемо розглянути за день 20 законів, однак жоден з них не можна назвати доленосним. Ми розглядаємо що завгодно, крім першочергових законів. Тому програма реформ є, а ось інструментів для її реалізації не існує.

Записала Ольга КИРИЄНКО