Закон і Бізнес


Звернення безпосередньо

ВСС самостійно проситиме КС розтлумачити спірні статті


№41 (1028) 08.10—14.10.2011
АНІ ГАЛУК
14089

Відбулося друге засідання пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, під час якого законники не тільки обговорили проекти рішень, а й прийняли дві постанови. Крім того, ВСС вирішив звернутися до Конституційного Суду по тлумачення низки спірних статей.


Підтримка в цілому

 Перше засідання пленуму ВСС відбулося 24 червня. Тоді законники зосередилися переважно на організаційних питаннях. Через три місяці (30 вересня) пленум зібрався на чергову зустріч, яку присвятив розгляду і затвердженню постанов.

Так, у першому читанні представники ВСС обговорили проект постанови про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження. «Надання роз’яснення такої практики — наш давній борг перед судами першої та апеляційної інстанцій. Говорячи про наш борг, я маю на увазі й Верховний Суд, який, на жаль, через певні об’єктивні обставини не зміг надати відповідні роз’яснення», — зазначив Дмитро Луспеник. Він поінформував, що проект постанови має усунути непорозуміння та неоднозначне тлумачення норм Цивільного процесуального кодексу про наказне провадження. За словами Д.Луспеника, останнім часом лунають пропозиції про виключення з ЦПК положень про наказне провадження, мовляв, цим самим суд виконує невластиві йому функції. «Тобто розглядає справи, де фактично відсутній спір, а є лише формальне підтвердження права кредитора, що може здійснюватися за допомогою іншої процесуальної форми захисту», — пояснив суддя. Проте він категорично не погоджується із цією тезою, оскільки вважає, що способи захисту порушених, невизнаних прав суб’єктів права потрібно розширювати, а не звужувати. «Судовий захист завжди вирізнявся чіткою та визначеною процесуальною формою і завжди був ефективнішим», — переконував Д.Луспеник. Він поінформував, що в проекті постанови, зокрема, роз’яснено, коли до наказного провадження можуть бути застосовані загальні положення цивільного процесуального законодавства. На переконання ініціаторів документа, в результаті прийняття постанови суди зможуть повною мірою реалізувати демократичний потенціал, закладений в ЦПК. У підсумку пленум підтримав проект у першому читанні й створив робочу групу для його підготовки до другого читання.

Після обговорення проектів у другому читанні пленум ВСС прийняв у цілому дві постанови — «Про судову практику розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» та «Про судову практику застосування статей 353—360 Цивільного процесуального кодексу».

 У пошуках однозначності

 Крім того, пленум ВСС постановив звернутися до КС із проханням розтлумачити положення стст.97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу та стст.3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства в контексті положень ст.55 Конституції.

Як повідомляв «ЗіБ», представники ВСС спочатку попросили Верховний Суд звернутися до КС. Законники хотіли почути відповіді на низку запитань, зокрема: суд якої юрисдикції (кримінальної чи адміністративної) має розглядати справи про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури (йдеться про неприйняття належного процесуального рішення за заявами чи повідомленнями про злочини)? Як відзначив заступник голови ВСС Станіслав Міщенко, підставою для конституційного подання стала практика неоднозначного застосування положень КПК та КАС судами кримінальної та адміністративної юрисдикції.

На засіданні пленуму ВС, яке відбулося 16 вересня нинішнього року, судді довго сперечалися щодо доцільності такого звернення. Противники переконували, що проблема не в тлумаченні, а законодавчого характеру і КС нічого не роз’яснить. Урешті-решт питань виявилося більше, і до КС вирішили не звертатися.

Але на цьому ідея зі зверненням не згасла. Не отримавши підтримки ВС, С.Міщенко спробував переконати суддів ВСС у необхідності тлумачення. Він закликав колег самостійно звернутися до КС із поданням щодо офіційного роз’яснення спірних статей. На відміну від тривалих дискусій у ВС довкола цього питання, у ВСС швидко досягли консенсусу: підтримати пропозицію і звернутися до КС.