Закон і Бізнес


Нещаслива дюжина

Нардепи провалили 13 варіантів нових правил виборів заради одного


№41 (1028) 08.10—14.10.2011
Лев Семишоцький
2048

Ще напередодні розгляду низки проектів щодо вдосконалення виборчого законодавства стало зрозуміло: шанси бути прийнятим має тільки один. Проте він у порядку денному на 4 жовтня не значився. Президентське бачення нового формату Верховної Ради VII скликання розглядатимуть наступного парламентського тижня — після отримання висновку Венеціанської комісії.


Шлях убік

 Перш ніж братися за вирішальний для своєї долі законопроект, народні обранці розчистили йому шлях, прибравши перепони у вигляді інших законодавчих ініціатив. Загалом до порядку денного 4 жовтня включили все, що було напрацьовано за останні 3 роки — три нові редакції закону «Про вибори народних депутатів» та десяток змін до чинного виборчої процедури. Одну з нових редакцій її автор Ігор Шаров відкликав, решта, перш ніж канути в Лєту, пройшла парламентську процедуру.

Оскільки опозиція усвідомлювала, що шанси на ухвалення її пропозицій зводяться до нуля, час, відведений для доповідей, використовувався не для переконання в перевагах власних напрацювань, а здебільшого для критики опонентів. Причому промовців об’єднувало традиційне невдоволення як «антинародною «мажоритаркою», яка закладена в президентському законопроекті, так і тим, що «більшість зацікавлена у фальсифікації майбутніх виборів».

Серед ідей, які презентували автори, були й пропозиції про проведення парламентських виборів за пропорційною системою в два тури чи з «відкритими» списками, навіть про встановлення граничного вікового цензу для кандидатів. Зрозуміло, що за умови повернення до змішаної системи виборів до ВР вносити зміни до чинного закону не було сенсу. Тож під час голосування лише один з проектів набрав більше сотні голосів.

Причому й ця ініціатива, що належить Юрію Ключковському, містить неоднозначні норми. Згідно з ними частину нардепів мали б обирати за загальнодержавним списком, який не може змінюватись, а частину — за «відкритими» регіональними, що коригуватимуться з урахуванням підтримки виборців. Чим така складна система демократичніша за мажоритарну — важко сказати. Проте за таке нововведення проголосувало майже півтори сотні опозиціонерів. Напевне, вони гадали, що в такий спосіб можна забронювати собі місце в наступному парламенті, навіть не витрачаючи сил на виборчу кампанію.

Представники більшості спокійно поставилися до вправ з ораторської майстерності своїх опонентів. А під завісу назвали всі ініціативи опозиції такими, що не заслуговують на увагу. Тільки один законопроект, на їхню думку, є «справді народним» — той, що буде внесений Президентом. Щоправда, ознайомлення з ним парламентарям доведеться зачекати, адже глава держави має намір спочатку отримати висновок Венеціанської комісії щодо напрацювань робочої групи на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем.

 Доленосні компроміси

 Неважко передбачити, що суттєвих змін президентська ініціатива не зазнає. Хіба що будуть удосконалені окремі процедурні моменти. Правда, напередодні Віктор Янукович пообіцяв представникам парламентських фракцій, що ті матимуть змогу попрацювати з текстом документа і вже після цього узгоджений варіант самі внесуть на розгляд ВР.

Спікер Володимир Литвин також запевнив колег, що буде здійснюватися пошук компромісів. Як це реалізувати, якщо, за словами голови ВР, «кожна політична сила… хотіла б отримати преференції або підігнати під себе закон»? Причому для лідера «народників» новий закон матиме, без перебільшення, доленосне значення. Адже, за прогнозами політологів, його політсила має невеликі шанси знову потрапити до парламенту, якщо прохідний бар’єр підвищать до 5%. Тому вже сьогодні В.Литвин намагатиметься якомога вище підняти ціну своєї «золотої акції» в нинішній більшості. Саме цим пояснюється, зокрема, і його активізація в критиці Уряду щодо зневажливого ставлення його членів до парламенту.

Політологи припускають, що «народники» спробують домовитися з «регіоналами» щодо зниження бар’єра до 3%. Проте дуже малоймовірно, що заради спікера знехтують ідеєю укрупнення політичних партій, на яку працює більш висока планка допуску до парламенту.

Від обраної системи залежатиме й обсяг витрат на проведення виборів. А ВР уже невдовзі має ухвалити голов­ний фінансовий документ країни. «Регіонали» запевняють, що докладуть зусиль, аби виборчий закон ухвалити до прийняття держбюджету на 2012 рік. Тобто часу на дискусії та домовленості не так уже й багато…