Закон і Бізнес


Спірний прирізок


№39 (1026) 24.09—30.09.2011
3565

Громадяни, які не мають документів про право на ділянку, якою вони відкрито користуються, можуть клопотати про передання її у власність не раніше ніж 1 січня 2017 року


Верховний Суд України

Іменем України
Ухвала

23 березня 2011 року                         м.Київ                        

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України
у складі:

головуючого — Патрюка М.В.,

суддів: Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., ЛуспеникА Д.Д., Лященко Н.П.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Особи 3 про зобов’язання вчинити певні дії і за зустрічним позовом Особи 3 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання незаконним рішення та визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2008 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 9.06.2010,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У лютому 2008 року Затоківська селищна рада звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач самовільно захопив земельну ділянку площею 0,0447 га в Садівничому кооперативі «Кинаповець» за Адресою 1. Рішенням Затоківської селищної ради від 9.03.2004 №921 Особі 3 було відмовлено в придбанні спірної земельної ділянки й зобов’язано звільнити її та привести межі відповідно до належного йому державного акта на право приватної власності на землю від 2.02.2000. Указане рішення відповідач не виконав, тому селищна рада просила суд зобов’язати його звільнити спірну земельну ділянку.

У червні 2008 року Особа 3 звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що з 1989 року попередньому власнику, Особі 4, належала земельна ділянка №1388а загальною площею 0,0895 га, яка розташована в СК «Кинаповець» за Адресою 1, та в подальшому була передана йому на підставі дозволу виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 30.07.95 №36. У 1999 році він приватизував земельну ділянку №* та отримав на неї державний акт на право власності на землю загальною площею 0,045 га. Зазначав, що частина земельної ділянки №* йому передана не була, однак він більш ніж 15 років добросовісно, відкрито та безперервно користується нею, проте не має документів, які б свідчили про наявність у нього прав на цю земельну ділянку. Ураховуючи, що Затоківська селищна рада відмовила йому в наданні таких документів, уточнивши позовні вимоги, просив визнати незаконними рішення Затоківської селищної ради від 9.03.2004 №921, рішення від 21.10.99 №63 про визнання за ним права власності на неприватизовану частину земельної ділянки №1388а площею 0,0447 га та зобов’язати Затоківську селищну раду внести зміни до державного акта на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2008 в задоволенні позову Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області відмовлено. Зустрічний позов Особи 3 задоволено: визнано незаконними та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 9.03.2004 №921 і рішення Затоківської селищної ради від 21.10.99 №63 у частині відносно Особи 3; визнано за Особою 3 право власності на неприватизовану частину земельної ділянки площею 0,0447 га, яка розташована в СК «Кинаповець» за Адресою 1; зобов’язано Затоківську селищну раду, Білгород-Дністровський міський відділ земельних ресурсів, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» видати Особі 3 державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку площею 0,0895 га, зареєструвавши її в установленому законом порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 9.06.2010 в задоволенні апеляційної скарги заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інте­ресах Затоківської селищної ради відмовлено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Затоківської селищної ради, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ураховуючи положення п.2 розд.ХІІІ «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», справа розглядається за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, чинній до введення в дію закону від 7.07.2010.

Відповідно до вимог ст.324 ЦПК підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову Затоківської селищної ради та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із того, що Особа 3 добросовісно, відкрито й безперервно користується земельною ділянкою №1388а площею 0,085 га, яка розташована в СК «Кинаповець» за Адресою 1, протягом 15 років, здійснював обробку земельної ділянки, надавав корисних властивостей землі, вважаючи таке користування правомірним. Тобто в діях відповідача під час користування спірною земельною ділянкою була добросовісність, що є обов’язковою умовою та юридично значимим фактом, що підлягає доведенню в разі визнання права власності за набувальною давністю.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення місцевого суду без змін і відхиляючи апеляційну скаргу заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах Затоківської селищної ради, дійшов висновку, що доводи скарги висновків суду не спростовують, а рішення є законним і обгрунтованим.

Погодитись із таким висновком судів попередніх інстанцій не можна, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Згідно з ст.214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що з 1989 року земельна ділянка №1388а загальною площею 0,0895 га, яка розташована в СК «Кинаповець» за Адресою 1, знаходилась у користуванні Особи 4. У липні 1995 року ця земельна ділянка була в установленому порядку передана Особі 3, а 2.02.2000 приватизована ним, про що на підставі рішення Затоківської селищної ради від 21.10.2006 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,045 га. Рішенням Затоківської селищної ради від 9.03.2004 Особі 3 відмовлено у придбанні земельної ділянки площею 0,0447 га, прилеглої до земельної ділянки №1388а, та зобов’язано його звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Згідно з ст.13 Конституції земля є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до стст.142—145 Конституції до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 ЗК установлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

На зазначені положення закону суди не звернули уваги та не визначились із тим, чи не перевищили вони своїх повноважень, визнаючи за Особою 3 право власності на землю.

Крім того, відповідно до ст.119 ЗК громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передання її у власність або надання в користування.

Разом з тим за змістом п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК таке право в особи може виникнути не раніше ніж 1.01.2017.

На порушення вимог стст.214, 215 ЦПК суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув; не визначився з характером спірних правовідносин; не врахував, що право Особи 3 на земельну ділянку за давністю користування може виникнути не раніше ніж 1.01.2017, і дійшов передчасного висновку про задоволення його позовних вимог.

Апеляційний суд, на порушення вимог стст.303, 315 ЦПК не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені судові рішення не відповідають вимогам ст.213 ЦПК щодо законності й обгрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.338 ЦПК є підставою для скасування ухвалених судових рішень із переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись стст.336, 338 ЦПК, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду

 

УХВАЛИЛА:

 

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2008 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 9.06.2010 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.