Закон і Бізнес


Оплачуються тільки фахівці


№39 (1026) 24.09—30.09.2011
10522

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених вимог


Верховний Суд України

Іменем України
Ухвала

23 березня 2011 р.                             м.Київ

головуючого — ЯРЕМИ А.Г.,
суддів: БАЛЮКА М.І., ОХРІМЧУК Л.І., РОМАНЮКА Я.М., СЕНІНА Ю.Л.,

 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Особи 7, третя особа — Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «PZU Україна», про відшкодування майнової та моральної шкоди,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У листопаді 2008 року Особа 6 звернувся до суду з позовом до Особи 7 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Зазначав, що 5.06.2008 в м.Рівному сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля фольксваген та автомобіля мазда, який належить Особі 7.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який допустив порушення Правил дорожнього руху, і призвела до технічних пошкоджень автомобіля фольксваген.

Цивільно-правова відповідальність Особи 7 була застрахована ВАТ «Страхова компанія «PZU Україна», тому потерпілий отримав страхову виплату в сумі 10948 грн. 25 коп.

Посилаючись на те, що фактично понесені ним матеріальні витрати перевищують розмір страхового відшкодування, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому була завдана моральна шкода, а також у зв’язку з необхідністю звернення до суду він поніс витрати на правову допомогу, просив стягнути з Особи 7 на його користь 4986 грн. 91 коп. на відшкодування різниці між отриманою ним страховою виплатою та фактично понесеними матеріальними витратами, пов’язаними з ремонтом автомобіля; 5 тис. грн. завданої моральної шкоди; 1750 грн. витрат на правову допомогу, 100 грн. судового збору; 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Шевченківського рай­он­ного суду м.Запоріжжя від 5.03.2009 позовні вимоги Особи 6 задоволено частково. Стягнуто з Особи 7 на його користь 4986 грн. 91 коп. на відшкодування майнової шкоди, 1800 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1750 грн. витрат на правову допомогу, 100 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22.04.2009 рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 5.03.2009 в частині відшкодування майнової шкоди змінено: зменшено розмір стягнутої з Особи 7 на користь Особи 6 майнової шкоди до 2338 грн. 21 коп.; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Особа 7 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 5.06.2008 в м.Рівному трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю належного Особі 6 автомобіля фолькс­ваген та автомобіля мазда, який належить Особі 7.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль фо-лькс­ваген зазнав технічних пошкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19.06.2008 Особу 7 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження від 24.06.2008 майнова шкода, завдана позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля фо­льксваген, становить 14397 грн. 52 коп.

У зв’язку з тим, що цивільно-правова відповідальність Особи 7 була застрахована ВАТ «Страхова компанія «PZU Україна», Особа 6 отримав страхову виплату в сумі 10948 грн. 25 коп.

Відповідно до ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Установивши, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 5.06.2008, Особі 6 заподіяно майнову та моральну шкоду, розмір страхової виплати, виплаченої Особі 6 ВАТ «Страхова компанія «PZU Україна», є недостатнім для відшкодування фактичного розміру шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про покладення на винного в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, Особу 7, обов’язку відшкодувати на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою і компенсації моральної шкоди.

Висновок суду в цій частині є правильним, грунтується на зібраних у справі доказах та відповідає нормам матеріального права, тому в цій частині касаційну скаргу слід відхилити, а рішення апеляційного суду в цій частині залишити без змін.

Разом з тим, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Особи 7 на користь Осо-
би 6 витрат на правову допомогу, судового збору, апеляційний суд виходив із того, що витрати на правову допомогу пов’язані з оплатою допомоги фахівця в галузі права й підтверджені документально та що у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог Особи 6 з Особи 7 на користь позивача слід стягнути судовий збір.

Однак з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів від 27.04.2006 №590 «Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» установлено, що граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Переглядаючи справу та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу, судового збору, апеляційний суд, на порушення стст.303, 316 ЦПК, на зазначені положення закону уваги не звернув; не перевірив, чи є Особа 9 фахівцем у галузі права та чи має вона право за законом на надання правової допомоги; чи надавала Особа 9 правову допомогу Особі 6 як фахівець у галузі права чи брала участь у справі як представник позивача; і, дійшовши обгрунтованого висновку про стягнення з Особи 7 на користь Особи 6 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, не врахував, що рішенням суду першої інстанції позовні вимоги Особи 6 задоволено частково, і всупереч вимогам ч.1 ст.88 ЦПК поклав на Особу 7 обов’язок відшкодувати позивачу судовий збір виходячи з повного розміру позовних вимог.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення з Особи 7 на користь Особи 6 витрат на правову допомогу та судового збору підлягають скасуванню з переданням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч.3 ст.338 ЦПК.

Керуючись стст.336, 338 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду

 

УХВАЛИЛА:

 

Касаційну скаргу Особи 7 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22.04.2009 в частині стягнення з Особи 7 на користь Особи 6 витрат на правову допомогу та судового збору скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 5.03.2009 в частині стягнення з Особи 7 на користь Особи 6 1800 грн. на відшкодування моральної шкоди і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22.04.2009 в частині стягнення з Особи 7 на користь Особи 6 2338 грн. 21 коп. в рахунок компенсації майнової шкоди залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.