Закон і Бізнес


Громадянська самооборона

КС готується до розгляду «народних» скарг


№39 (1026) 24.09—30.09.2011
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
2918

Ідея запровадження конституційної скарги не нова. Про те, що рядові українці повинні мати право безпосередньо звертатися до Конституційного Суду через невдоволення законодавчими нормами говорили і політики, і судді. Однак тільки тепер ініціатива знайшла підтримку на найвищому рівні.


Робота без арбітра

 

За часів президентства Віктора Ющенка майже не припинялася боротьба між різними гілками влади. Шорсткості конституційної реформи і недосконало прописані повноваження різних органів ще більше поглиблювали конфлікт. Як наслідок, основним завданням КС у ці роки було вирішення спорів між главою держави, Кабміном та нардепами.

Проте зі зміною влади змінились і завдання єдиного органу конституційної юрисдикції. Важко уявити, що нинішній Президент і глава Уряду винесуть свої конфлікти на розгляд КС. Тому на вул.Жилянській отримали змогу приділити більше уваги зверненням громадян. За оцінками голови КС Анатолія Головіна, кількість рішень у таких справах зросла в 4 рази.

Водночас домогтися бажаного результату громадянам дуже непросто. Чинне законодавство не передбачає можливості звернення фізичних осіб до КС щодо конституційності законів та інших правових актів. Натомість рядові громадяни мають право на конституційне звернення з питань офіційного тлумачення положень законів та Конституції за умови наявності не­однозначного застосування зазначених положень судами чи іншими органами державної влади.

Є для громадян й інша можливість домогтися скасування «шкідливих», на їхню думку, законодавчих норм. Для цього слід переконати в доцільності конституційного подання тих, хто має на це право, наприклад Президента, омбудсмена або 45 нардепів. Хоча деяким нашим співвітчизникам і вдається досягти мети, але навряд чи хтось назве цей шлях простим.

 

Чекаючи на зміни

 

Гарантувати захист прав може запровадження інституту конституційної скарги, коли будь-який громадянин отримає право звернутися до КС, указавши, що та чи інша норма суперечить Основному Закону. Така можливість є в багатьох країнах світу, зокрема в Польщі та Росії. Очікують на новації й у нас. «Швидше за все, у нас буде конституційна скарга, якщо не в цьому, то в наступному році», — передбачав Андрій Стрижак, залишаючи посаду Голови КС у липні 2010 р. Та поки що його оптимістичний прогноз не справдився.

Щоб підготувати теоретичну базу запровадження конституційної скарги, КС організував міжнародну конференцію «Захист прав людини органами конституційної юстиції: можливості і проблеми індивідуального доступу». Крім представників вітчизняної законодавчої влади, Уряду й судової системи, на захід прибули представники міжнародних організацій і члени відразу 18 конституційних судів світу. «Нинішній форум є найбільш представницьким за весь час існування КС», — повідомив А.Головін.

Відкриваючи засідання, очільник КС зазначив, що до Європейського суду з прав людини надходить чимало заяв від наших співгромадян. Це є свідченням проблем у роботі вітчизняного механізму захисту прав і свобод людини.

«Проблеми, пов’язані із запровадженням в Україні інституту конституційної скарги, досліджували знані науковці, це питання неодноразово було предметом дискусій на міжнародних конференціях і круглих столах. Однак слід констатувати, що питання залишається далеким від остаточного вирішення. Справа в тому, що запровадження цього правового інституту потребує внесення змін до Конституції та законів», — наголосив А.Головін. Крім цього, на його думку, успішна реалізація реформи конституційного правосуддя не можлива без проведення комплексного наукового дослідження.

Підтримує запровадження інституту конституційної скарги і Президент. Хоча відвідати конференцію Вік­тор Янукович не зміг, він направив її учасникам своє вітання. «Судовий захист прав і свобод людини потребує подальшого вдосконалення. Для нашої країни актуальною є проблема розширення можливостей фізичних та юридичних осіб захистити свої права шляхом безпосереднього звернення до органу конституційної юрисдикції», — зазначив глава держави.

Запровадження новацій вважає доцільним і омбудсмен Ніна Карпачова. За її словами, закріплення права кожного на конституційну скаргу є одним з найважливіших важелів дотримання прав і свобод людини.

Зважаючи на підтримку Президента, який ініціював підготовку змін до Конституції, громадяни, швидше за все, отримають таке право. Утім, не слід думати, що цього виявиться достатньо.

Необхідно буде розширити апарат КС, адже знадобиться чимало людей, які опрацьовуватимуть потік листів. По-новому доведеться працювати і суддям, цілком можливо, що скарги розглядатимуть кілька колегій.

Проте захистити свої права громадянам все одно буде дуже непросто. Через юридичні помилки більшість скарг, швидше за все, потраплятимуть до сміттєвого кошика. І виправити цю ситуацію зможуть не законодавчі новації, а правова обізнаність громадян. Тому, незважаючи на плани щодо внесення змін до Конституції, скористатися новими правами українці зможуть ще не скоро.