Закон і Бізнес


Вже минулося

Закрито справу щодо наслідків Чорнобильської катастрофи для Франції


№39 (1026) 24.09—30.09.2011
ТИМОФІЙ ЗАБРОДОВ, Lenta.ru
2936

Справу щодо замовчування наслідків Чорнобильської катастрофи для Франції, відповідачем у якій виступив професор П’єр Пеллерен, закрито через відсутній склад злочину. Позов подали громадяни, котрі стверджували, що вони постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.


Розслідування щодо ймовірного замовчування французькою владою відомостей про те, які наслідки для країни мала аварія на Чорнобильській АЕС, розпочалося в 2001 р. Позов подали 53 людини, які вважали, що їхні хвороби могло спровокувати радіоактивне забруднення. У 2006-му попередньо обвинуватили П.Пеллерена, котрий на момент аварії очолював Центральну службу Франції із захисту від іонізувального випромінювання. Його підозрювали в «замовчуванні фактів, що мало обтяжливі наслідки». П.Пеллерен, котрому на момент обвинувачення було вже 83 роки, став єдиним відповідачем у цій справі. Вини своєї він не визнав.

Радіоактивна хмара, що утворилася після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 р., пройшла над Францією між 30 квітня і 6 травня. Париж на те, що відбувалося, реагував спокійно. Спочатку повідомили, що рівень радіації в країні істотно не перевищений, хоча вже було відомо, що він підвищився в усіх державах, котрі межують із Францією на сході й півдні. П.Пеллерен тоді сказав фразу, яку згодом знали всі французи, про те, що радіація не перетнула кордони Франції.

Тільки 13 травня П.Пеллерен визнав, що в Ельзасі і на південному сході Франції радіація в 400 разів перевищує показники, що були зафіксовані там раніше. Проте він наголосив на тому, що такі показники ще не є небезпечними для людей.

Зволікання з оприлюдненням інформації про рівень забруднення П.Пеллерен пояснив тим, що тоді були свята (1 травня і День перемоги над Німеччиною в Другій світовій вій­ні, який у Європі святкують 8 травня), а також ускладненнями в передаванні даних. 15 травня з продажу у Франції було вилучено ельзаський шпинат, і на цьому крапка.

Уряд на той час обвинуватили в тому, що він приховує правду про масштаби радіаційної загрози. Спостерігачі зазначали, що найменше хвилювання через Чорнобильську катастрофу виявляють ті країни, в яких особливо велику роль відіграє атомна енергетика, — а саме Франція і Бельгія. Виникла така підозра, що лобі атомної галузі прагне у такий спосіб уникнути погіршення репутації цього сектору.

У зволіканні з оприлюдненням відомостей про рівень забруднення П.Пеллерен, мабуть, і винен, проте позивачі не змогли довести головного — зв’язку між захворюванням на рак у Франції й аварією на ЧАЕС.

Закрити «справу Пеллерена» в березні 2011 р. суд просила сама прокуратура, пославшись на брак доказів. Тоді розслідування було заморожене і ось тепер припинене. Тобто до повноцінного судового розгляду справа так і не дійшла. Припускали, що так воно і буде, ще коли розслідування тільки почалося. Позивачі, як повідомляє агентство Франс Пресс, мають намір оскаржити рішення суду.