Закон і Бізнес


У пошуках справжньої свободи

Науковці наголошують на необхідності досягнення суверенітету громадян, а не влади


А.Селіванов переконаний, що у вітчизняному законодавстві про повновладдя народу зазначено, але змістом воно не наповнене.

№36 (1023) 03.09—10.09.2011
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
3146

Напередодні святкування Дня незалежності України в Мін’юсті пройшла науково-практична конференція: «Розвиток Української держави за роки незалежності, перспективні плани та шляхи становлення». Правда, з виступів гостей можна було зробити висновок, що минулі 20 років не виправдали сподівань, які були в 1991 році. Науковці спробували знайти шляхи покращення ситуації.


Ринкові втрати

На скрутну ситуацію, в якій опинилися наші співвітчизники, звернув увагу народний депутат I—IV скликань Верховної Ради Ігор Юхновський, який 24 серпня 1991 року був одним з тих, хто голосував за незалежність України. Він розповів, що наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр. активно розвивалася торгівля. Однак запровадження вільного ринку в нашій державі стало критичним для економіки і благополуччя громадян, переконаний І.Юхновський.

Пошук причин матеріального розшарування суспільства здійснювали вчені. І.Юхновський розповів, що на суперкомп'ютері був змодельований соціальний експеримент. У програму ввели дані про 10 тис. агентів, кожен з яких отримав однаковий обсяг багатств. Під час кожного контакту в цих персонажів відбувався обмін статками. Відповідно до умов експерименту багатство агента могло збільшитися чи зменшитися залежно від того, наскільки вдалу угоду він укладе. При цьому в кожного були однакові шанси як перемогти, так і програти — приблизно як при підкиданні монетки. За деякий час основна маса агентів стала бідною, а практично всі багатства опинились у руках кількох «олігархів». Середнього класу майже не з'явилося.

У ході експерименту було прораховано й інший варіант — коли основна частина агентів перетворювалася на середній клас, а бідних і багатих була незначна кількість. Для цього в умовах обміну встановлювалася вимога, що більше шансів збагатитися при контакті має бідніший.

І.Юхновський переконаний, що до розшарування в суспільстві, яке ми спостерігаємо тепер, призвело саме запровадження вільного ринку. Якби держава контролювала ринок, завдяки чому робітники за свою працю отримували б гідну плату — ситуація могла б бути значно кращою. На щастя, ще не пізно змінити стан справ.

Для кого свобода?

Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов розпочав свій виступ зі слів народного депутата Юрія Ключковського про святкування незалежності держави: «Цей день є приводом для того, щоб задуматися, наскільки здобута державність тендітна і далека від омріяної». Однією з причин такого стану справ А.Селіванов уважає відсутність справжнього суверенітету в громадян. За його словами, науковці виділяють три види суверенітету: державний, національний і народний.

При цьому суверенітет народу є пріоритетним, адже ст.5 Конституції виходить із принципу, що вся влада належить саме йому. Проте, на думку А.Селіванова, це лише ілюзія, адже далі теорії повновладдя народу не йде і не наповнюється змістом, який забезпечував би права людини і охорону цих прав. Тепер же, коли мова заходить про суверенітет, то увага передусім звертається на суверенітет і верховенство влади.

А.Селіванов навів приклад, коли громадяни мають справжній суверенітет і впливають на стан справ у державі. Так, у Швейцарії кожен рік відбувається 40 місцевих і майже 10 національних референдумів. Таким чином воля народу завжди об'єктивується. В Україні ж ініціативним групам практично неможливо винести якесь питання на референдум.

На переконання Ю.Селіванова, змінити ситуацію можуть лише науковці, які мають не тільки розкрити механізми реалізації народного суверенітету, а й роз'яснити владним інституціям необхідність унесення відповідних змін.

На негативні моменти, які проявились у нашій державі впродовж останніх 20 років, звернув увагу й суддя КС у відставці Микола Козюбра. «Можна знайти багато оцінок, чому Україна відбулась як держава, чому не відбулась. І, на жаль, переважають ті моменти, в яких вона не відбулась», — зазначив він. При цьому, на його думку, Україна не відбулась як правова держава.

Водночас, за словами В.Козюбри, вимоги розбудовувати правову державу пронизують усю Конституцію, і, якби вона виконувалася, не могло б бути сумнівів у тому, що Україна дійсно є саме такою. На жаль, якщо порівнювати дійсність із тими положеннями, які закладалися в Основний Закон, то різниця між ними буде колосальною, констатував суддя КС у відставці.

В.Козюбра зізнався, що не заперечує необхідності внесення змін до Конституції, але в той же час сумнівається, що новації дадуть позитивні наслідки. «Серед юристів дуже мало людей, для яких ідеали правової держави та європейські цінності стали внутрішнім переконанням, елементом їх мислення. І дуже мало людей, які могли б свої внутрішні переконання трансформувати в суспільну правосвідомість і нашу правову культуру», — переконаний він.

Очевидно, що для забезпечення змін необхідна поява якісно нового покоління правників. Утім, якщо змін не запроваджувати, то це покоління може так ніколи і не з'явитись.