Втрачені гарантії

Адвокати б’ють тривогу з приводу дедалі частіших порушень їхніх прав

Тема захисту прав адвокатів червоною ниткою проходила через виступи практично всіх «спікерів» першої сесії ІІІ щорічного зимового форуму Асоціації адвокатів України з кримінального права і процесу. Учасники форуму не тільки констатували факти, а й спробували знайти способи вирішення проблеми. Наприклад, дали практичні рекомендації колегам, як відстоювати свої права й мінімізувати ризики їх порушення з боку правоохоронців.

Лист Генпрокурору

Своєрідним камертоном форуму, що задав загальний настрій заходу, стало привітальне слово президента ААУ і голови Вищої ревізійної комісії адвокатури Ольги Дмитрієвої. «Особливість цього зимового форуму в тому, що тут не тільки висловлюватимуть думки доповідачі й учасники з приводу практичного застосування норм нового Кримінального процесуального кодексу України, а й обговорюватимуться недавні актуальні події й порушення гарантій здійснення адвокатської діяльності всіх тих, хто надавав правову допомогу громадянам незалежно від їхніх політичних пристрастей».

Акцент на захисті прав адвокатів зробив і віце-президент ААУ, заступник голови НААУ Валентин Гвоздій. Він нагадав, що при асоціації створений комітет із захисту прав адвокатів, куди останнім часом надходить величезна кількість скарг, і асоціація прагне реагувати на кожне звернення й допомагати колегам.

Широкого резонансу набув випадок з київським адвокатом Ганною Колесник, що обурив, напевно, все професійне співтовариство. У двох офісах, які вона орендувала, був проведений обшук найбрутальнішим чином — із розбитим склом, погромом і силовою «підтримкою» працівників СБУ. При цьому представників ради адвокатів області в приміщення, де проходило «дійство», не допустили. Порушили силовики і ще одне положення ч.2 ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якій мовиться, що суд, слідчий суддя повинні в своєму рішенні зазначити речі, документи, які планується виявити чи вилучити в адвоката під час проведення слідчої дії або застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Незаконно провели обшук і в севастопольського адвоката В.Благовидова. При цьому суд порушив вимоги п.3 ч.1 ст.23 закону, згідно з якими клопотання про проведення слідчих чи оперативно-розшукових дій стосовно адвоката міг подавати тільки прокурор м.Севастополя, Генеральний прокурор або один з його заступників, але аж ніяк не слідчий міліції. Крім того, знову-таки порушуючи ч.2 ст.23, суд не зазначив у своєму рішенні переліку предметів і документів, які передбачалося виявити під час обшуку.

Таких прикладів не два й не три. У листі, з яким голова НААУ Лідія Ізовітова звернулася до Віктора Пшонки, вона назвала 11 випадків порушення прав адвокатів. «…Зараз втручання й перешкоджання адвокатській діяльності (зокрема, з боку слідчих перешкоджання у використанні передбачених КПК заходів захисту і позбавлення права на реалізацію процесуальних повноважень захисника) стали системою», — відзначає у своєму листі Генпрокурору Л.Ізовітова.

Чорний список допоможе?

Ілля Костін, голова комітету із захисту прав адвокатів РА Київської області, заявив на форумі: «Відбулося кілька випадків порушення прав наших колег, мало місце повне нехтування законом про адвокатуру, КПК. Коли ми створювали комітет, навіть не думали, що доведеться воювати, але зараз почалася справжня війна».

Серед інших прикладів він згадав одіозний випадок з адвокатом Віктором Смолієм. (Нагадаємо: в ході оголошення ухвали про обрання запобіжного заходу адвокат накинувся на суддю Шевченківського райсуду м.Києва, нецензурно висловлюючись на його адресу.) І.Костін визнав, що поведінка захисника була негідною, проте висловив обурення методами, які використовували правоохоронці. «На підставі чого затримали? Ні слідчий суддя не приймав такого рішення, ні прокурор нічого не направляв слідчому судді. Його затримали в порядку ст.208 КПК. Запитуємо: «Як же так, це відбулося в п’ятницю, а ви затримали його в понеділок?» Нам відповідають, що протягом 3 днів йому надсилали повістки, а оперативні співробітники за ним стежили, і коли вдалося — тоді й затримали. Це — абсурд! Позиція ради адвокатів полягає в тому, що ми самі покараємо В.Смолія, а так чинити з адвокатом не можна», — заявив І.Костін.

На його думку, одним із способів протидії порушенню прав адвокатів може стати чорний список правоохоронців, які негідно поводилися відносно захисників. РА Київської області вже готує такий перелік. «Кожен повинен знати прізвища цих слідчих. Колись вони будуть вибраковані системою, і куди вони підуть? Тільки не в адвокатуру!» — емоційно висловився І.Костін.

Ще один нестандартний спосіб боротьби з порушеннями прав адвокатів запропонував партнер АТ Averlex Віталій Сердюк. На його думку, у разі явного недотримання гарантій адвокатської діяльності (коли, наприклад, під час обшуку офісу не допускають членів регіональної РА, виносять документи, що стосуються адвокатської таємниці, застосовуються фізична сила і спецзасоби) можна спробувати захистити свої права за допомогою ст.207 КПК. «Це положення допускає затримання звичайним громадянином особи, що скоїла злочин. А подібні дії правоохоронних органів є злочином: тут можна говорити, наприклад, про перевищення службових повноважень чи про зловживання повноваженнями або владою».

Крім того, В.Сердюк дав кілька практичних рекомендацій з приводу того, як мінімізувати ризики порушення прав. Зокрема, він рекомендував завжди мати під рукою контакти регіональних рад адвокатів, залучати до проведення слідчих дій їх представників, забезпечити офіс відеоспостереженням і встановити пропускний режим, провести інформаційно-роз’яснювальну роботу з персоналом, аби той знав, що робити в разі появи «неочікуваних гостей», встановити паролі й кодування на комп’ютери з конфіденційною інформацією, фіксувати порушення, допущені в ході проведення обшуку (зокрема за допомогою аудіо- і відеозаписів і записів у протоколах), а адвокатські запити направляти конкретній посадовій особі з обов’язковим долученням копій свідоцтва й ордера.

Узагальненням проти порушень

Адвокатськими проблемами прониклися навіть присутні на форумі служителі Феміди. Так, суддя судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ Станіслав Кравченко пообіцяв, що запропонує обговорити ситуацію, яка склалася, — порушення прав адвокатів під час проведення обшуків — з колегами і докладе всіх зусиль, щоб це було відображено в узагальненні ВСС, а також щоб з’явилася відповідна постанова пленуму.

Він також детально зупинився на проблемах застосування нового КПК, зокрема, розповів учасникам форуму про особливості розгляду слідчими суддями клопотань сторони захисту. І зробив висновок: на етапі відкриття кримінального провадження і стадії досудового розслідування адвокати не завжди можуть ефективно захищати громадян. Хоча, за словами С.Кравченка, судді зараз орієнтовані на те, що не можна навіть з метою дотримання строків розгляду справ порушувати права громадян, зокрема право на захист. Проте на початковій стадії процесу можливості адвокатів деколи обмежені.

На думку судді, щоб знайти вихід, можна спробувати вплинути на ситуацію за допомогою судової практики. Хоча є певні складнощі: за нормами нового КПК практично жодне судове рішення, яке приймається на даній стадії, не підлягає касаційному оскарженню. На думку С.Кравченка, не потрібно забувати про практику ЄСПЛ, яка є джерелом права України і повинна застосовуватися при виникненні спірних моментів.

«ВСС має, власне, тільки одну можливість впливати на ситуацію — узагальнювати практику судів і висловлювати своє бачення проблеми, зокрема за допомогою постанов пленуму. І хоча на сьогодні ми обмежені в своїх можливостях, ми ведемо велику роботу в цьому напрямі. Наприклад, минулого тижня на нараді суддів кримінальної палати ВСС обговорювалося масштабне узагальнення, яке стосувалося блоку досудового слідства, зокрема питань обрання запобіжних заходів та інших заходів забезпечення. На цьому тижні заплановано нараду з головами апеляційних судів, до неї підготовлено проект узагальнення стосовно забезпечення прав при проведенні обшуків», — відзначив С.Кравченко, але при цьому визнав, що «без законодавчої підтримки» з усіма проблемами, що виникають при застосуванні норм КПК, їм не впоратися.

«У членів профільного парламентського комітету ми знайшли повну підтримку, активізували роботу в цьому напрямі і подали їм свої пропозиції. Пропоную й адвокатам долучитися до вирішення цієї проблеми», — звернувся до захисників суддя.

На питаннях підготовчого судочинства акцентував увагу суддя Подільського райсуду м.Києва Василь Бородій. На його думку, необхідно врегулювати терміни його проведення, особливо якщо мова йде про тримання особи під вартою, чітко викласти позицію, що стосується участі обвинуваченого на цьому етапі. Крім того, він відзначив, що монополія адвоката на участь у кримінальному процесі була не на користь потерпілого, оскільки йому, на відміну від обвинуваченого, не передбачені послуги безоплатного адвоката, а можливостей сплатити послуги професійного захисника у більшості звичайних людей немає. Ось і виходить, що адвокати обвинуваченого в судовому процесі часто «забивають» потерпілого. «Буває, дивишся на якусь бабусю, яка ні законів не знає, ні виступити не може. Звичайно, вона губиться на тлі професійного адвоката», — вважає В.Бородій.

На думку В.Сердюка, з формального боку після набуття чинності новим КПК ситуація для адвокатів значно покращилася, гарантії їхньої діяльності посилилися, а деякі норми ожили. Правда, він уважає, що це відбулося завдяки старанням рад адвокатів і всіх небайдужих до прав захисників.

При цьому, В.Сердюк уважає, що виконується норма про те, що рішення про проведення оперативно-розшукових заходів стосовно адвокатів приймає вузьке коло осіб — Генпрокурор, його заступник, прокурори областей, Криму, Києва і Севастополя. В більшості випадків також правоохоронці повідомляють місцевим РА про проведення обшуку в офісі адвоката, щоправда, як показали недавні події, іноді слідчі ігнорують цю вимогу.

«На жаль, низка норм кодексу поки що не виконуються, — заявив В.Сердюк. — Наприклад, заборона ототожнювати адвоката з його клієнтом. Адвокат як був в очах слідчих органів «пособником бандита», так ним і залишився. Поки тільки на папері існують норми про забезпечення безпеки адвоката під час участі в кримінальному провадженні, а також про захист адвокатської таємниці і заборону на притягнення до кримінальної відповідальності при здійсненні адвокатської діяльності».

Адвокат Олена Павлова, завершуючи сесію, закликала колег самим створювати практику й змінювати свідомість. «Нам з вами — і суддям, і адвокатам — потрібно змінювати мислення, трохи відходити від юридичного пінг-понгу («відповідно до…», «згідно з…» тощо) і мислити більш масштабно і широко, в першу чергу керуючись в наших процесуальних документах принципами верховенства права».