Скелети в шафі кандидатів

Чи стануть суддями порушники Правил дорожнього руху, недисципліновані адвокати та неплатники податків?

Останній день співбесід із претендентами на перше призначення на посади суддів видався напруженим. Справа — не в кількості тих, хто бажає одягти мантію, а в їхньому минулому, в якому Вища кваліфікаційна комісія суддів виявила факти не на користь майбутніх суддів.

Зазвичай ВККС запрошувала до зали засідань по кілька кандидатів, проте 16 грудня претенденти на мантії заходили по одному. До них у комісії назбиралися запитання не лише щодо написаної роботи. Цікавилися члени ВККС, чому кандидати не вказали всіх необхідних даних в анкеті, та перевіряли зазначену інформацію.

У попередніх числах «ЗіБ» уже писали про те, що приховати інформацію про себе охочим стати суддею не вдасться. Бо ж під час перевірки комісія обов’язково з’ясує, про що саме зі своєї минулої діяльності претендент на мантію волів би не повідомляти. Проте така практика, певно, залишилася без уваги декого з тих, хто 9, 19 та 20 вересня складав кваліфікаційний іспит.

Так, в поодиноких анкетах кандидатів не було даних про дисциплінарні стягнення щодо них із попередніх місць роботи. Поза анкетами залишилися в деяких осіб і відомості про притягнення до адміністративної відповідальності: здебільшого за порушення Правил дорожнього руху. Проте ВККС з’ясувала, що є випадки, коли претендент на мантію п’ять разів сідав за кермо в нетверезому стані. «Як же ви збираєтеся бути суддею, коли самі порушуєте закон?» — цікавилися в кандидата члени комісії. Той запевняв, що це було давно і він уже виправився.

Змінити ситуацію на краще обіцяли ще кілька претендентів, які до сьогодні не змогли порозумітися з податковою службою регіону, де проживають. То в декларації не всі відомості вкажуть, то не подадуть її взагалі. Завдання для таких неуважних та недисциплінованих — остаточно це владнати.

Проте це не найзагрозливіші для перспективи отримати суддівську мантію скелети в шафі кандидатів. Розбиратися охочим одягти мантію доведеться не лише з податківцями, а й судами, бо серед претендентів на перше призначення є й ті, хто сам неодноразово був учасником процесу.

Достатня кількість охочих стати суддею — із адвокатської спільноти. Щоправда, в окремих кандидатів і в тій діяльності не все вдавалося легко і безконфліктно: «не сплачені обов’язкові внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, неналежна поведінка в суді» — вибірково озвучували члени комісії матеріали щодо одного з кандидатів. Дехто із захисників, як повідомили у ВККС, дозволяв собі навіть прийти непідготовленим до розгляду справи. Комісія логічно цікавилася, звідки в кандидата бажання працювати в інституції, яку він так не поважає? Риторичне запитання залишилося без відповіді.

ВККС детально збирає необхідну інформацію про кандидатів, перевіряє вказані в анкетах відомості, реагує на звернення та скарги громадян, характеристики з попереднього та нинішнього місць роботи. «Неможливо було працювати в колективі під таким тиском», «Виходячи із ситуації, вирішив піти», «Скаржиться, бо вважає, що краще за всіх знає закони», «Звільнили з політичних мотивів» — такі і багато інших пояснень озвучували кандидати щодо причин їхнього звільнення.

Зрештою встановлений рубіж у 60 балів для включення до резерву на заміщення вакантних посад подолали не всі. З 18 «проблемних» поза «грою» залишилися двоє — один не склав іспиту, а кандидатуру іншого розглянуть пізніше.

Та скільки б балів не отримали кандидати, яке б місце в рейтингу не посіли, минуле, як не крути, «не замалюєш». Пригадується, як під час попереднього добору члени комісії зауважували кандидатам, які мали високі бали за іспит, але не відповідали моральним якостям і оскаржували рішення комісії: «Не так ви починаєте кар’єру судді». То хто із чергового добору все ж таки її розпочне — вирішуватимуть спеціально уповноважені органи — Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада юстиції.