Закон і Бізнес


Захист на мізері

Адвокати вимагають монополії в судах, високих гонорарів і можливостей впливати на слідство


У доповіді Федеральної палати адвокатів РФ, яку очолює Євген Семеняко, йдеться про проблеми, з якими донедавна стикалися й українські адвокати.

№51 (1141) 21.12—27.12.2013
ТЕТЯНА БЕРСЕНЄВА, Право.ру
3227

Російські адвокати наполягають, що конституційне право громадян на кваліфіковану юрдопомогу порушується. На їхню думку, причина цього, зокрема, відсутність монополії на представництво в судах і низькі гонорари захисників за призначенням. Також Федеральна палата адвокатів викрила судовий департамент при Верховному суді РФ в непрозорості витрачання бюджетних коштів і знайшла дивні показники витрат на адвокатів.


Монополія без компромісів

У день 20-річчя основного закону РФ Федеральна палата адвокатів обнародувала доповідь «Конституція Російської Федерації і захист прав громадянина», в якій пояснила, чому населення й досі не може розраховувати на кваліфіковану юрдопомогу, гарантовану ст.48. Автори доповіді називають кілька причин, перша з яких — відсутність адвокатської монополії на представництво в судах. Захисники стурбовані у зв’язку з тим, що якість допомоги від «вільних» юристів «часто не дозволяє визнати її кваліфікованою», як визначено в основному законі. Через це порушується право людини «на судовий захист, на доступ до правосуддя, а також конституційний принцип змагальності і рівноправності сторін».

«Адвокатське співтовариство дійшло висновку про те, що судове представництво повинне здійснюватися адвокатами не тільки в кримінальному процесі, а й в інших видах процесу (у певних судових інстанціях і в певних категоріях справ)», — мовиться в доповіді. Цим шляхом ідуть Австрія, Данія, Ізраїль, Італія, Іспанія, де до представництва в судах допускаються тільки адвокати. Озвучену раніше ідею акредитації представників при судах (як у Франції, Німеччині, США) у ФПА фактично відкидають, вважаючи, що це можливо «виключно в спеціалізованих судах і лише як доповнення до норм, що встановлюють представництво в судах тільки адвокатів».

Одночасно у ФПА відповідають на можливу критику щодо поганої якості роботи своїх колег у справах за призначенням органів дізнання, слідства і суду. Причиною того, що захисники не викладаються повністю, там уважають «мізерні гонорари». Як мовиться в доповіді, мінімальна ставка, за якою оплачується основний обсяг роботи захисника, котрий має вищу освіту й досвід, — 550 руб. (близько 140 грн., це майже удвічі менше, ніж в Україні. — Прим. ред.) за один судодень. «Деякі адвокати виходять із становища, набираючи більше справ, — зізнаються самі захисники. — Але тут страждає якість надання правової допомоги».

Обмеженість у засобах породжує корупцію й порушує права підзахисного, зауважують автори доповіді. Це стосується в першу чергу адвокатів, котрі звикли «підгодовуватися» в слідчих відділах. «Роль таких захисників зводиться до проставляння підписів у протоколах слідчих дій, — констатують у ФПА. — Вони не ведуть належного адвокатського провадження в кримінальних справах, не пишуть ніяких клопотань і, ясна річ, не оскаржують незаконних дій слідчих до суду».

Платити більше, але... економити

Як випливає з доповіді, потрібно розробити принципово нову систему оплати праці адвокатів за призначенням, яка б дозволила збільшити ставки без додаткових витрат із бюджету. Спершу у ФПА радять законодавцям і наглядовим органам «звернути увагу на витрачання бюджетних коштів, які виділяються на оплату праці захисників у кримінальних справах, що розглядаються судами».

Так, кошти на оплату послуг адвокатів для судового департаменту при Верховному суді РФ, органів розслідування і органів дізнання силових відомств (Міноборони, МНС, ФСБ) закладені в загальну суму витрат, передбачених на керівництво і управління у сфері встановлених функцій. Крім того, нарікають автори доповіді, органи дізнання й чиновники прагнуть утримати гроші в себе, про що, на думку ФПА, свідчить «хронічна заборгованість відомств перед адвокатами».

Ще одним способом заощадити в адвокатурі вважають зміну правил призначення захисника: наприклад, пропонується встановити в законі певні підстави й майнові критерії, за наявності яких допомога адвоката за призначенням оплачується державою (без подальшої компенсації особою, якій ця допомога була надана). Зараз він надається незалежно від майнового становища людини.

Без презумпції невинуватості

Ще дві причини ускладнень під час надання кваліфікованої юрдопомоги громадянам криються, як випливає з доповіді, в недотриманні конституційних принципів презумпції невинуватості, рівноправності і змагальності сторін. Останнє полягає в тому, що Кримінально-процесуальний кодекс РФ «дозволяє органу попереднього слідства не тільки самостійно спрямовувати хід розслідування, ухвалювати рішення про проведення слідчих і інших процесуальних дій, а й на свій розсуд вирішувати клопотання учасників процесу» (ст.38, 119—122).

«Здавалося б, очевидно, що адвокату справа для ознайомлення повинна передаватися з прошитими і пронумерованими аркушами, з описом документів, що містяться в ній. Але на вимогу адвокатів представити справу, оформленою за цими правилами, слідчі не реагують, посилаючись на відсутність норми, що зобов’язує їх це робити», — відзначається у доповіді. Скаржаться захисники й на «численні випадки порушень, пов’язаних із протоколами судових засідань».

Особливу увагу автори доповіді приділили надмірному навантаженню на суддів, яке негативно позначається на якості ухвалюваних рішень. У ФПА вважають, що потрібно звільнити суддів «від виконання суто технічних і організаційних функцій, що не належать безпосередньо до здійснення правосуддя». Один із способів вирішити цю проб­лему — активно і водночас зважено залучати працівників апарату суду і офісу судді до судової діяльності, мовиться в доповіді. Для цього слід, зокрема, визначити склад і процесуальний статус працівників апарату суду, які безпосередньо працюють разом з суддею, а також розмежувати поняття «судова діяльність» і «правосуддя».