Паразити власності

або Що слід знати суб’єктам господарювання, аби захистити свою «імунну систему» від патентних тролів?

Щоб отримати фінансову вигоду, окремі представники бізнесу готові вдатися навіть до агресивних дій стосовно конкурентів. Так, скуповуючи масово патенти на неоригінальні товари, патентні тролі змушують добросовісних гравців ринку придбавати в них охоронні документи на псевдовинаходи, аби уникнути судової тяганини. Які сектори бізнесу перебувають під прицілом патентних тролів? Чи є способи протидії останнім і якою є судова практика у відповідній категорії спорів?

«Фоторобот» троля

Після того як паралельно з ринком товарів та послуг з’явився ринок технологій, на поле вийшли гравці, котрі будують бізнес на агресивному використанні інтелектуальної власності проти добросовісних суб’єктів господарювання. Інакше кажучи, привласнюють ті знання, які є давно відомими широкому загалу.

Так, є низка компаній, які вишукують розробки, патентують їх, потім здійснюють моніторинг ринку й знаходять тих суб’єктів, котрі ці розробки використовують, а далі вступають у боротьбу, зокрема й шляхом судових процедур, з добросовісними суб’єктами господарювання.

До речі, якщо в іноземних країнах ті патенти, які придбаваються, є реальними та «життєздатними» (ніхто не буде патентувати карбюратор, якому уже 350 років), то у вітчизняних реаліях справа може доходити до абсурду. Так, є випадки патентування проми­слових зразків на такі товари широкого вжитку, як вішалка для одягу, лампа для освітлення, з’єднувач труб, банка для харчових продуктів, стілець, палички для морозива та навіть… вареник. Викликає подив — чи не так?!

Аби не потрапити в пастку псевдовинаходів, слід спочатку розпізнати природу «шкідника». Під час заходу, організованого Всеукраїнською мережею практикумів ЛІГА:ЗАКОН, експерти створили фоторобот патентного троля. Так, за ним може ховатися юридична особа — іноземна офшорна компанія з широким спектром діяльності та мінімальним розміром статутного капіталу. Здебільшого така компанія володіє великою кількістю патентів, при цьому власні виробничі потужності в неї відсутні. Також це може бути фізична особа. Остання, як правило, не реєструється суб’єктом підприємницької діяльності та не має документального підтвердження своїх професійних знань.

Стало відомо, що в зоні ризику перебувають усі без винятку сектори бізнесу, однак, як повідомив у коментарі «ЗіБ» адвокат, голова комітету публічного права Асоціації адвокатів України Микола Потоцький, наразі під прицілом патентних тролів — ринок автомобілів та автозапчастин.

До речі, патентних тролів не слід плутати з «бренд-рейдерами». Останні, за словами експертів, як правило, є реальними підприємствами, котрі функціонують на ринку та викори­стовують у власних цілях ділову репутацію інших суб’єктів господарювання для отримання фінансових вигод. Вони здебільшого здійснюють атаку на комерційні найменування, продукцію, на які з тих чи інших причин їх власники не отримали правових охоронних документів.

Інструменти протидії

Фахівці порівняли патентних тролів із вірусом, епідемією для бізнесу й порадили підприємствам тримати в тонусі власну «імунну систему», не зай­матись самолікуванням та залучати до боротьби з хворобою професійних юристів.

Як правило, патентні тролі атакують у «митному» напрямі. Так, вони вносять інформацію про запатентовані об’єкти до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, у результаті чого відбувається призупинення митного оформлення товарів, які ввозились раніше.

До речі, як стало відомо з вуст постраждалих від атак патентних тролів, навіть якщо останніми внесено до митного реєстру інформацію щодо того чи іншого суб’єкта господарювання як потенційного порушника патентних прав (при цьому в добросовісного СГД наявний патент на аналогічний товар), це не допоможе анулювати запис у реєстрі.

Аби уникнути неприємних сюрпризів на митниці, адвокат Олег Чернобай радить регулярно здійснювати моніторинг реєстру. Втім, учасники практикуму поскаржились, що оперативність оновлення реєстру залишає бажати кращого. Та це вже зовсім інше питання.

Крім здійснення моніторингу реєстру, експерти радять використовувати й інші організаційні способи протидії — відстежувати новинки відповідного сектору ринку, зокрема за допомогою Державного реєстру патентів України на промислові зразки та Держреєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Також можна звернутись до Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг і здійснити патентні дослідження зовнішнього вигляду об’єкта права промислової власності й об’єкта господарської діяльності.

Якщо хочете діяти, так би мовити, на випередження подій, експерти радять звернутися до Державної служби інтелектуальної власності та в порядку ст.33 закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» подати клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу на відповідність умовам патентоздатності.

У випадку, коли спір набуде кримінального «присмаку» (мова йде про ст.177 Кримінального кодексу, яка встановлює відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності), О.Чернобай радить представникам бізнесу озброїтись якомога більшою кількістю документів, які підтверджують дату виготовлення продукції, її походження (від яких контрагентів отримувалась), та привести до ладу всю вхідну та вихідну документацію стосовно об’єкта інтелектуальної власності.

Оскільки діяльність патентних тролів тісно пов’язана з такою категорією, як промисловий шпіонаж, правники рекомендують керівникам бізнесу піклуватися про дотримання режиму комерційної таємниці та конфіденційної інформації на підприємстві. Мовляв, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Тому слід активно захищати власну позицію на ринку, а не чекати порятунку від держави.

До речі, парадокс полягає в тому, що добросовісні суб’єкти господарювання, аби вберегтись від атаки тролів у майбутньому, і самі починають отримувати патенти на загальновідомі неоригінальні товари широкого вжитку. Така поведінка, на переконання експертів, є вимушеним способом захисту. Як говорить народна мудрість, клин клином вибивають…

Економіка «шкідника»

Після внесення патентними тролями інформації до митного реєстру в бізнесу виникають реальні проблеми, зокрема блокуються поставки товарів, у результаті чого суб’єкти господарювання, аби не втратити прибутків, повинні оперативно прийняти рішення — або домовлятися з патентним тролем (тобто придбати в нього патент на псевдовинахід), або вступати з ним у судову тяганину.

Останній варіант для патентних тролів є невигідним. Адже одна справа — внести інформацію до реєстру й тим самим перекласти відповідальність на державний орган, інша — пред’явити судовий позов до конкретного суб’єкта господарювання й активно діяти. До того ж судові процедури потребують часових та грошових витрат (на послуги адвоката, проведення експертизи тощо), що не грає на руку патентним тролям. Адже паразити прагнуть отримати максимальну фінансову вигоду при мінімальних затратах.

Як зазначили правники під час практикуму, патентні тролі здебільшого не поспішають звертатися до суду з позовами про стягнення матеріальних збитків із підприємств. Оскільки самі вони не виробляють продукції, не мають у штаті працівників відповідної кваліфікації, то й факт завдання збитків їм буде довести вкрай важко.

Перед тим як вирішити питання — вести переговори чи вступати зі «шкідником» у судову боротьбу, О.Чернобай радить керівникам підприємств підчистити свої «білі плями» та замовити письмове роз’яснення (висновок) відповідного спеціаліста. Воно не є експертним висновком, однак суди, за інформацією доповідача, приймають ці документи як доказ на підтвердження правової позиції сторони.

Як зазначив М.Потоцький, справи про визнання недійсними охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності слухаються як господарськими, так і адміністративними та загальними судами. Адвокат дав представникам бізнесу кілька практичних порад щодо того, як правильно формулювати позовні вимоги в даній категорії спорів. Так, слід просити суд визнати недійсним охоронний документ на об’єкт права інтелектуальної власності, зобов’язати Держслужбу інтелектуальної власності внести ці дані до відповідного реєстру та здійснити публікацію в офіційному бюлетені служби, зобов’язати Міністерство доходів і зборів виключити відповідний об’єкт з митного реєстру.

Правова позиція суб’єкта господарювання має будуватися на відсутності новизни запатентованого тролем товару або на видачі патенту на останній з порушенням прав третіх осіб.

У пригоді суб’єктам господарювання стане оглядовий лист Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності» від 19.11.2013 №01-06/1658/2013 та рішення Конституційного Суду від 1.12.2004 №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес).

Прикметно, що переважна більшість патентів, зареєстрованих тролями, визнаються недійсними в судовому порядку. Наприклад, суд став на захист суб’єкта господарювання, що імпортував вішалки для одягу. Так, Солом’янський районний суд м.Києва у своєму рішенні від 17.06.2013 у справі №760/3695/13-ц зазначив, що промисловий зразок «Вішалка для одягу» не є новим, а тому не відповідає умові патентоспроможності, яка встановлена у п.1 ст.6 закону «Про охорону прав на промислові зразки». Таким чином, суд задовольнив позовні вимоги юридичної особи й визнав патент недійсним (номер акта в Єдиному державному реєстрі судових рішень — 32106852).

У цій категорії справ належним доказом є експертне дослідження об’єкта інтелектуальної власності. Як зазначили фахівці, судді — не математики, тому можливістю призначення експертизи не нехтують. До речі, у «справі про вішалку» також проводилась експертиза, витрати на яку було в остаточному підсумку покладено на сторону, що програла спір.

Водночас О.Чернобай переконаний, що витрати на проведення експертизи мають покладатись на патентного троля, навіть якщо в межах судового процесу проведення дослідження ініціює його опонент — добросовісний суб’єкт господарювання. Тож він закликав колег докладати зусиль, аби змінити вектор судової практики.

Хто запропонує панацею?

Експерти були одностайними в одному: шукати відповідь на запитання «Хто винен?» недоцільно, варто спрямувати зусилля на врегулювання питання. Так, патентний повірений, судовий експерт Петро Боровик переконаний у необхідності ліквідації дисбалансу інтересів, адже отримати патент значно легше, ніж скасувати його.

Поряд з іншим доповідач уважає, що, крім держави та юридичної громадськості, панацею від патентних тролів не знайде ніхто. Тож питання має бути вирішене шляхом унесення змін до законодавства, й активну позицію в даному процесі має зайняти Державна служба інтелектуальної власності.

Своєю чергою, М.Потоцький повідомив про створення робочої групи з унесення відповідних змін до Цивільного кодексу. Втім, скільки часу займе цей процес — не уточнив. Крім того, за наведеною ним інформацією, наразі розглядається можливість уповноваження апеляційної палати Держслужби інтелектуальної власно­сті приймати заяви третіх осіб (дотепер ця палата розглядає скарги лише заявників, яким відмовлено в реєстрації патенту на промисловий зразок). Також аналізується можливість створення спрощеної адміністративної процедури дострокового припинення дії патентів, зареєстрованих тролями.

***

Патентні тролі — не таке й уже погане явище для бізнесу, якщо сприймати їх під іншим кутом зору. Так, експерти відзначили, що наявність патентних тролів забезпечує симбіоз монопольного права та конкуренції, тримає підприємства та ринок інтелектуальної власності в цілому в тонусі та стимулює бізнес до нових винаходів. Та це в теорії. А остання, як відомо, не завжди збігається з практикою.