Мова до Румунії доведе

Суд визнав, що декларація про незалежність превалює над конституцією

Конституційний суд Молдови ухвалив рішення, яке вже назвали історичним. Він визнав, що державною мовою є не молдавська мова, як це записано в основному законі, а румунська. Критики вважають, що аргументація суду може бути використана для того, щоб узагалі поставити під сумнів молдавську державність.

«Лімба матерне»

Статус молдавської мови давно є предметом спору, проте він має швидше політичний, ніж лінгвістичний характер. Мова — один з важливих аргументів у протистоянні двох концепцій — молдовенізму (відстоювання самостійності молдавської держави, етносу й мови) й уніонізму (яка передбачає, що Молдова — частина Румунії й населяють її румуни, котрі говорять румунською). На думку прихильників першої, конституційний статус молдавської мови сприяє збереженню самобутності молдавського народу й самостійності держави. Ті ж, хто відмовляє Молдові у власній мові, часто заперечують існування і молдавського етносу, і держави. Прихильники останньої точки зору в цей час представлені у владі, проте основна частина населення до уніоністських гасел ставиться без особливого ентузіазму.

У ході останнього перепису населення, що проводився в 2004 році (Придністров’я в цьому перепису не брало участі), більшість жителів країни — близько 75% — назвали себе молдаванами і всього 2% — румунами. При цьому молдавську мову назвали рідною («лімба матерне») приблизно 60%, а румунську — близько 16% населення.

Більшість сучасних лінгвістів не виокремлюють молдавської мови, вважаючи її одним із діалектів румунської. Як державна в конституції країни вказана «молдавська мова, що функціонує на основі латинської графіки», проте фактично вона ідентична літературній румунській мові.

До того ж румунізації Молдови сприяло активне роздавання місцевим жителям румунських паспортів (молдавське законодавство допускає подвійне громадянство). За наявними даними, з 1991-го до 2012 року від Молдови надійшло близько 400 тис. таких заявок, більшість із них — близько 320 тис. — були задоволені. У парламенті Румунії пропонували поширити її громадянство взагалі на все молдавське населення, проте до ухвалення відповідного закону справа не дійшла. Ймовірно, в Бухаресті врахували побоювання ЄС із цього приводу.

«Плоди підлої ідеології»

Офіційно перейменувати державну мову на румунську місцеві політики намагаються вже давно. Успішним було звернення до Конституційного суду Молдови. Навесні і восени цього року туди надійшли запити від депутатів Ліберальної, а також Ліберал-Реформаторської партії (друга утворилася в результаті розколу першої).

Суд поцікавився думкою президента Молдови Ніколае Тімофті, а також місцевої академії наук. Президент відповів, що «наукова назва мови зрозуміла» і що вона «залишається проблемою політичного характеру». Раніше глава республіки заявляв, що жителі Молдови говорять румунською, але через згадку в конституції молдавської мови змушені «жити, спираючись на брехню». Він також додав, що «румунська нація організована в дві держави — Румунію і Республіку Молдову» — і що в останній у цей час «пожинають плоди підлої ідеології, яка поширювалася впродовж десятиліть і грунтувалася на концепції двох націй, двох мов».

У свою чергу академія наук відповіла суду, що державною мовою країни повинна бути названа румунська. При цьому допустила, що «молдавська мова із ст.13 Конституції» може бути прирівняна до румунської.

Суд врешті-решт вимоги депутатів підтримав. У КС вирішили, що Декларація про незалежність Молдови, прийнята в 1991 році (у ній згадується постанова парламенту 1989 року про державний статус румунської мови), важливіша за основний закон, де згадана молдавська мова. «Декларація про незалежність є невід’ємною частиною конституції. У разі розбіжностей текст декларації превалює», — заявив голова КС Олександр Тенасе.

Агентство Omega відзначає, що більшість членів КС Молдови (четверо з шести), у тому числі і його голова, мають румунське громадянство.

Використана судом аргументація сама по собі викликає побоювання в деяких експертів. КС фактично визнав, що верховним законом країни є не конституція, а декларація про незалежність, яка, на думку деяких експертів, є «документом емоційним і політичним, наповненим історико-міфологічними конструкціями». У ній, зокрема, йде мова про радянську окупацію Молдови, а також про те, що «акти розчленування національної території 1775 і 1812 років (мирні угоди, в результаті яких Бессарабія відійшла до Російської імперії. — Прим. Лента.ру) суперечать історичному й національному праву». Гіпотетично, як вважає Moldnews, суд тепер може скасувати саму незалежність і повернути країну Румунії.