Визначається стажем

КС підтвердив право держслужбовців на вихідну допомогу й без досягнення пенсійного віку

Підстави для звільнення з державної служби, зокрема за станом здоров’я, не можуть впливати на отримання грошової допомоги за наявності необхідного стажу. Такого висновку дійшли судді Конституційного Суду, давши тлумачення положенням ч.13 ст.37 закону «Про державну службу».

У цій справі, що розглядалася за зверненням громадянки Зінаїди Пастух, аналізувалися положення ч.13 ст.37 закону «Про державну службу» від 16.12.93 №3723-XІІ у системному зв’язку з положеннями п.2 ч.1, ч.2 ст.40 Кодексу законів про працю, ст.21 закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 №3721-XІІ. Посилаючись на неоднозначну судову практику, від Конституційного Суду вона хотіла отримати відповіді на такі запитання:

• за наявності яких умов (підстав) держслужбовець у разі виходу на пенсію має право на отримання грошової допомоги (ч.13 ст.37 закону №3723)?

• чи вимагається для надання такої допомоги, крім наявності права виходу на пенсію при звільненні на підставі п.2 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП та наявності стажу держслужби не менше ніж 10 років, досягнення пенсійного віку?

У рішенні від 26.11.2013 №11-рп/2013 (суддя-доповідач Олег Сергейчук) КС пояснив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Це право, а також загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, законами «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 №1788-ХІІ та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 №1058-ІV. При цьому законодавець передбачив, що право на пенсію за віком особа набуває також у разі дострокового виходу на пенсію за певних обставин. Наприклад, у ст.21 закону №3721-ХІІ установлено випадки, коли пенсійний вік, зокрема для держслужбовців, знижено на 1,5 року порівняно із загально­встановленим.

Право на одержання пенсії держслужбовців мають чоловіки, які досягли 62 років, та жінки, які досягли віку, встановленого ст.26 закону №1058-ІV, за наявності мінімального страхового стажу, включаючи не менш ніж 10 років стажу держслужби в разі виходу на пенсію з посади держслужбовця, а при стажі понад 20 років — незалежно від місця роботи (ч.1 ст.37 закону №3723-ХІІ). У випадку дотримання цих вимог держслужбовцеві-пенсіонеру одноразово виплачується 10 місячних посадових окладів (ч.13 ст.37 закону №3723-ХІІ). «Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю в разі виходу його на пенсію в ч.13 ст.37 закону №3723-ХІІ не встановлено», — констатується в рішенні КС.

Тому, відзначає Суд, право на одержання такої допомоги пов’язане з певним стажем роботи та припиненням цієї роботи у зв’язку з виходом на пенсію. Відповідно, «не може нівелювати право держслужбовця на отримання зазначеної грошової допомоги» й така підстава розірвання трудового договору, як виявлена невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає її продовженню.

З огляду на це єдиний орган конституційної юрисдикції дійшов висновку, що «у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів». При цьому таке право не пов’язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в ч.1 ст.37 закону №3723-ХІІ.

З повним текстом рішення КС можна ознайомитися на стор.17.