Закон і Бізнес


Гуманізація як надбання КПК

За рік у кримінальному процесі змінилося практично все: від загальних принципів провадження до можливостей учасників


№48 (1138) 30.11—06.12.2013
КРІСТІНА ІЛЬЧЕНКО, прес-секретар Апеляційного суду Херсонської області
3796

Цього року майже втричі збільшилася кількість матеріалів про проведення слідчих дій, що надійшли до судів Херсонської області. Натомість також утричі зменшилося число клопотань про взяття під варту. Такі тенденції до гуманізації у сфері кримінальної юстиції були відзначені під час семінару, який відбувся в Апеляційному суді Херсонської області.


«Новий Кримінальний процесуальний кодекс концептуально відрізняється від попереднього, який був прийнятий ще в 1960 році», — задав загальну тональність голова апеляційного суду Олександр Коровайко, відкриваючи семінар «Перший рік роботи судів Херсонщини в умовах дії КПК 2012 року: підсумки і надбання». Організаторами заходу виступило керівництво суду спільно з Севастопольським регіональним відділенням Національної школи суддів.

Далі, як і було передбачено порядком денним семінару, перед присутніми виступив голова Комсомольського районного суду м.Херсона Ярослав Мусулевський, який детально зупинився на позитивних тенденціях у діяльності місцевих судів із моменту набрання чинності новим кодексом. «Як відомо, міжнародною спільнотою (ЄС, США, Радою Європи, ОБСЄ) український КПК визнано одним із найдемократичніших у світі», — нагадав він. За його словами, «незважаючи на труднощі його застосування на початковому етапі, вдалося досягти головного — пріоритету прав та інтересів людини і громадянина над інтересами держави, що свідчить про гуманізацію сфери кримінальної юстиції». На підтвердження цієї тези доповідач озвучив статистичні дані застосування новел КПК Комсомольським райсудом м.Херсона.

Про роль слідчого судді в досудовому розслідуванні розповіла суддя Суворовського районного суду м.Херсона Марія Рябцева. Вона навела кількісні та якісні показники розгляду слідчими суддями райсуду клопотань слідчих, відзначивши «позитивну тенденцію до вдосконалення процедури досудового розслідування та гуманізації сфери кримінальної юстиції».

Так, згідно зі статистичними даними до Суворовського райсуду м.Херсона за період 2012 року надійшло близько 1950 матеріалів від слідчих органів, з них переважна більшість (63,6%) стосувалася проведення обшуку та виїмки, 10% — клопотання про взяття під варту. Натомість, як відзначила М.Рябцева, за неповний 2013 рік майже втричі збільшилась загальна кількість усіх матеріалів клопотань під час проведення слідчих дій та становить 4574 матеріали. Більшість із них — клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів — 63%, 14% — дозволи на обшук, 8% — застосування всіх запобіжних заходів і лише 3,3% — взяття під варту. «За 2013 рік слідчими суддями було задоволено лише 68,7% клопотань про проведення обшуку, а торік цей показник становив 87,8%. Також зменшується і відсоток задоволених клопотань про взяття під варту: 79,5% порівняно з тогорічними 84,7%», — наголосила суддя.

Відкриваючи другу частину заходу, директор Севастопольського регіо­нального відділення НШС Анатолій Омельченко зазначив, що наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів та Рада суддів загальних судів приділяють значну увагу професійній підготовці суддів та підвищенню їх фахового рівня. «Якщо рік тому, ще до набрання чинності новим КПК, судді проходили навчання в теоретичному аспекті, тепер навчання перейшло в площину практичну», — відзначив він.

Викладач НШС, суддя Апеляційного суду м.Севастополя (у відставці) Ольга Рахненко свій виступ присвятила особливостям кримінального провадження на підставі угод. Вона детально зупинилась на видах та варіантах угод в судовому процесі, загальних вимогах до змісту угод, особливостях судового провадження та судових рішень на основі угод, а також наслідках невиконання угод, навівши приклади постановлених судових рішень, практики вищих судових інстанції як України, так й інших країн.

Своєю чергою доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського, кандидат юридичних наук Тарас Омельченко поінформував про практичні проблеми, пов’язані з реалізацією права на захист у кримінальному провадженні, функціонуванням системи безоплатної вторинної правової допомоги. «Забезпечення державою реалізації права на захист, права на юридичну допомогу — це складова справедливого судочинства», — відзначив він, додавши, що Європейський суд з прав людини «реалізацію даного права розглядає не як абсолютне право, а в розрізі змагальності сторін, в яких є не тільки права, а й процесуальні обов’язки». При цьому Т.Омельченко відзначив, що «зловживання процесуальними правами неприпустимо як з боку обвинувачення, так і з боку захисту».

Доповідач також навів правові позиції ЄСПЛ з питань надання саме юридичної допомоги, яка не може обмежуватися формальним призначенням захисника, та відзначив роль судді в реалізації позитивного права держави на кваліфіковану юридичну допомогу.

 

Пряма мова

Олександр КОРОВАЙКО, голова Апеляційного суду Херсонської області:

— З початку дії КПК 2012 року в кримінальному процесі змінилося практично все: завдання, загальні принципи кримінального провадження, обсяг прав учасників процесу, процедура збирання та дослідження доказів та інше. Кримінальний процес дійсно має змагальність сторін. Це дозволило підняти на більш ефективний і якісний рівень правозастосовну практику, наповнюючи її принципами гуманізму та справедливості, в той же час оптимізувало кримінальний процес задля того, щоб кожне кримінальне провадження було розглянуте в розумні строки, забезпечуючи право громадян на доступ до правосуддя від першої до касаційної інстанції.

По закінченню одного року з часу набрання чинності новим КПК стали очевидними переваги процесуального інструментарію, з яким працюють правоохоронні органи, прокуратура, адвокатура, суди і в цілому всі учасники процесу. Потужний старт і ефектне продовження як судової реформи, так і кримінального процесуального законодавства стали можливими завдячуючи ініціативі Президента, тому що протягом попередніх 20 років активність законодавчого процесу обмежувалась незначними змінами та дискусіями про необхідність реформи, яка вже давно назріла.