У Казахстані планують розробити КПК, схожий на український, хоч і вважають його дещо гуманним
Р.Мукашев хотів дізнатися про проблеми, які виникали в процесі впровадження нового КПК.
Ще до набуття чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс потрапив під шквал обговорень. Розробники запевняли, що Україна отримає новий закон, який ефективно працюватиме. Проте були й такі, хто стверджував: документ потребує багатьох доопрацювань і не «проживе» й кількох місяців, як тільки його почнуть застосовувати на практиці. Утім, у листопаді цього року КПК відзначив річницю з дня набуття чинності. Звичайно, не обходилося без питань у ході роботи, але й про великі неприємності не доводилося чути. Крім того, про КПК схвально відгукуються іноземні правники. Нещодавно по досвід у розробленні кодексу приїздила делегація парламентарів із Казахстану.
Цей візит посадовців Республіки Казахстан до України — не перший. Вони цікавилися КПК ще до набрання ним чинності. Тепер парламентарі ознайомлюються з процесом застосування кодексу. Тож для різнобічного вивчення досвіду України в цьому питанні об’єдналися в одну команду представники верхньої та нижньої палат парламенту, Верховного суду, Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ Казахстану.
Кілька місяців тому до Верховного Суду приїздила делегація суддів ВС Казахстану. З-поміж обговорюваних питань значну увагу було приділено саме КПК. Тож під час зустрічей 21—23 листопада посадовці продовжили розгляд цього питання.
Одними з перших вітали делегацію судді ВС України, яких раніше відвідав голова ВС Казахстану Бектас Бекназаров. В інтерв’ю «ЗіБ» він заявив: «Новий КПК Казахстану майже на 90% буде схожий на український кодекс». Б.Бекназаров назвав КПК «демократичним документом, який посилює захист кожної людини». Думку очільника ВС Казахстану поділяють також казахські правники, які оцінюють прийняття КПК як «сміливий та прогресивний крок в утвердженні європейських стандартів у кримінальному процесі».
Незважаючи на позитивне сприйняття кодексу, в членів делегації все ж таки виникли запитання до суддів ВС, як і до членів Комітету Верховної Ради з питань правової політики, з якими вони зустрілися згодом.
Зустріч із народними депутатами почалася з обговорення питань, які найбільше турбували казахстанських парламентарів. «У нас є переклад КПК російською мовою, прочитали його детально. Тож зупинятися загалом немає сенсу. Хотілося б почути відповіді на конкретні запитання», — запропонував перший заступник генерального прокурора Казахстану Йоган Меркель. Конкретних запитань у членів делегації виявилося чимало. Цікавилися правники інститутом затримання осіб, процесуальним порядком та правовими гарантіями під час затримання особи, також — досудовим слідством, інститутом негласних слідчих дій тощо.
Парламентарі пояснили, що чули багато позитивного про КПК, «але краще було б дізнатися про проблеми, які виникали під час упровадження кодексу. Припускаю, вони були, бо це нормальний процес!» — звернувся до учасників зустрічі голова комітету із законодавства та судово-правової реформи Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан Рахмет Мукашев.
«Звичайно, очікування від кодексу були різні — як у його прибічників, так і противників, проте рік роботи з новим КПК ми пройшли без великих стресів. Щоправда, на початку впровадження 2 дні не працював реєстр — і слідчі не знали, як оформити документи. Але то минуло», — відповів голова Комітету ВР з питань правової політики Валерій Писаренко. «Колеги зі США говорили, що ми приймаємо новий КПК, аби показати, що ми кудись рухаємося. Проте наголошували, що розроблений кодекс не може працювати, бо дуже гуманний. Але ж працює!» — поділився думками В.Писаренко. Він зауважив, що розробник КПК (Адміністрація Президента) «оберігає документ від втручання в нього — внесення якихось змін, щоб він продовжував працювати. Хоча нині достатньо прохань зробити його більш жорстким». Дехто з казахстанської делегації, почувши останні слова, схвально кивнув, мовляв, так і є — український КПК вважається дещо гуманним.
Та, попри пропозиції «підправити» кодекс, В.Писаренко повідомив, що внесення коректив до документа не передбачається. Його точку зору підтримав і керівник управління реформування правоохоронних органів юстиції Адміністрації Президента Андрій Пройда: «Ідей з приводу змін КПК немає, хоча пропозиції надходять». Щоправда, посадовець запевнив, що нічого не змінюватимуть у чинному кодексі, бо він ефективно працює. «Сьогодні в Україні 15% кримінальних проваджень завершуються угодами», — повідомив А.Пойда.
«Коли надходить заява про правопорушення, її вносять до реєстру. Способи подати заяву, як відомо, різні. Не виключаються доноси. Але ж фактично з кожного такого може початися слідство, бо ж є заява. То чи передбачається покарання для тих, хто надав неправдиву інформацію?» — переймався заступник голови Агентства Республіки Казахстан з боротьби з економічною та корупційною злочинністю Марат Ахметжанов. А.Пойда заспокоїв його: «Сама заява — вже підстава для відповідальності її автора за неправдиву інформацію». І пояснив, що одна справа, коли заявник навмисно надає неправдиву інформацію про особу, а інша — коли недостовірність установлюється після досудового слідства. Посадовець запевнив, що жодна заява не залишається без уваги.
У процесі обговорення наявності неправдивих фактів у заявах та пропозицій повернутися до старого КПК президент Спілки адвокатів Казахстану Ануар Тугел відзначив, що український кодекс модернізує не лише кримінальний процес, а й психологію людей. «Головне — зміна філософії. Впевнений, працюючи над своїм кодексом, ви в нього теж закладаєте не цифри і схеми, а саме філософію. Свідомість змінює правова система, яка працює», — зауважив В.Писаренко.
Не залишився осторонь розмови про зміни й член комітету із законодавства і судово-правової реформи Мажилісу Нурлан Абдиров. Він повідомив, що кримінальний кодекс Казахстану діє вже 16 років. «Проте часи змінюються, і ми працюємо над гуманізацією його статей. Хоча в 1998 р. кодекс зазнав великих перетворень. Більше 50 разів змінювався, нині в ньому, певно, знайдеться не більш ніж десяток незмінених статей. А недавно президент дав розпорядження підготувати ще й цивільно-процесуальний кодекс», — поділився інформацією Н.Абдиров.
Наприкінці зустрічі її учасники згадали час, коли КПК ще проходив стадії обговорення. «Критики завжди вистачало. Навіть на момент прийняття кодексу ми мали близько 4 тис. поправок до нього. Але нині він ефективно працює. І ті, хто говорить, що кодекс поганий, — просто його не читали», — підсумував В.Писаренко.
«Ваші останні слова я передам нашій робочій групі, яка працює над КПК Казахстану», — відреагував член комітету із законодавства і судово-правової реформи Мажилісу Рамазан Сарпеков.
Після розмови з народними депутатами парламентарі Казахстану зустрілися з радником Президента України Андрієм Портновим, котрий, як безпосередній розробник кодексу, напевно, детально відповів на запитання, які ще залишалися без відповідей.
ПРЯМА МОВА
АНДРІЙ ПОЙДА, керівник управління реформування правоохоронних органів та органів юстиції Адміністрації Президента України:
— Ідей з приводу змін КПК немає, хоча пропозиції надходять. Більшість із них спрямовані на те, щоб наблизити новий КПК до старого. Проте ми не налаштовані йти назустріч таким пропозиціям. Звичайно, зі старим КПК було легше працювати, але ми будемо працювати по-новому.
РАХМЕТ МУКАШЕВ, голова комітету із законодавства та судово-правової реформи Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан:
— Ознайомлення із застосуванням нового Кримінального процесуального кодексу України для нас має практичне значення. Ми теж будемо змінювати наш кодекс. Тож нас цікавить досвід України.