Партії на бюджетних хлібах

або Як змусити політичні об’єднання змагатися не за кількість установлених білбордів, а за якість передвиборних програм

Міжнародні організації радять нашій державі запровадити пряме державне фінансування політичних партій. Деякі вітчизняні експерти підтримують цю ідею, але побоюються, що в українців вона викличе роздратування.

Ключові питання

Удосконаленню виборчого законодавства немає меж. Однак навіть часте внесення змін до цих актів не гарантує стрімкого наближення вітчизняних виборчих правил до європейських стандартів. Звичайно, закордонні фахівці констатують: певні зрушення в удосконаленні виборчого законодавства є, проте багато питань залишаються невирішеними.

Так, на круглому столі, організованому Міністерством юстиції, обговорювалися рекомендації GRECO, Європейської комісії «За демократію через право» та ОБСЄ/БДІПЛ щодо фінансування політичних партій та виборчих кампаній, можливості внесення відповідних змін до національного законодавства.

Представниця секретаріату Венеціанської комісії Амая Убеда висловила думку, що фінансування політичних партій є ключовим питанням виборчої реформи. «Виборчу реформу неможливо здійснити без надійної системи фінансування виборчої кампанії та політичних партій відповідно до європейських стандартів», — підкреслила А.Убеда.

Також вона відмітила: державне фінансування має великі переваги, оскільки створює унікальний механізм застосування санкцій за порушення правил фінансування виборчих кампаній, вимог до звітування, правил подання висновків і неналежне використання державних коштів.

«Усе це може призвести до втрати права на державне фінансування. Останнє полегшує процес моніторингу. У зв’язку із цим державне фінансування запроваджено в усьому світі як засіб запобігання корупції», — наголосила експерт.

Вона зазначила: загальновідомо, що фінансова криза уповільнює процес реформ. «Але якщо державне фінансування не буде запроваджено, то має бути запропонований альтернативний ефективний механізм запобігання порушенням», — уважає А.Убеда.

Прозорість кошторису

Радник з виборчих питань ОБСЄ/БДІПЛ Люсіне Бадалян нагадала, які рекомендації свого часу давали Україні щодо вдосконалення виборчого законодавства. Так, міжнародні установи радили встановити більш конкретний перелік фінансової інформації, що підлягає розкриттю; збільшити частоту подання фінансових звітів (бажано перед та після виборів); забезпечити більш рівноправні умови для фінансування політичних кампаній та розробити детальніші норми стосовно санкцій та відповідальності за порушення правил фінансування виборчих кампаній.

Також, на думку євроекспертів, необхідно, щоб був один орган, який контролюватиме фінансову діяльність політоб’єднань, реагуватиме на можливі порушення. А ще варто запровадити державне фінансування партій. «Врахування кількох рекомендацій не вирішить усіх проблем, оскільки всі вони взаємопов’язані», — наголосила представниця ОБСЄ/БДІПЛ.

Вона звернула увагу на те, що мають бути три основні принципи: наявність незалежного органу контролю, розумне державне фінансування та повне розкриття інформації.

«Розкриття інформації сприяє прозорості збирання та витрачання коштів. Ефективний контроль потребує створення незалежного органу з необхідними повноваженнями щодо нагляду та розслідування у випадках ініціювання позовів. До того ж разом із приватним фінансуванням виникає потреба і в державному, що забезпечить диверсифікацію джерел фінансування політичних партій», — підкреслила Л.Бадалян.

Вона відзначила: правила фінансування політичних партій повинні включати вимогу звітувати щодо надходжень і видатків. «Це бажано робити перед виборами. А підсумковий звіт слід подавати в орган контролю та до Центральної виборчої комісії з обов’язковим оприлюдненням на веб-сайті», — зауважила Л.Бадалян.

Контроль за грошима

Коли розмова зайшла про незалежний орган контролю, експерт нагадала про рекомендацію Комітету міністрів Ради Європи (2003 р.), в якій зазначено: держави повинні забезпечувати незалежний моніторинг фінансування політичних партій та виборчих кампаній.

«Незалежний моніторинг має включати нагляд за рахунками політичних партій та витратами, пов’язаними з виборчими кампаніями, а також оприлюднення інформації про них. Моніторинг можуть здійснювати різні органи. У багатьох країнах це орган з управління виборчим процесом, спеціальний професійний орган з розгляду цих питань. Але незалежно від того, який орган буде розглядати звіти партій, потрібне ефективне законодавство для убезпечення цього органу від політичного тиску та забезпечення його неупередженості під час розгляду фінансових звітів партій», — порадила представниця ОБСЄ/БДІПЛ.

На її думку, в законі повинні бути чітко визначені «стримувальні санкції» за порушення правил фінансування партій та виборчих кампаній. «Як правило, за такі порушення накладаються штрафи. Загальноприйнята санкція — це позбавлення державного фінансування або штраф. Це тісно пов’язано з уведенням державного фінансування, оскільки рекомендовано багатьма організаціями як те, що сприяє створенню ефективного механізму контролю за фінансуванням партій та виборчих кампаній. Порушення правил фінансової звітності, нецільове використання коштів може призвести до втрати державного фінансування», — розповіла Л.Бадалян.

Непопулярна заява

Українські політики, представники громадськості поділяють думки євроекспертів. Однак вони вважають, що наша держава ще не готова до таких змін. «У нас немає культури політичних партій. Вони створюються перед виборами, посилюються перед виборами. І після їхнього проведення не приносять жодної користі. Це українська традиція. Я б не сказав, що вона дуже хороша», — вважає нардеп Давид Жванія.

За його словами, фінансування партій з держбюджету зробить їх більш відповідальними, спонукатиме до активної участі в житті народу та країни. Для партій, яким не вдалося пройти до парламенту, це могло б бути компенсацією за програш і водночас стимулом готуватися до наступних виборів шляхом поширення власних ідей серед громадськості.

«Сьогодні непопулярно заявляти, що партії потрібно фінансувати з бюджету. Адже коштів не вистачає на фінансування дуже багатьох соціальних та інших виплат. Однак, думаю, про це заявляти необхідно», — зазначив народний обранець.

Він додав: дати старт фінансуванню партій з державної скарбниці — це «дисциплінарний, психологічний ривок, аби політоб’єднання несли відповідальність за задекларовані в програмах ідеї». На його думку, мають «змагатися програми, думки, ідеї, обіцянки партій, а не кількість грошей, яку можна витратити на вибори».

«У нас білбордів більше, ніж у всьому світі. Такої кількості немає в жодній країні. У всякому разі я не бачив, щоб, наприклад, столиця будь-якої цивілізованої держави була обклеєна такою кількістю агітаційної продукції на рекламних щитах», — наголосив Д.Жванія.

Представники опозиції теж погоджуються з тим, що партії повинні конкурувати на грунті політичних ідей та стратегій. А от над тим, яким чином і за які саме кошти мають фінансуватися партії, потрібно ще поміркувати. Адже з огляду на економічну ситуацію, на те, що не завжди вистачає грошей на захищені видатки бюджету, ідея «годувати» політоб’єднання державним коштом може викликати в громадян лише роздратування.

А щоб орган, який контролюватиме надходження та видатки партій, не був корумпованим, опозиція запропонувала залучати до проведення фінансового аудиту політичних конкурентів.

Звичайно, рекомендації євроекспертів допомогли б Україні проводити вибори за стандартами Старого світу. Однак з унесенням змін до національного законодавства, мабуть, не варто поспішати: спочатку потрібно розв’язати економічні проблеми та повернути довіру громадян до партій як до організацій, які відповідають за свої слова та обіцянки.

 

Пряма мова

— Я переглянула статистику й була здивована: лише в 6—7 європейських країнах немає прямого державного фінансування політичних партій. Одна із цих країн — Україна. А також такі країни, як Мальта, Андорра (з населенням менш ніж півмільйона осіб). Практика прямого державного фінансування запроваджена в більшості європейських держав

— Що стосується державного фінансування партій, то хотів би, щоб наші зарубіжні гості враховували ситуацію в конкретній державі. Можна порівнювати нас із Мальтою, Ліхтенштейном,  з ким завгодно. Але в Україні своя ситуація. У наших умовах державне фінансування аніскільки не зменшить залежності політичних партій від тих, кого називають приватними донорами. Правильно кажуть: якщо запроваджуємо державне фінансування політичних партій, то потрібен незалежний моніторинговий орган, який контролював би це питання. А це ще один канал для корупційних дій, бо тих, хто здійснює моніторинг, потрібно буде добре задобрити, аби вони провели хороший аудит. Це реалії України. Не думаю, що хтось може проти цього заперечувати.