Закон і Бізнес


Права людини — не підстава

або Як правильно скласти скаргу, аби ВККС могла порушити провадження


«За яким із пунктів ст.83 нам відкрити справу й почати перевірку?» — допитувався І.Самсін.

№46 (1136) 16.11—22.11.2013
ЮЛІЯ ГАЙДІНА
4641

Зазвичай питання про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Вища кваліфікаційна комісія суддів вирішує без участі скаржників і законників. Проте на останньому засіданні представник скаржника — уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської — прийшла особисто пояснити, чому суддю необхідно покарати. Та її аргументи для комісії виявилися непереконливими.


Робота судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя Сергія Герасименка викликає невдоволення в багатьох. Окрім уповноваженого, в переліку скаржників — народні депутати та громадська організація «Захист прав дітей війни». І хоча ВККС розглядала питання лише про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в тому, підтримати скаргу прийшла начальник управління з питань дотримання процесуального законодавства секретаріату уповноваженого ВР з прав людини Олена Островська.

На думку невдоволених, С.Герасименко «грубо порушив закон». «Під час розгляду цивільної справи він направив громадянку на примусове лікування до психіатричної клініки. Його рішення скасоване, а справа припинена», — повідомила колегам член ВККС Ніна Фадєєва. «У чому винен суддя?» — звернувся до О.Островської голова ВККС Ігор Самсін. «Він порушив право громадянки, направивши її на примусове лікування. Проте мусив призначити попередню експертизу», — пояснила О.Островська, яка переконана, що законник повинен відповісти за свої дії.

«Але ж його рішення скасували! То на якій підставі ми можемо притягнути суддю до відповідальності?» — допитувався І.Самсін. «С.Герасименко порушив стст.235 ЦПК, 271…» — спробувала відстояти свою позицію О.Островська. На що очільник комісії відповів: «У законі «Про судоустрій і статус суддів» є ст.83 «Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності». Нею ми керуємося. То кваліфікуйте: за яким з її пунктів нам відкрити справу й почати перевірку?» — продовжував запитувати І.Самсін. «На думку уповноваженого, в обговорюваному зараз випадку порушено права людини…» — спробувала пояснити О.Островська, після чого голова ВККС зачитав п.2 ст.83: «Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків».

Проте і це не розставило крапки над «і» в дискусії. О.Островська продовжувала наполягати на відкритті дисциплінарної справи, а члени ВККС — з’ясовувати, з яких підстав. Після обговорення чи не всіх причин притягнення судді до відповідальності, передбачених законом, щодо неї так і не визначилися.

«Перш ніж написати звернення до ВККС, треба зважити всі факти і сформулювати його так, щоб ми могли зрозуміти, в чому суть і які підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. А ми їх з’ясовуємо нині, розбираємося в ситуації», — порадив І.Самсін.

О.Островська, незважаючи на зауваження голови комісії, продовжувала наполягати на своєму. Хоча навіть попри таку її позицію комісія так і не відкрила дисциплінарної справи щодо С.Герасименка.

Припустимо, що на заваді у відкритті «дисциплінарки» стало скасування рішення судді, на якого скаржаться. Таким чином, невдоволені роботою володаря мантії, готуючи звернення до ВККС, неуважно вивчили закон. Неуважність скаржників та їхня непідготовленість не вперше стає причиною вирішення питання не на їхню користь. Нагадаємо, ВККС неодноразово наголошувала, що скарги потрібно формулювати правильно і з урахуванням ст.83 закону «Про судоустрій і статус суддів».