Закон і Бізнес


В ув’язненні стало вільніше

Як зміни в процесуальному законодавстві допомогли поліпшити умови тримання в СІЗО


В.Кожухар сподівається, що скоро в Україні для ув’язнених «настане світле майбутнє».

№46 (1136) 16.11—22.11.2013
АЛІНА АЛЕКСАНДРОВА
4066

Після набуття чинності новим КПК умови тримання ув’язнених істотно покращилися — тепер на кожного з них припадає більше квадратних метрів. Тим часом стан ізоляторів тимчасового тримання — не найкращий: цього року робота 85 ІТТ з 437 була припинена. При цьому 7 з них змогли «підтягтися» і створити умови, які відповідають вимогам закону. Про це розповів журналістам заступник начальника управління нагляду за додержанням законів при застосуванні примусових заходів Генеральної прокуратури Василь Кожухар.


Два з половиною «квадрати» на людину

Після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу українським в’язням стало набагато легше жити, адже умови їх тримання значно покращилися. Ще півтора року тому проблема переповненості СІЗО стояла в Україні дуже гостро. Встановленої законом норми площі на одну людину — 2,5 м2 — у той час у більшості СІЗО не дотримувалися.

Зараз усе інакше. В.Кожухар пояснив чому: «Зараз у нас немає перепов­нених ізоляторів, істотно зменшилася кількість осіб, яких там тримають». Як приклад він навів Київський СІЗО. Рік тому в ньому перебувало понад 3200 осіб, а цього року станом на 1 листопада в лук’янівському ізоляторі — близько 2600 чоловік. «Усе це впливає на санітарні умови, в яких перебувають ув’язнені. Зрозуміло, що, коли в маленькій камері велике скупчення людей і вони мають певні хвороби, перебувати в такому приміщенні може бути навіть небезпечно для здоров’я. Зараз поступово збільшується норма площі на одну людину, поліпшуються матеріально-побутові умови ув’язнених», — запевнив В.Кожухар. Він висловив припущення: «Робота в цьому напрямі продовжуватиметься для того, щоб вимоги закону ретельно виконувалися, і, сподіваюсь, таким чином норми площі будуть з часом навіть більші, ніж це передбачено чинним законодавством».

Полегшити життя ув’язненим допоміг новий КПК, який розвантажив слідчі ізолятори. «Відповідно до вимог нового КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Тому суди починаючи з 19 листопада 2012-го активно застосовують інші запобіжні заходи, такі як домашній арешт, особисте зобов’язання, особиста порука або застава. Згадані зміни в КПК, а також ефективна робота органів прокуратури привели до того, що в установах попереднього ув’язнення спостерігається істотне зменшення кількості в’язнів», — констатував В.Кожухар.

Про це свідчить статистика. Якщо 1 листопада 2012 року в таких установах перебувало понад 30500 чоловік, то станом на 1 листопада 2013-го залишилося 22600. І річ не лише в тому, що суди стали неохоче відправляти людей за грати. Самі підслідні теж отримали можливість клопотати про зміну запобіжного заходу, і багато цим шансом скористалися. У результаті 2700 громадянам запобіжний захід був змінений на заставу, особисте зобов’язання чи домашній арешт.

Відеоконференція з камери

До речі, домашній арешт, незважаючи на неприємну історію, пов’язану із загадковим зникненням ректора податкової академії Петра Мельника, застосовується зараз дуже активно. У 2013 році «домашніми арештантами» стали 4500 чоловік. Для цього органи внутрішніх справ придбали 527 ком­плектів спеціального обладнання на суму понад 13 млн грн. У комплекти, крім так званих електронних браслетів, входять монітори, сервери, а також пристрої, що дозволяють відстежувати місцезнаходження підслідного. З початку цього року електронні браслети одягли на 129 громадян, а на сьогодні їх усе ще носять 82 людини.

За словами В.Кожухаря, після втечі одіозного ректора прокуратура стала ретельніше перевіряти міліціонерів на предмет того, наскільки добре вони у свою чергу контролюють «домашніх арештантів». «Думаю, що зараз відомчі інструкції МВС з приводу того, як повинні чинити працівники внутрішніх органів у такій ситуації, вже написані», — констатував заступник начальника управління ГПУ.

Щоправда, за його словами, все ще залишаються проблеми з ізоляторами тимчасового тримання. «На жаль, ці спецустанови часто розташовуються в тісних напівпідвальних приміщеннях без достатнього доступу природного світла, без належної вентиляції, без дотримання елементарних санітарних умов. Тому прокурори принципово реагують на такі порушення закону», — підкреслив В.Кожухар. У результаті після втручання прокуратури була припинена діяльність 85 ІТТ з 437 наявних. Правда, деяким удалося виправитися: цього року 7 ізоляторів змогли поліпшити свій стан і привести його у відповідність з вимогами закону і міжнародними стандартами.

Причому новий КПК частково змінив долю в’язнів ізоляторів тимчасового тримання. На сьогодні в них перебуває набагато менше людей, ніж у минулому році. Якщо в 2012-му в ІТТ перебувало 160000 чоловік, то цього року залишилося 110000.

Завдяки новому кодексу в деяких СІЗО з’явилися системи відеоконференцзв’язку. Наприклад, у 27 слідчих ізоляторах вже оснащено 48 приміщень, в яких установлено обладнання для дистанційного відеоконференцзв’язку. З початку року проведено понад 3000 відеоконференцій, і, на думку прокуратури, це полегшує розгляд проваджень.

«Зміни в кримінальному процесуальному законодавстві позитивно позначилися на місцях попереднього ув’язнення. За допомогою таких заходів, я думаю, ми створимо умови для затриманих відповідно до європейських стандартів і національного законодавства, щоб у нас не було жодного випадку порушення конституційних прав громадян», — відзначив прокурор.

Втеча з Лук’янівки

Прокурори щомісячно проводять перевірки СІЗО і раз на 10 днів — ізоляторів тимчасового тримання. На думку В.Кожухаря, такий проміжок часу достатній для того, щоб своєчасно й ефективно реагувати на виявлені порушення закону. Крім того, під час таких рейдів прокурор обов’язково проводить особистий прийом громадян, під час якого приймає скарги чи дає роз’яснення.

«Найбільш поширеними серед працівників установ попереднього ув’язнення кримінальними правопорушеннями є збут наркотичних засобів, зловживання службовим становищем чи одержання неправомірної вигоди або хабара. За цей рік 11 службових осіб державної пенітенціарної служби засуджено за такі злочини. Ще кілька справ готуються до передання до суду. Це відбувається через те, що працівники СІЗО за винагороду вступають у неслужбові відносини із затриманими чи засудженими, їхніми родичами або іншими особами і доставляють наркотики або інші заборонені речі на режимну територію», — розповів представник ГПУ і навів кілька прикладів.

Так, у червні цього року молодший інспектор Ізмаїлського СІЗО за винагороду проніс на режимну територію канабіс. Зараз розслідування в цьому провадженні вже завершено, його направлено до суду. Інший випадок трапився в Київському СІЗО: молодший інспектор вивів засудженого вночі за територію ізолятора й допоміг утекти. За кілька днів утікача знайшли, ініціювали кримінальне провадження. В результаті засуджений отримав ще один строк — тепер уже за втечу, а з працівником СІЗО суд поки що розбирається.

У ще одній справі фігурує досить «серйозна» сума «винагороди». У червні цього року начальник виправної установи в Донецькій області одержав хабар у розмірі 103 тис. грн. за можливість підписання угоди про виготовлення продукції на його території. Зараз це провадження теж розглядає суд.

Крім того, близько 8000 службових осіб пенітенціарних установ притягли до дисциплінарної відповідальності. Як правило, вони допустили порушення матеріально-побутового, медико-санітарного забезпечення в’язнів, права на листування, належне лікування тощо.